Під національними інвестиційними проектами, які були підготовлені робочою групою під керівництвом депутата Владислава Каськіва і прийняті Комітетом економічних реформ при президенті України, ховається або маніловщина, або звичайні афери.

Про це пишуть менеджер проектів компанії ISTRATS Олексій Комаров і консультант з економічних питань Олексій Романов у статті для тижневика "Дзеркало тижня".

На думку експертів, реалізація двох енергетичних проектів "Термінал для імпорту зрідженого газу" (LNG-термінал) та "Енергія природи", на які припадає левова частка планованих інвестицій (40 млрд. гривень із сукупних 82 млрд. гривень) не дуже вигідна для України.

Комаров і Романов нагадують, що фінансування проектів буде покладене на приватні компанії, проте витрати на підготовчі роботи (розробка ТЕО, документації, організації презентацій інвесторам і т.д.) візьме на себе держава.

Так, лише розробка документації оцінена в 10 млн. гривень з кожного проекту, виділити які Кабміну запропоновано в 2011 році.

"Підкреслимо, що жодним чином не заперечуємо необхідність реалізації проектів, які дозволять з часом Україні зміцнити свою енергетичну незалежність. Однак, перш ніж братися до їх реалізації, слід врахувати всі аргументи ", - зазначили експерти.

Так, вони зазначають, що проект будівництва LNG-терміналу, капітальні витрати на який складуть 1 млрд. доларів, для України вкрай ризикований вимагає детального інвестиційного обгрунтування.

Експерти зазначають, що в нинішньому вигляді він орієнтується лише на поточні спотові ціни на скраплений газ, без гарантій обсягів і цін у майбутньому, що дуже важливо на волатильних ринках вуглеводнів.

Крім того, вказують вони, проект не буде мати значних цінових переваг перед російським трубопровідним газом за умови збереження 30% знижки на російський газ протягом десяти років.

При цьому реалізація проекту залежить від будівництва поки ще проектованого терміналу скраплення в Грузії і від амбіцій Румунії, вважають експерти.

Що стосується проекту "Енергія природи", то він передбачає будівництво вітрових та сонячних електростанцій потужністю 2000 МВт.

Бюджет проекту складає 3 млрд. євро, і ці витрати повинні окупитися за сім років при виробництві електроенергії в обсязі 26,8 млрд. кВт на рік.

"Не цілком зрозуміло, навіщо запропоновано розвивати генерацію електроенергії саме таким чином. По суті, "зелена енергетика" дотується за рахунок інших учасників ОРЕ - кінцевих споживачів. Та й дефіциту електроенергії як такої в Україні немає: використання потужностей АЕС в 2009 році склало лише 68%, хоча в передкризові роки потужності вітчизняних АЕС використовувалися на 80-90%, падіння виробництва електроенергії на вугільних ТЕС також було відчутним", - говорять експерти.

Окрім того, вказують вони, при більш детальному розгляді цього проекту з'ясовується, що поставлені авторами цілі (виробництво 26,8 млрд. кВт-год, або 15,5% всієї генерації) абсолютно нереальні.