Запрошуємо на перший за час великої війни Банківський форум

Український парадокс. Бізнес хоче безпечно працювати і всіх забронювати від мобілізації

Український парадокс. Бізнес хоче безпечно працювати і всіх забронювати від мобілізації

Після набуття чинності новими правилами мобілізації система бронювання працівників переживає новий тест на стійкість та справедливість. Чи зможе держава його скласти?
Середа, 22 травня 2024, 08:15 -
колаж Андрія Калістратенка

Армії потрібні люди. Понад два роки в Україні триває мобілізація і за цей час кількість добровольців у чергах до центрів комплектування разюче скоротилася. Через це владі доводиться вносити зміни до законодавства та посилювати покарання для тих, хто ухиляється від служби у війську.

Крім людей, армії потрібні гроші. Для закупівлі й виробництва зброї, боєприпасів, військового спорядження, ліків, продуктів харчування та виплати достойного грошового забезпечення.

Шукати гроші на війну Україна може лише всередині власної економіки, тому здатність бізнесу працювати і сплачувати податки настільки ж важлива для перемоги, як і здатність держави мобілізувати до війська людей.

Баланс між потребою армії в людях та роботою економіки мала б забезпечити система бронювання, але вона працює неідеально та не викликає довіри в суспільстві. Через це час від часу виникають скандали.

Реклама:

Наприклад, 16 травня стало відомо, що Мінекономіки погодило черговий наказ про бронювання працівників низки компаній. Рішення спричинило розголос у суспільстві, адже серед заброньованих були працівники Favbet Tech. Через негативний резонанс міністерка економіки Юлія Свириденко скасувала наказ. При цьому в Міністерстві цифрової трансформації, яке подавало працівників Favbet та інших компаній на бронювання, це рішення розкритикували.

Як працює бронювання? Що найбільше турбує бізнес і чи можливо знайти баланс та передбачуваність?

Знайти баланс

"Коли ми говоримо про ту чи іншу мобілізацію, ми повинні знати, що один воїн – це шість людей у цивільному житті, які сплачують податки", – заявляв президент Володимир Зеленський у грудні 2023 року.

Його слова відображають ситуацію з державними фінансами, у якій Україна живе з 24 лютого 2022 року: усі ресурси, які країна може зібрати всередині економіки, ідуть на фінансування війни. Кошти, які надають міжнародні партнери, не можна використати на фінансування оборони, а деякі партнери забороняють витрачати гранти та кредити навіть на фінансування Державної служби з надзвичайних ситуацій, повідомляли ЕП співрозмовники у Мінфіні.

Переосмислення цих обмежень відбувається повільно. Зокрема, напередодні США оголосили про виділення Україні 2 млрд дол на зброю. Однак порівняно із загальними потребами українських оборонних відомств це крапля в морі.

 

Ситуацію ускладнює й те, що обсяги оборонних видатків постійно зростають, тому закладені в кошторисі ресурси на війну не покривають усіх поточних потреб ЗСУ. За даними співрозмовників ЕП, наближених до бюджетного процесу, уряду необхідно знайти джерела для фінансування близько 500 млрд грн додаткових оборонних видатків.

Ці кошти планують витратити на закупівлю озброєння, фінансування нових виплат у розмірі 70 тис грн для воїнів на фронті, мобілізацію та формування підрозділів. Напередодні командувач Сухопутних сил Олександр Павлюк повідомляв, що ЗСУ планують сформувати десять нових бригад (10-80 тис осіб).

Настільки велику потребу в коштах уряд не зможе покрити внутрішніми запозиченнями. Імовірно, там вдадуться до збільшення податкового навантаження. Бізнес до цього не готовий, йому складно обслуговувати навіть поточний податковий тягар. Робити це стає особливо складно в умовах, коли дедалі більше працівників мобілізують на війну.

Як працює бронювання

Урядова постанова дозволяє бронювати працівників критично важливих для функціонування економіки підприємств. Бронюванню підлягають лише 50% військовозобов'язаних працівників таких компаній. До переліку критично важливих належать підприємства, які відповідають хоча б трьом із семи критеріїв:

  • загальна сума сплачених податків та зборів протягом попереднього року перевищує еквівалент 1,5 млн євро (близько 59,34 млн грн);
  • обсяг надходжень валюти, крім кредитів та позик, за попередній рік перевищує 32 млн євро;
  • підприємство є в переліку держкомпаній, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки;
  • підприємство має важливе значення для економіки чи задоволення потреб територіальної громади (відповідні критерії встановлюють галузеві міністерства або органи місцевого самоврядування);
  • відсутність заборгованості із сплати ЄСВ;
  • розмір середньої зарплати на підприємстві перевищує середню зарплату в регіоні за четвертий квартал 2021 року;
  • підприємство є резидентом "Дії.Сіті".

