Парламент може прийняти законопроект про внесення змін до закону "Про зерно та ринок зерна в Україні" №8163.

Також на розгляді парламенту знаходиться законопроект № 8053, що стосується надання права експорту об'єктів державного цінового регулювання, до яких відносяться, зокрема, пшениця, зерно, ячмінь, кукурудза, жито, горох, овес.

В коментарі "Економічній правді" юрист АФ "АКТІО" Іван Ромащенко відзначив, що представлені для аналізу законопроекти відрізняються насамперед за предметом та об'єктами державного регулювання.

"Законопроект № 8053 стосується надання права експорту об'єктів державного цінового регулювання, до яких відносяться, зокрема, пшениця, зерно, ячмінь, кукурудза, жито, горох, овес тощо, тобто на відміну від законопроекту № 8163 перелік видів сільськогосподарської продукції, щодо яких вводяться особливі правила експорту, охоплює не лише зерно, але й інші товари", - сказав Ромащенко.

Разом з тим, продовжив він, відповідно до змісту законопроекту № 8053 остаточний перелік культур, щодо яких будуть вводитись обмеження на експорт продукції через залучення Державного агента із забезпечення експорту, може кожного року змінюватись, оскільки Кабмін уповноважується встановлювати такий перелік щорічно за результатами моніторингу аграрного ринку.

"В питанні суб'єктного складу осіб, уповноважених проводити експорт продукції, законопроект № 8053 характеризується більшою категоричністю, ніж законопроект № 8163, оскільки дозволяє експорт лише сільського господарським товаровиробникам і Державному агенту із забезпечення експорту. В законопроекті № 8163 цей учасник іменується Державним оператором із забезпечення експорту зерна", - додав юрист.

В свою чергу, за його словами, законопроект № 8163 дозволяє експортувати зернову продукцію не тільки сільськогосподарським товаровиробникам і вказаному агенту, але й іншим суб'єктам господарювання, які діють на ринку зерна, але за умови оплати ними продукції в розмірі, не меншому, ніж 50% ціни продукції, що склалася на біржовому ринку України, на термін не менший вегетаційного періоду вирощування відповідної сільськогосподарської культури.

"Іншими словами, з одного боку, законопроект № 8163 дозволяє третім особам, які не є виробниками чи агентом, здійснювати експорт зерна, але вимагає від них мати у наявності значний обсяг фінансових ресурсів, який би міг забезпечити можливість попередньої оплати ними зерна. Звичайно, на практиці це буде означати фактичне усунення більшості суб'єктів господарювання від участі в експортних процедурах щодо зерна", - додав співрозмовник.

На його думку, додаткового тлумачення потребує поняття "вегетаційний період", смисл якого не є абсолютно зрозумілим.

"Загалом, законопроект № 8163 є більш демократичним, ніж попередній законопроект № 8053, але навіть в існуючому вигляді буде відбуватись значна монополізація на ринку зерна України, що певним чином суперечить міжнародним зобов'язанням України та закону "Про зовнішньоекономічну діяльність", - сказав Ромащенко.

При цьому, вкрай невизначеним залишається статус державного агента з експорту відповідної продукції.

По-перше, сказав юрист, якщо законопроект № 8053 передбачає, що в статутному капіталі цього підприємства може бути будь-яка частка держави, тобто навіть 1% статутного капіталу з 99% у приватній власності дає можливість бути державним агентом, то в законопроекті № 8163 ця частка значніша, а саме становить 25%, що також не можна визнати прийнятним, оскільки суб'єкт, який буде володіти часткою в 75%, буде однаково управляти таким підприємством.

По-друге, продовжив Ромащенко, у випадку внесення змін, передбачених законопроектом № 8163, в законі "Про зерно та ринок зерна в Україні" залишиться поняття "Державний агент із забезпечення експорту та імпорту зерна і продуктів його переробки", відмінність якого від нововведеного агента не є очевидною.