Центральні банки деяких європейських країн вже почали готувати екстрені плани дій на випадок виходу з єврозони однієї або декількох країн або навіть повного розпаду валютного союзу.

Про це пише газета The Wall Street Journal із посиланням на інформовані джерела.

Приміром, у ЦБ Ірландії обговорюється питання про те, якими засобами можна було б у разі необхідності налагодити друкування великих обсягів грошових знаків.

Національний банк Швейцарії розглядає питання про відмову від євро як об'єкта прив'язки курсу франка.

Аналогічні кроки розглядають ЦБ Боснії і Герцеговини та Латвії.

Хоча співрозмовники видання і стверджують, що всі ці приготування не означають переконаності в розпаді єврозони, сам факт того, що європейські ЦБ замислюються про перш немислимому варіанті розвитку подій, вказує на те, як стрімко погіршується ситуація.

У середу аналітики JPMorgan Chase & Co. рекомендували своїм клієнтам хеджувати ризики розпаду єврозони, хоча й зазначили, що імовірність такого результату складає близько 20%.

За словами фахівців банку, багато корпоративних клієнтів купують валютні деривативи, роблячи ставки проти євро.

Крім катастрофічних психологічних наслідків для світових фінансових ринків, розвал єврозони поставить перед колишніми учасниками об'єднання і масу чисто технічних проблем: необхідність друкування в стислі терміни величезної кількості банкнот і карбування монет, а також перерахунок кредитів і депозитів.

Наприклад, ЦБ Чорногорії, у якій до введення євро в 2012 році, офіційним платіжним засобом були дойчмарки, вивчає різні варіанти дій у разі розпаду єврозони.

За словами головного економіста Центробанку Чорногорії Миколи Фабріса, ЦБ вивчає "широкий спектр можливостей - від використання іншої іноземної валюти до створення власної".

В останньому випадку країна може зіткнутися із непростою проблемою - у неї немає технічної можливості друку власних грошових знаків.

Як відомо, обсяги емісії євро визначає Європейський центральний банк (ЄЦБ), однак фізичний випуск банкнот і монет здійснюється за посередництва національних центробанків державними монетними дворами, як, наприклад, в Ірландії та Греції, або ж приватними фірмами, в тому числі тими, що працюють за межами єврозони, зокрема у Великобританії.

Банк Англії також побоюється, що розвал єврозони може викликати такий великий попит на нові банкноти, і що приватні фірми, послугами яких користується і ЦБ Великобританії, будуть нездатні його задовольнити.

За словами головного виконавчого директора De La Rue, найбільшого в світі виробника банкнот, Тіма Кобболда, на створення нової банкноти, яка відповідає сучасним вимогам, зазвичай потрібно близько півроку.