Дещо сприятливіші правила бронювання уряд прописав для працівників медичних закладів, державних та місцевих органів влади, а також для компаній низки секторів промисловості, зокрема ОПК та енергетики. За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, наразі в Україні заброньовано близько 700 тис працівників. Майже третина з них – робітники енергетичного сектору, які, зокрема, усувають наслідки російських обстрілів.

 

Ще близько чверті заброньованих працюють на інших об’єктах критичної інфраструктури, зокрема в медицині (8%), на транспорті (14%), у державних та місцевих органах влади (4%). На решту компаній, які не належать до критичної інфраструктури, припадає менше половини заброньованих працівників. Зокрема, за словами Федорова, наразі заброньовано лише 4 тис з понад 300 тис працівників ІТ-сектору.

Що турбує бізнес

До процедури бронювання бізнес має чимало запитань: від складності та забюрократизованості до термінів погодження наказів. При цьому влада не контактує з його представниками, аби удосконалити процес, хоча й вносить до нього точкові зміни.

"Владні органи уникають будь-яких обговорень питання стосовно бронювання та ведення військового обліку. Хоча, видається, щоб зробити питання мобілізації більш прогнозованим, доречніше було б мати діалог між усіма стейкхолдерами", – скаржаться у Європейській бізнес-асоціації.

Проблеми з бронюванням відчувають і ті, хто працюють у критичних секторах, зокрема в банківському. "В "ОТП банку" наразі заброньовано 43% військовозобов’язаних. Основна проблема, з якою ми стикаємося, – неможливість бронювати дефіцитні спеціальності, такі як фахівці з кібербезпеки та ІТ-інфраструктури. Це одні з найцінніших спеціалістів, робота яких критично важлива", – зазначає голова правління "ОТП банку" Володимир Мудрий.

Банкам дедалі складніше знайти ІТ-спеціалістів на заміну мобілізованим. Більшість кандидатів або не мають документів з військового обліку, або не готові змінювати поточне місце роботи, навіть якщо отримують набагато привабливішу пропозицію, додають в Асоціації Українських банків, посилаючись на дані "Банку інвестицій та заощаджень".

Транспортні компанії теж б’ють на сполох. Оскільки на ринку переважають невеликі гравці, 70% штату яких ФОПи, лише мала частина водіїв підпадає під бронювання. За словами віцепрезидента Асоціації міжнародних автомобільних перевізників Володимира Баліна, бронь навіть половини водіїв означає, що інша половина автопарку стоятиме.

Навіть державна "Укрзалізниця" має проблеми. Більшість її працівників – чоловіки з часто унікальними навичками. УЗ теж може бронювати лише 50% військовозобов’язаних. Однак цього відсотка недостатньо, щоб безперебійно забезпечувати роботу УЗ, каже заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.

"Особливо – коли йдеться про гостродефіцитні посади, наприклад, монтер колії чи електромеханік дільниці. Тому є потреба збільшувати відсоток бронювання військовозобов'язаних чоловіків", – додає він.

Про проблеми говорять і в оборонній галузі. Хоча уряд недавно переписав правила таким чином, що забронювати працівників можуть усі зброярі, навіть якщо вони працюють на замовлення волонтерів, міських рад та військових частин, на практиці з цим виникають труднощі.

"Для бронювання співробітника компанія має подати щодо нього пакет документів. Щоб уточнити або оновити ці документи, деяким працівникам потрібно йти в ТЦК. Буває так, що працівник іде в ТЦК і там його одразу мобілізують. Компанія не встигає забронювати співробітника, перш ніж його заберуть на фронт.

Проблему можна вирішити, надавши робітникам оборонних підприємств можливість відтермінування від мобілізації під час оновлення документів. Зараз такого немає", – сказала ЕП виконавча директорка асоціації "Технологічні сили України" Катерина Михалко.

Згідно з опитуванням, через мобілізацію 85% збройних компаній з асоціації втратили від одного до 30 вузькопрофільних спеціалістів. Механізму повернення дефіцитних кадрів на оборонний завод не існує.

На мобілізацію працівників, які приходять у ТЦК для оформлення бронювання, скаржаться і в продуктовому ритейлі. Зокрема, ТЦК відмовляють у постановці працівників на спеціальний облік заброньованих, доки підприємство не проведе звірку всіх військовозобов'язаних.

"Це призводить до стовідсоткової мобілізації всіх військовозобов’язаних, бронь яких не оформлена. Крім того, ТЦК не мають доступу до даних військовозобов’язаних з реєстру, які стоять на обліку в інших ТЦК. Тобто процедура бронювання унеможливлена", – каже виконавча директорка "Українського фудритейл-альянсу" Наталія Петрівська.

Про неможливість бронювання говорять і власники ІТ-компаній. "Кількість заброньованих спеціалістів в індустрії – 1,5%. Це критично низький показник. Враховуючи те, що робить індустрія для економіки та перемоги України, це великий дисбаланс", – вважає співзасновник однієї з найбільших українських ІТ-компаній SoftServe Тарас Кицмей.

На прикладі SoftServe можна побачити, наскільки це питання критичне для індустрії: половина всіх українських працівників компанії – близько 4 тис осіб – підпадають під мобілізаційний резерв. З них заброньовано лише 20. "350 працівників SoftServe мобілізовані, це 10% від мобілізаційного резерву компанії. Тобто 10% наших ІТ-спеціалістів мобілізовано, а 0,05% заброньовано. Добре було б досягти певного паритету в цих цифрах", – пояснює Кицмей.

"Особливо негативно це впливає на малі та середні компанії, які становлять 43% українського ринку. Для них вихід з виробничого процесу ключових працівників означає не просто зупинку проєкту, а й неможливість ведення бізнесу", – пояснює CEO Львівського ІТ-кластера Степан Веселовський.

Що далі

Без зміни системи бронювання хиткий баланс між потребами армії в людях та бюджету в коштах руйнується. Ховаючись від мобілізації, чоловіки розривають офіційні трудові відносини. Як наслідок, обсяги податкових надходжень падають. Держава програє двічі: втрачає кошти на утримання армії і не може поповнити її новобранцями.

Такі тенденції бізнес уже спостерігає. "Імовірність мобілізації впливає на роботу підприємств. Багато військовозобов’язаних працівників готові звільнитися, а нові – офіційно не працевлаштовуватися, оскільки офіційний статус збільшує шанси для мобілізації", – кажуть у Спілці українських підприємців.

Якими мають бути зміни до системи бронювання, невідомо. Така система має відповідати вимогам і суспільства, і бізнесу, і Збройних Сил. Як правило, ці вимоги взаємовиключні.

Аби зробити мобілізацію справедливою з погляду суспільства, президент KSE Тимофій Милованов запропонував проводити її за принципом лотереї: "Держава випадково витягує день і місяць. Люди, які народилися в ці дні, мобілізуються, інші – ні. І так робити для кожної хвилі мобілізації", – заявляв він.

Щоправда, такий підхід не відповідає потребам бізнесу. Це може вплинути на роботу критичної інфраструктури та можливості держави виробляти зброю, не кажучи про здатність компаній генерувати доходи та сплачувати податки.

Чиновники обговорюють концепції економічного бронювання. Вони передбачають право компанії забронювати людину відповідно до обсягу сплачених працівником податків із зарплат або після сплати за нього 20 тис грн. Такий підхід бізнес підтримує. Він міг би розв'язати проблему нестачі коштів для оборони, але його справедливість викликає питання серед широкого загалу.

Деякі проблеми можна вирішити без глобальних змін, зокрема – зберігати працівників на етапі проходження ВЛК до моменту офіційного бронювання. "Слід ввести пільговий період на місяць-два. У цей час фахівець, якого підприємство визнало ключовим, міг би оновити військові документи та стати на облік для подальшого бронювання без отримання мобілізаційного розпорядження одразу після висновку про стан здоров'я від ВЛК", – вважає Веселовський.

Крім того, бізнес наполягає на спрощенні процесів. Зокрема – на запровадженні е-бронювання та спрощенні перебронювання працівників, адже наразі ця процедура не відрізняється від нового бронювання.

"Потрібно дозволити підприємствам, за умови особливої цінності висококваліфікованого персоналу, перевищувати 50-відсоткову квоту для бронювання в разі щомісячної сплати за кожного такого військовозобов’язаного на спеціальний рахунок ЗСУ 20 тисяч гривень з поданням щомісячних підтверджень про таку сплату", – додають у Спілці підприємців.

Яким би не було рішення уряду щодо зміни процесу бронювання, воно має враховувати інтереси і ключового стейкхолдера – Сил оборони. Адже без цього виживання країни опиниться під питанням.

Реклама: