Загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури становить $103.9 млрд. Загальні втрати економіки, понесені в ході війни, складають $564-600 млрд

Загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури становить $103.9 млрд. Загальні втрати економіки, понесені в ході війни, складають $564-600 млрд

Вівторок, 6 квітня 2021, 13:38

Станом на 8 червня уточнена загальна сума прямих збитків економіки України від пошкодження та руйнування житлових і нежитлових будівель та інфраструктури складає $103.9 млрд або 3 трлн грн. 

 
Колаж: СергіЙ КорнієнкО

Певне зменшення загальної суми прямих збитків інфраструктури (на $2,6 млрд) повʼязане з перерахунком втрат, завданих окремим категоріям об’єктів залізничної інфраструктури, релігійним та культурним спорудам, а також втрат легкових авто. Водночас «органічне» збільшення вартості пошкодженого/ зруйнованого майна внаслідок бойових дій за останній тиждень складає $1 млрд.

Зокрема, за останній тиждень відбулося зростання збитків, завданих підприємствам, закладам освіти та охорони здоровʼя, дитсадкам, адмінбудівлям та складській інфраструктурі. Збитки, завдані через руйнування та пошкодження українських підприємств, вже досягли $11.5 млрд, освітніх закладів — $1.6 млрд, медзакладів — $1.1 млрд, дитсадків — $576 млн. Загалом з початку війни Росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 44.8 млн квадратних метрів житлового фонду, 256 підприємства, 6.3 тис. залізничних колій, 656 медзакладів, 1177 закладів освіти, 668 дитсадків, 198 складів, 20 торгівельних центрів, 28 нафтобаз.

Об'єкти інфраструктури Обсяг, одиниць Загальні втрати, млн. дол.
Житлові будинки 44,800 тис м2 $39,379
Дороги 23,900 км $30,034
Активи підприємств 256 од. $11,499
Цивільні аеропорти 11 од. $6,817
Залізнична інфраструктура та рухомий склад 6.3 тис.колій / 41 міст, $2,672
Заклади охорони здоров'я 656 од. $1,147
Мости і мостові переходи 304 од. $1,692
Рітейл 2910 од. $1,690
Заклади середьньої та вищої освіти 1,177 од. $1,621
Земельний фонд 4700 га $1,127
Легкові автомобілі, тис. од. 104,9 од. $968
Адміністративні будівлі 111 од. $607
Дитячі садочки 668 од. $576
Порти і портова інфраструктура 4 од. $471
Військові аеродроми 12 од. $468
Торгові центри 20 од. $345
Складська інфраструктура 198 од. $323
Літак Ан-225 "Мрія" 1 од. $300
Культурні споруди 203 од. $270
Нафтобази 28 од. $227
Релігійні споруди 141 од. $81
Інше $1,641

Загальні втрати економіки України через війну, за спільними оцінками Мінекономіки та KSE, враховуючи як прямі втрати, розраховані в цьому проєкті, так і непрямі втрати (зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку тощо), коливаються від $564 млрд до $600 млрд.

Водночас, станом на 8 червня аналітики проекту також зробили уточнення щодо суми збитків залізничної інфраструктури та рухомого складу. У порівнянні з попереднім звітом, збитки за цією категорією скоротились на $1 млрд і станом на 8 червня становлять $2,7 млрд. Внаслідок бойових дій пошкоджено 6.3 тис. колій та 41 міст. 

Уточнення повʼязані з коригуванням коефіцієнта пошкодження майна на неконтрольованих територіях. Перерахунок зроблено на основі підходу, що пошкоджено 40% від загальної вартості нерухомого (будівлі, споруди, колії, нерухоме обладнання) та 100% від вартості рухомого майна (локомотиви, вагони, інструменти, обчислювальна техніка). З цього приводу з експертами "Укрзалізниці" продовжуються дискусії, оскільки УЗ вважає втраченим на неконтрольованих територіях 100% майна. Після звільнення територій та отримання доступу до майна буде зроблено новий обрахунок для точнішої оцінки. 

Скорочення оцінки збитків від пошкоджень легкових авто повʼязане із перерахунком середніх цін на цей транспорт, а також з отриманням точніших даних. У попередніх звітах вартість втрат авто розраховувалась на основі  середньої ціни на авто загалом по країні, натомість поточна оцінка сформована вже з урахуванням середніх цін за містами. Так, за уточненими обрахунками внаслідок війни українці втратили майже 105 тисяч легкових автомобілів, загальна сума збитків від яких складає $968 млн (попередня оцінка – $1.6 млрд). Ці обрахунки не враховують кількості і вартості не зареєстрованих в Україні авто ("евроблях"), тож фактична сума збитків може бути вищою. 

Зміни також відбулися в оцінці збитків релігійних та культурних споруд. Враховуючи специфічність цієї категорії, наявність даних щодо вартості об’єктів релігійної сфери дуже обмежена. В останній версії методології для об’єктивної оцінки робиться припущення, що вартість великих обʼєктів культурної сфери становить в середньому близько 100 млн грн, водночас середня вартість менших споруд — близько 20 млн грн.

