Авторитетні українські економісти попередили прем'єр-міністра Миколу Азарова про ризики, які обіцяє країні падіння попиту на її основну експортну продукцію, метал, і запропонували оживити економіку за допомогою держкредитів, поповнивши скарбницю зростанням податків для заможних громадян.

З рецептами, викладеними економістами на зустрічі з главою Кабміну, в основному згодна парламентська опозиція, чий лідер, екс-прем'єр Юлія Тимошенко відбуває тюремний термін всупереч протестам Заходу, пише Reuters.

Економічна криза і дорогий імпортний російський газ випробовують на міцність українську казну в рік парламентських виборів у жовтні, на яких партія президента Віктора Януковича сподівається забезпечити собі лояльну більшість у Верховній раді.

Азаров покликав вчених за порадою, як підтримати економіку.

"Хотілося б почути, які необхідні кроки, щоб наша економіка не тільки вистояла під час другої хвилі економічної кризи, а й продовжила своє стабільне зростання", - сказав прем'єр на зустрічі з представниками Інституту економіки і прогнозування та Інституту демографії та соціальних досліджень Академії наук країни.

Директор Інституту економіки та прогнозування Валерій Геєць сказав після зустрічі, що економісти запропонували підвищити податки на багатих і розкіш, звузити сферу готівкових розрахунків, щоб залучити в економіку тіньовий сектор, а також забезпечити більше кредитів, у тому числі державних.

"Головне, що сьогодні можна зробити, це збільшити доходи бюджету за рахунок зміни системи оподаткування, треба вводити прогресивну шкалу, серйозне оподаткування надприбутків, предметів розкоші, власності", - сказав Геєць.

Україна в 2004 році відмовилася від прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб, що становила 10-40%, і ввела на два роки єдину ставку в розмірі 13%, яка потім була підвищена до 15%, а в 2011 році для зарплати у понад 10 мінімумів встановлена ​​друга ставка – 17%.

"Повинна бути програма кредитної підтримки економіки України, яка включає взаємодію і уряду, і Нацбанку, і банківської системи в цілому", - додав учений.

У 2011 році НБУ проводив жорстку монетарну політику, щоб стримати зростання споживчих цін.

Інфляція сповільнилась до 4,6% з 9,1 у 2010 році, але виросли ставки по банківських депозитах, відповідно подорожчали і кредити.

Згідно індексу депозитів фізичних осіб, що розраховується щодня ThomsonReuters депозитів, ставки за річними вкладами у гривні виросли на сьогодні до 16,6% з 12,97% у травні 2011 року, коли індекс був введений.

Урядовий орієнтир інфляції на 2012 рік становить 7,9%.

Геєць вважає, що зростання споживчих цін сьогодні не таке страшне, як дефіцит грошей.

"Інфляція сьогодні не страшна. Можна робити певні заходи, але це не означає, що потрібно друкувати гроші і викидати їх на вітер", - сказав він.

За його словами, учасники зустрічі рекомендували уряду направити зусилля на будівництво житла, добившись від будівельних компаній зниження вартості квадратного метра.

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова підтримала необхідність коригування податкової політики в умовах, коли майнове розшарування загрожує соціальним вибухом.

"Більше половини населення мають дуже низькі доходи і дуже болісно ставляться до розшарування", - сказала вона.

"У нас асиметрія (доходів) нескінченна, щось з таким розподілом робити треба. Надмірна нерівність - це те, що не дає можливості вийти з кризи".

За словами Геєця, без стимулюючих внутрішній ринок заходів українська економіка в 2012 році виросте хіба що на 2,0-2,5%.

"Ризики зростають, попит на зовнішніх ринках падає. Ми розуміємо, що глобальна економічна середа для нас є не позитивною. Займатися політикою патерналізму сьогодні дуже актуально і, в зв'язку з цим, проблема внутрішнього ринку стає однією з ключових", - сказав Геєць.

У 2011 року ВВП зріс на 5,2%, а в 2012 році влада сподівалася за оптимістичним сценарієм зберегти п'ятивідсоткове зростання, а за песимістичним - вийти на 3,9%.

За попередньою оцінкою НБУ, в січні зростання економіки в річному вираженні сповільнилося до 2%.

"Якщо ми будемо мати за рік зростання економіки 2,0-2,5%, то це слава Богу, тому що включити всі важелі внутрішнього ринку, щоб вони замістили зовнішній попит, надзвичайно складно", - сказав Геєць.