Тінізація замість мобілізації: чи приховують трудові відносини працевлаштовані чоловіки

Тінізація замість мобілізації: чи приховують трудові відносини працевлаштовані чоловіки

Бізнес та громадяни не спішать розривати трудові відносини через війну, тому намагаються уникнути мобілізації. Чи вдається це їм?
Четвер, 21 березня 2024, 06:20 -
колаж Андрія Калістратенка

На третій рік великої війни ринок праці зіткнувся з гострим дефіцитом кадрів. Бізнесу дедалі складніше знайти фахівців, тому він намагається зберегти своїх спеціалістів. Іноді – ціною порушення трудового законодавства.

Журналісти ЕП не раз чули історії про те, що роботодавці переводять працівників чоловічої статі на неофіційне працевлаштування: або через ФОП, або виводячи їх із штату та укладаючи цивільно-правові договори. Про такі випадки повідомляли самі працівники, представники великих бізнес-асоціацій та уряду.

Імовірно, це пов’язано з намаганням роботодавців вберегти працівників від мобілізації, адже якщо вони працевлаштовані неофіційно, то компанія не надає дані про них до територіальних центрів комплектування (ТЦК). Такі випадки могли почастішати на тлі розгляду нового законопроєкту про мобілізацію.

Чи поглибилася тінізація трудових відносин на тлі можливого посилення мобілізації? Спойлер: ринок праці детінізувався, але не все так однозначно.

Реклама:

Причини для тінізації

З кінця 2023 року в Україні активно обговорюються нові правила мобілізації військовозобов’язаних та відповідний законопроєкт, який має їх запровадити. За нього депутати вже проголосували в першому читанні.

Зміни стосуються зниження призовного віку, розширення повноважень органів місцевого самоврядування в питанні вручення повісток та обмеження прав осіб, які ухиляються від військової служби. Зокрема, їм пропонують обмежувати доступ до своїх коштів або проводити операції з рухомим чи нерухомим майном.

На початку 2024 року в медіа ширилася інформація, що на тлі розгляду цього законопроєкту українці почали "масово виводити заощадження" з банківської системи. Цю тезу на початку березня спростували в Національному банку. Там зазначили, що зміна залишків коштів на рахунках у грудні-січні – це сезонне явище, яке повторюється щороку і не пов’язане з питаннями мобілізації.

Одночасно в Україні різко зросла кількість жінок, які отримали автомобілі в подарунок від своїх чоловіків. Це може свідчити про намагання чоловіків зберегти можливість розпоряджатися сімейним майном у разі зміни законодавства.

Виходячи із заяв народних депутатів, із законопроєкту про мобілізацію планують вилучити деякі контроверсійні норми, зокрема щодо обмеження права розпоряджатися грішми. Однак наразі не відомо, що саме передбачатиме остаточна редакція закону: до другого читання подано понад 4 тис правок.

Мобілізація в Україні триває з першого дня великої війни і навіть без змін до законодавства могла вплинути на бажання українців працювати неофіційно.

Роботодавці зобов’язані надсилати в ТЦК інформацію про кількість військовозобов’язаних, надавати інформацію про таких осіб, якщо беруть їх на роботу, контролювати, аби вони стояли на військовому обліку.

"Роботодавців також залучають до мобілізаційних заходів. Вони мають забезпечувати оповіщення працівників про те, що їх викликають до ТЦК", – каже радник юридичної фірми GRACERS Сергій Савинський.

У новому законопроєкті про мобілізацію передбачене більш жорстке формулювання щодо взаємодії між роботодавцями, ТЦК та військовозобов’язаними, додає Савинський. Зокрема, відповідно до проголосованої в першому читанні редакції документа, роботодавець буде не "сприяти", а "братиме участь у забезпеченні" мобілізації.

Офіційні цифри

Аби перевірити, чи почали чоловіки в Україні частіше використовувати неформальні способи працевлаштування, ЕП проаналізувала, як змінилася кількість ФОПів, цивільно-правових угод з працівниками та офіційно працевлаштованих людей. Усі ці дані аналізувалися в розрізі статей.

За даними Opendatabot, кількість нових ФОПів, які відкрили чоловіки, зросла. У 2023 році таких ФОПів було на 25,6 тис більше, ніж роком раніше.

 

Проте таке зростання можна легко пояснити відновленням економіки після першого шоку від великої війни. Зрештою, у січні-лютому 2024 року кількість чоловіків-підприємців була меншою, ніж протягом аналогічного періоду 2022 року.

 

Ба більше, кількість нових ФОПів, які відкрили жінки, росте набагато активніше. У 2023 році жінки зареєстрували на 74,8 тис більше нових ФОПів, ніж у 2022 році. У січні-лютому 2024 року близько 60% усіх нових бізнесів відкрили жінки. Наразі вони реєструються ФОПами навіть активніше, ніж до початку великої війни.

За даними Пенсійного фонду, кількість ФОПів за два роки скоротилася на 200 тис. У грудні 2023 року їх було 1,06 млн, з них 528 тис – жінки, 537 тис – чоловіки.

 

При цьому за четвертий квартал 2023 року (останні наявні дані ПФ) кількість зареєстрованих "чоловічих" ФОПів зменшувалася не так суттєво, як "жіночих".