За останніми даними через бойові дії вже зруйновано чи пошкоджено щонайменше 141 релігійних та 203 культурні споруди, сума збитків^ завдана храмам, церквам, лаврам та соборам, за оцінками КSЕ, становить $81 млн; обʼєктам культури – $272 млн.

Нагадаємо, оцінка збитків інфраструктури України здійснюється командою KSE Institute (аналітичний підрозділ Київської школи економіки) за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Міністерства інфраструктури та Міністерства розвитку громад та територій. В межах проєкту спільно з командою KSE Institute працюють волонтери з Центру економічної стратегії, Dragon Capital, Антикорупційного штабу, Інституту аналітики та адвокації, Трансперенсі Інтернешнл Україна, Прозорро.Продажі, Prozorro, Української ради торговельних центрів, CoST Ukraine, Вкурсі Агро, TVIS Ukraine, Асоціація ритейлерів України, Culver Aviation, Центр розвитку інновацій. 

Проєкт фокусується на оцінці прямих втрат фізичної інфраструктури України внаслідок війни (руйнування житлових будинків, комунальної, дорожньої, залізничної інфраструктури; освітніх та медичних закладів тощо) та оцінці фінансової вартості цих втрат. На цей час в межах проєкту не здійснюється оцінка загальних втрат економіки, що включають не лише прямі втрати інфраструктури, але також численні "побічні" втрати, які економіка зазнала внаслідок війни (закриття значної кількості підприємств; втрати сотнями тисяч людей домівок і роботи; припинення будь-яких інвестицій; скорочення споживчого попиту громадян тощо). 

Надати інформацію про втрати фізичної інфраструктури, зокрема, житлових будинків в результаті війни може кожен громадянин чи юридична особа. Для цього командою KSE Institute спільно з Офісом президента та Міністерством економіки України було створено проєкт "Росія заплатить" (https://damaged.in.ua/). Також подати інформацію щодо пошкоджень можна за допомогою чат-боту або у застосунку "Київ Цифровий".

Про методологію оцінки фінансових втрат України

Розрахунки формуються на основі аналізу кількох тисяч публічних повідомлень від громадян, уряду, місцевих органів влади щодо втрат та пошкоджень по всій країні, а також опосередкованих методах оцінки, таких як розрахунок орієнтовної площі пошкодженого внаслідок воєнних дій майна у найбільш постраждалих містах.

Методологія оцінки враховує досвід Світового банку щодо аналізу втрат в Сирії та Іраку, а також рекомендації провідної української інвестиційної компанії Dragon Capital. Ми плануємо продовжувати цю роботу в майбутньому, що дозволить деталізувати оцінку обʼєкту по регіонах і типам будівель, втратах комунальних мереж та інфраструктури тощо.

Через відсутність регулярних публічних оновлень інформації щодо загальної кількості зруйнованого та пошкодженого житла, зокрема у розрізі регіонів та кількості приватних/багатоквартирних будинків, застосовуються непрямі методи оцінки вартості зруйнованої житлової нерухомості. Також оцінка вартості пошкодженого та зруйнованого житла включає оцінку у потребі видатків на демонтаж зруйнованих будівель та проведення ремонту "до заселення" у будинках, які потрібно буде будувати. В оцінці активів підприємств не враховується знос, а також додаються незавершені інвестиції та запаси.

На поточному етапі аналізу було уточнено кількість медичних закладів, що було пошкоджено/зруйновано (з урахуванням даних від Міністерства охорони здоров’я), а також середню вартість оцінки одного медичного закладу, з урахуванням аналізу фінансової звітності тих закладів охорони здоров’я, які вдалось ідентифікувати, а також з урахуванням середніх цін на будівництво/реконструкцію нових лікарень різного профілю, за даними тендерів у системі Prozorro, що відбулись до початку воєнних дій.

Також у новому релізі ми виключили з оцінки вартість Запорізької АЕС, з урахуванням того, що обсяг її пошкоджень, згідно з повідомлень Енергоатому, не є суттєвим, і є таким, обсяг якого важко визначити.

Дані оцінки не є вичерпними: інформація про численні пошкодження та руйнування може бути відсутня через відсутність можливості у громадян, місцевих та державних органів влади оперативно фіксувати завдані пошкодження у розрізі кожного міста та населеного пункту.

За відсутності інформації на даному етапі, оцінка включає лише втрати від знищення/руйнування будівель, не враховуючи вартість обладнання (зокрема в лікарнях, наукових установах, пошкоджені транспортні засоби тощо). Дані оцінки будуть поступово додаватись на наступних етапах оновлень показника.

Також наразі оцінка не враховує інформацію про шкоду, завданої внаслідок бойових дій, мінування, природним ресурсам, тваринному господарству, запасам компаній (на складах, в магазинах тощо), рухомого майна, військового майна, майна телеком-операторів тощо. Ця інформація доповнюватиметься та уточнюватиметься після завершення бойових дій у відповідних регіонах України.