Найбільшими власниками вагонів після РЖД і її "дочок" в кінці першого півріччя 2011 року стали лізингові компанії, що належать держбанкам.

Про це йдеться в матеріалах монополії і даних компаній, що опинилися в розпорядженні агентства Reuters.

Вагонний парк у власності "дочки" держбанку ВТБ компанії "ВТБ-Лізинг" на 1 липня 2011 року становив 45,826 одиниць, повідомив представник компанії.

У цієї компанії найбільший "приватний" парк після РЖД і її вантажних "дочок" - Першої та Другої вантажних компаній - ПВК і ДВК, свідчать дані Головного обчислювального центру РЖД про власників парку на початок липня.

За словами гравців, ці дані враховують у тому числі вагони, що знаходяться в фінансовому лізингу у приватних компаній.

Представник РЖД відмовився коментувати ці дані.

Лізингова компанія, що належить ще одному держбанку, займає і другий рядок рейтингу: за словами представника "Сбербанк-Лізингу" Олега Гамова, компанії належить понад 42 тисячі вагонів.

Парк найбільшого приватного залізничного оператора "Глобалтранса" налічував на початку червня лише 31 тисячу вагонів.

У топ-10 може потрапляти ще одна лізингова компанія - "ВЕБ-Лізинг", у якої за даними агентства Infoline, на початок 2011 року було більше 33тисячі вагонів.

Лізингові гравці почали скуповувати вагони в 2009-2010 роках, коли ціни на рухомий склад падали, а попит з боку приватних операторів був слабким.

Перехід вагонного парку у власність лізингових компаній - природний процес, вважає гендиректор Інституту проблем природних монополій Юрій Саакян.

Світ власників вагонів ділиться на три категорії - держава, лізингові компанії та транспортні компанії, що належать промисловим підприємствам.

Найбільші гравці не збираються позбавлятися від цього бізнесу. "Найважливішою метою компанії є подальший розвиток бізнесу в сегменті залізничної техніки", - йдеться у відповіді "ВТБ-Лізингу" на питання про плани подальшої купівлі вагонів.

Однак великі лізингові компанії державних банків з хорошими фінансовими можливостями мають перевагу перед приватними операторами при купівлі вагонів, що може бути причиною штучного зростання ринкових цін.