Імовірно, якби існував тренд приховування робочих відносин з чоловіками за допомогою ФОПів, то кількість нових ФОП-чоловіків росла б активніше.

Однак ФОП – не єдиний легальний спосіб приховати трудові відносини. Інший варіант – укладання договорів цивільно-правового характеру (ЦПХ): людину наймають на виконання конкретного завдання протягом визначеного часу. Така людина не перебуває в штаті, тому роботодавець не звітує про неї в ТЦК.

За даними Пенсійного фонду, кількість осіб, які працюють за договорами ЦПХ, з початку великої війни стабільно зростає. Якщо в березні 2022 року за такими угодами працювали 79,35 тис осіб, то в грудні 2023 року – 178,58 тис.

 

Однак таке зростання відбувається рівномірно в розрізі обох статей. Щоправда, наприкінці 2023 року чоловіки укладали договори ЦПХ дещо частіше, ніж жінки. За останній квартал 2023 року кількість чоловіків, які працювали за угодами ЦПХ, зросла майже на 8 тис осіб і їх було на 9 тис більше за відповідну кількість жінок.

Якщо проаналізувати дані Пенсійного фонду щодо кількості офіційно працевлаштованих чоловіків, за яких сплачується єдиний соціальний внесок, то за останні два роки вона зросла з 3,89 млн до 4,18 млн осіб. Кількість офіційно працевлаштованих жінок відносно стабільна: 4,07 млн та 4,2 млн осіб.

 

Примітно, що протягом четвертого кварталу 2023 року, коли почалися розмови про посилення мобілізаційних процесів, кількість офіційно працевлаштованих чоловіків зменшилася на 66,6 тис осіб, а жінок – зросла на 19,2 тис.

Що це означає

Сказати напевно, що описані зміни – це наслідок лише побоювань мобілізації, не можна. На ці показники впливає чимало факторів: від сезонності до проблем з логістикою внаслідок блокади західного кордону польськими фермерами.

"Це природні флуктуації. До початку великої війни коливання кількості зайнятого населення протягом року відбувалося в межах одного мільйона осіб", – зазначає завідувач сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Олександр Цимбал.

Навіть якщо пов’язувати зміни цих показників винятково з посиленням мобілізації, то вони не можуть однозначно свідчити про перехід українців у тінь. Ба більше, кількість офіційно працевлаштованих може говорити про детінізацію праці. Ця кількість залишилася відносно стійкою попри окупацію та міграцію мільйонів жінок за кордон. Пояснити такий феномен може сама мобілізація.

"Мобілізація – один з чинників, чому нема провалля в кількості зареєстрованих працівників. Частина людей, які працювали без оформлення, мобілізувалися і стали зайнятими у формальному секторі економіки", – пояснює Цимбал.

Тих чоловіків, які мобілізувалися з офіційних робочих місць, могли частково замінити жінки, які раніше працювали неофіційно або не перебували на ринку праці. Наразі через мобілізацію та відповідний брак працівників чоловічої статі дедалі більше жінок починають освоювати традиційно чоловічі професії.

Чи є проблема

Офіційні цифри не показують усієї картини. Зокрема, вони не відображають ситуації в тіньовому секторі економіки, який за час великої війни міг вирости.

"Ми схиляємося до гіпотези, що рівень неформальної зайнятості збільшився. До повномасштабного вторгнення він скорочувався, передусім – завдяки зусиллям контрольних органів. Зараз перевірок майже немає, натомість є інші чинники, які спонукають людей не оформлятися офіційно", – додає Цимбал.

Представники бізнесу розповідають, що їм стає дедалі складніше шукати людей на вакантні посади. Навіть великі міжнародні компанії, у яких раніше не було проблем з кандидатами, скаржаться, що іноді шукають працівників місяцями. Серед причин – не лише брак фахівців на ринку, а й умови роботи.

"Там, де є виробництво, є працівники, які працевлаштовані неофіційно. В умовах вузькоспеціалізованого кадрового голоду роботодавець іде на компроміс і обирає одну з форм співпраці: офіційне працевлаштування, фриланс або ФОП. Часто відсутність довідки з ТЦК може бути ключовою вимогою потенційного працівника", – каже співрозмовник ЕП в одній з великих бізнес-асоціацій.

Є випадки, коли працівники компаній, аби уникнути контактів з ТЦК, вирішують перейти на повністю неофіційне працевлаштування. "Людина звільняється і починає отримувати зарплату в конверті. Хтось іде у безстрокову відпустку без збереження зарплати, проте продовжує працювати", – каже Савинський.

Про масштаби таких звільнень можуть свідчити соціологічні дослідження. За даними Advanter Group, в Україні могли звільнитися 14,6% працівників підприємств через побоювання, пов'язані з посиленням мобілізації.

 

На початку 2024 року між державою та бізнесом розгорнулася справжня боротьба за людей, яких бракує як для потреб оборони, так і для роботи економіки. Проблема в тому, що в цій боротьбі немає переможців.

Держава, посилюючи мобілізацію, стимулює працівників іти в тінь. Через це вона втрачає єдине джерело фінансування армії – податкові надходження. Бізнес, ідучи назустріч охочим сховатися від ТЦК, підриває обороноздатність країни та ризикує втратити все, якщо державі не вдасться втримати фронт.

Реклама: