"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Питання на 690 мільярдів: уряд хотів реструктуризувати борг перед НБУ, однак від рішення відмовились

Субота, 4 листопада 2023, 13:55 -

У поданому до другого читання законопроєкті "Про державний бюджет на 2024 рік" Міністерство фінансів заклало можливість обміну облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), якими володіє Національний банк, на нові облігації, випущені на умовах уряду.

Відповідна стаття 44 з’явилася у тексті поданого законопроєкту, опублікованого на сайті Верховної Ради.

Фактично, погодження бюджету з такою статтею могло дозволити уряду реструктуризувати його борг перед Національним банком, який станом на 3 листопада становив 690,69 млрд грн. Для цього уряду потрібно було обміняти облігації, які наразі перебувають у власності НБУ, на облігації нового випуску. У нових ОВДП Кабмін міг би переглянути терміни погашення, відсоткові ставки та інші параметри свого боргу перед центральним банком.

ЕП надіслала запит до Міністерства фінансів з проханням уточнити причини такого рішення, його мету та потенційні нові умови боргу уряду перед Нацбанком. Станом на момент виходу цього матеріалу Мінфін не надав відповіді на зазначені питання. У Національному банку також не надали відповіді на запит ЕП щодо відповідної норми закону про держбюджет.

Реклама:

Водночас ввечері 3 листопада відбулося засідання Бюджетного комітету Верховної Ради, на якому розглядався проєкт бюджету-2024 до другого читання. Під час розгляду законопроєкту депутати заслухали представників Міністерства фінансів.

За підсумками засідання депутати вирішили відхилити норму, яка дозволила б перепрофілювати ОВДП у власності НБУ. Про це ЕП повідомили у Бюджетному комітеті Ради, а також підтвердили співрозмовники у Нацбанку.

Звідки в уряду борг перед Нацбанком?

Реклама:

Купівля Національним банком облігацій уряду — це спосіб проводити грошову емісію. Простіше кажучи, таким чином Національний банк "друкує" гроші.

Більшу частину з понад 690 млрд грн облігацій, які перебувають у власності НБУ, уряд продав у 2022 році. Тоді обсяги та темпи надходження міжнародної фінансової допомоги не відповідали потребам України, тож державі довелося вдатися до грошової емісії, аби профінансувати першочергові видатки. Загалом протягом 2022 року НБУ "надрукував" 400 млрд грн.

Решта облігацій у власності НБУ — спадок попередніх криз, коли державі доводилося вдаватися до грошової емісії для фінансування потреб бюджету.

ОВДП, які НБУ придбав у 2022 році, перебуватимуть в обігу ще 29 років (загалом строк їхнього обігу становить 30 років). Увесь цей час уряду потрібно буде обслуговувати ці цінні папери та платити Нацбанку купонний дохід.

Розмір процентної ставки за цими емісійними ОВДП прив’язаний до облікової ставки НБУ. Він розраховується як середній розмір облікової ставки, який діяв за 12 місяців до дати виплати купонного доходу. Такий купон Мінфін перераховує раз на рік.

У березні цього року у Нацбанку підрахували, що загалом за 2023 рік отримають від уряду 81,8 млрд грн купонних платежів за емісійними ОВДП, придбаними 2022 року. Тоді графік виплат купонів виглядав таким чином:

  • березень 2023 року – 2,2 млрд грн;
  • квітень 2023 року – 5,5 млрд грн;
  • травень 2023 року – 5,5 млрд грн; 
  • червень 2023 року – 24,8 млрд грн;
  • липень 2023 року – 7,5 млрд грн;
  • серпень 2023 року – 7,5 млрд грн;
  • вересень 2023 року – 7,5 млрд грн;
  • жовтень 2023 року – 6,3 млрд грн;
  • листопад 2023 року – 7,5 млрд грн;
  • грудень 2023 року – 7,5 млрд грн.

Однак така сума розраховувалася за умови, що облікова ставка протягом усього року становитиме 25%.

Водночас 27 липня НБУ розпочав цикл зниження облікової ставки. Спочатку її знизили з 25% до 22%, у вересні — до 20%, а 26 жовтня — доразу до 16%.

Це означає, що розмір процентних платежів уряду на користь Нацбанку у другому півріччі цього року буде меншим, ніж передбачалося раніше. Щоправда, ще до першого зниження облікової ставки у липні Мінфін перерахував НБУ близько 45,5 млрд грн.

Гра у піддавки

Жовтневе рішення правління Нацбанку про зниження облікової ставки одразу на 4 відсоткових пункти виглядає як спроба НБУ полегшити боргове навантаження на бюджет. Річ у тому, що попри зниження облікової ставки, Нацбанк вирішив залишити без зміни розміри ставок, за якими робить розрахунки з банками. Мова йде про ставки за кредитами рефінансування та депозитними сертифікатами.

Фактично, єдине, що Нацбанк змінив за підсумками монетарного комітету у жовтні — це розмір купонного платежу, який Мінфін буде робити за емісійними ОВДП.

До кінця поточного року НБУ прогнозував зниження облікової ставки до 15%. Відповідно до поточного прогнозу, такий рівень ставки Нацбанк триматиме протягом усього 2024 року задля зменшення інфляційного тиску та підтримки привабливості гривневих активів.

Реклама: