13 січня до Верховної ради внесено законопроект, яким пропонується внести зміни до закону про податок з доходів фізичних осіб і включити до складу загального місячного доходу оподаткування суму заборгованості платника податків, по якій закінчився термін позовної заяви, окрім суми податкового боргу.

При цьому, згідно з документом, податковим агентом є суб`єкт господарювання, зокрема комерційний банк і небанківська фінансова установа, на яких виникла така заборгованість.

На думку адвоката і партнера юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Максима Копейчикова, цей законопроект цілком логічний, адже ідеться не про оподаткування заборгованості, а про відкладене в часі оподаткування вже отриманих фізичною особою-платником податку грошових коштів, іншого майна або послуг.

"Крім того, основний акцент законопроекту - це передача функцій податкового агента від самого боржника-фізичної особи його кредиторам", - зазначив він.

Разом з тим, вважає експерт, реалізація закону на практиці потребує значних зусиль.

"По-перше, це - додатковий облік. Зараз договори по утриманню половини будинків укладені з колишніми власниками. Тобто, приходить платіжка на прізвище Іванов, тоді як фактичний власник уже Петров. І, по суті, для того, щоб вести нормальний облік, всі комунальні організації мають пройти по квартирах, переукласти договори з реальними власниками, взяти довідки про присвоєння ідентифікаційних номерів і працювати з усіма цими документами", - сказав він.

По-друге, зазначив Копейчиков, якщо рішення буде прийняте, доведеться роз'яснювати податковій, як треба доповідати, готуватися до методичної допомоги, як застосовувати цю норму. "Тобто, що робити, яким чином обліковувати підприємствам цю заборгованість. Наразі вона обліковується в бухгалтерському обліку, але не обліковується в податковому. Треба буде ще це додатково враховувати і в податковому обліку", - наголосив він.

"Крім того, у чинному законодавстві є заборона нарахування санкцій. Що з цією забороною буде і що буде відбуватися далі - невідомо", - сказав експерт.

За його словами, чинним законодавством передбачено, що по неустойці і по основному зобов'язанню є строки позовної давності. По неустойці це - рік, по основному зобов'язанню - три роки.

"Можна очікувати взагалі, що в договорах на отримання комунальних послуг будуть збільшувати строки позовної давності. Щоб не потрапляти в таку ситуацію постачальникам послуг, вони зроблять строк позовної давності десять років і протягом десяти років ця сума, навіть якщо буде заборгованість, не буде потрапляти в доходи, відповідно, не будуть зобов'язані отримувати цей податок юридичні особи", - прогнозує Копейчиков.

Експерт звернув увагу також і на те, що, згідно із пояснювальною запискою, завдання законопроекта - перекласти з фізичних осіб на юридичні особи обов'язок з утримання податку.

"Але юридичні особи не хочуть цього податку платити. І вони, для того, щоб це не робити, будуть все частіше звертатися з позовами. Це будуть завантажені суди цими справами, тому що якщо зараз таких судових процесів не дуже багато - то їх буде значно більше. Роботи буде дуже багато", - зазначив він.

Економічна правда