Правила торгівлі алкогольними напоями не відповідають сучасним реаліям — бізнес

Понеділок, 1 квітня 2019, 13:50
 

Правила торгівлі алкогольними напоями застаріли та частково містять нереальні або скасовані норми, тому їх доцільно анулювати, а необхідні норми — перенести у спеціальний документ.

Із таким висновком експерти Європейської бізнес асоціації звернулися до Міністерства економрозвитку і торгівлі, Міністерства фінансів та ДФС, повідомляє прес-служба ЄБА.

Як підкреслили в асоціації, наразі через недосконалість та суперечливість правил бізнес не може використовувати зазначені правила у роботі, хоча повністю дотримується законодавства.

Чинні правила, зазначили в асоціації, розроблені ще у 1996 році та містять інструкції – як, чим та де торгувати (постанова КМУ "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями" від 30 липня 1996 №854).

"Правила розроблені на основі різних Законів та Постанов. Тож логічно, що коли вносяться зміни до різних нормативно-правових актів, вони мають переноситись і до правил", — підкреслили в асоціації.

І додали, що такі зміни не відбувались структурно. Тому наразі "правила містять трохи минулого, трохи неіснуючого і зовсім невелику кількість дійсно важливих для торгівлі норм".

Зазначається, що перелік заборон для торгівлі, який містить закон, набагато ширший ніж той, що містять правила.

"Алкогольними напоями досі вважаються ті, що містять від 1,2 % спирту, хоча насправді межа становить 0,5%. Правилами й досі вимагається сертифікат відповідності, хоча сертифікація як обов’язкова вже майже 5 років як скасована", — підкреслили в асоціації.

Ще одна суперечлива норма стосується пива, яке відноситься до алкоголю. Водночас правила на даний напій не розповсюджуються, підкреслили експерти.

Суперечлива й норма про зберігання та продаж алкогольних напоїв — це можуть робити лише працівники зі спеціальною освітою.

"Цінність даної норми є незрозумілою в контексті виконання, адже не зазначено, про яку саме освіту йдеться – сомельє, продавець тощо", — зазначили в асоціації. 

Вимога щодо наявності марки на пляшках із алкоголем, відзначають експерти, чомусь стосується лише вітчизняних виробників

"Хоча Податковий кодекс вимагає існування марок на будь-якій алкогольній продукції понад 8.5% — незалежно від країни виробництва", — розповіли в асоціації.

Правила містять і норми про те, що не можна реалізовувати алкогольні напої з явними ознаками пошкоджень, без належного маркування, в яких закінчився термін придатності.

Разом із тим, це загальні вимоги щодо безпечності продукції та інформації для споживачів.

"Їх уже зазначено в ЗУ "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів", — наголосили експерти.

Також правилами визначено низку вимог щодо зберігання алкогольних напоїв, зокрема й про положення, температурні режими та викладку продукції.

"Однак кожен виробник самостійно встановлює вимоги до власної продукції, тому вони можуть відрізнятись від зазначених у правилах", — пояснили в асоціації.

Окрім того, у правилах містяться норми щодо ресторанного господарства, як то приготування коктейлів чи користування мірними ємностями.

"Водночас, за логікою, вони мають бути в правилах, що безпосередньо стосуються ресторанного бізнесу", — резюмували у ЄБА.

Нагадаємо, раніше бізнес виступив проти податку на доходи за принципом "багатий платить більше"  — у Верховній Раді було зареєстровано законопроект про збільшення податку на доходи у залежності від рівня доходів.

Економічна правда

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua