Уряд навмисно затягує вступ до СОТ?

П'ятниця, 27 жовтня 2006, 20:19

Вступ до СОТ, схоже, претендує на звання однієї з вічних тем в українському інформпросторі. Сама дата вступу до Світової організації торгівлі є "фіксованою" останні декілька років – "наступного року".

Сьогодні головною перешкодою вступу України до СОТ небезпідставно вважають неадаптоване законодавство.

Інші незавершені кроки – підписання протоколу з Киргизькою республікою та узгодження остаточного варіанту Звіту Робочої групи – менш проблематичні. (Звіт Робочої групи містить опис торгівельного режиму в Україні та зобов‘язань держави з його реформування). Вимога киргизів повернути 27-мільйонний борг є скоріше політичною, ніж торгівельною, тому можна винести це питання на розсуд інших членів СОТ.

Про Звіт Робочої групи урядовці вже вкотре за останні роки рапортують пресі як "готовий на 95%". У ньому не вистачає лише констатації відповідності торгівельної та внутрішньо-економічної політики держави нормам та вимогам СОТ. А її Украина має досягти, прийнявши певну кількість законопроектів.

Отже, наразі весь процес зупинився на уряді – як швидко той подасть законопроекти до Ради.

Підготовка необхідних проектів законів ускладнюється постійним висуванням нових і нових вимог країнами-членами СОТ: якщо у травні цього року необхідними для вступу до СОТ вважали 17 законопроектів (їхній перелік – у Постанові Кабінету Міністрів "Про підсумки соціально-економічного розвитку України в І кварталі 2006 року"), то у вересні до них додалося ще три: про страхування (відкриття "великих" ризиків для іноземних страховиків з моменту вступу до СОТ, інших сегментів – через 5 років), про імпорт транспортних засобів (скасування 8-річного обмеження віку імпортованих автомобілів) та про ПДВ (скасування пільг та запровадження "національного режиму" оподаткування: імпортовані товари не повинні обкладатись вищими податками, ніж аналогічна вітчизняна продукція). У жовтні з’явився ще один – стосовно зазначення походження товарів.

Збільшення кількості вимог СОТ є додатковим стимулом Україні поспішати зі вступом: чим довше триває переговорний процес, тим більше з’являється нових забаганок країн-членів через зміну СОТівських правил або українського законодавства.

Однак Кабінет Міністрів, незважаючи на власні заяви про пріоритетність завдання вступу до СОТ, протягом 2,5 місяців свого існування не поспішав із законодавчою ініціативою. Посилаючись на складні та тривалі бюрократичні процедури, міністерства методично "доопрацьовували" законопроекти, розроблені ними самими ще минулого року, неодноразово обговорені депутатами минулого скликання Верховної Ради та погоджені з асоціаціями виробників протягом консультацій у вересні 2006 року.

В процесі еволюції деякі законопроекти об’єднались в один (щодо акцизного збору та ліцензування виробництва та розповсюдження алкогольної та тютюнової продукції), інші – розділились надвоє (лікарські засоби та пестициди з агрохімікатами тепер фігурують в окремих документах). В результаті на сьогодні існує 21 законопроект із грифом "необхідний для вступу до СОТ".

На щастя, не всі українські політики мають достатньо міцні нерви, щоб чемно чекати на неквапний Уряд. Альтернативний процес подання до парламенту СОТівських законопроектів почався з проекту про внесення змін до закону "Про ветеринарну медицину", прийнятого 17 жовтня в першому читанні. Через кілька днів його наздогнали 16 законопроектів, поданих Президентом України.

Здавалося б, найбільш ефективним зі сторони інертного Кабінету Міністрів, обтяженого власною бюрократією, було б порівняти президентські законопроекти із власними, впевнитись у їхній ідентичності та дати зелене світло Верховній Раді. Самим урядовцям залишилося б опрацювати лише чотири документи, обійдених увагою інших.

Однак вони обрали інший шлях – подавати власні варіанти усіх законопроектів (коли це станеться, якщо на 26 жовтня Кабміном зареєстровано лише 4?). Профільні комітети Верховної Ради звірятимуть урядові законопроекти з проектами-близнюками від депутатів та пана Ющенка. Незрозуміло, звідки взятись відмінностям, якщо всі законопроекти покликані задовольнити ті самі вимоги СОТ. Награвшись у "знайди 10 відмінностей", комітети зведуть усі законопроекти в один – і тільки його ставитимуть на голосування.

Враховуючи відсутність бажання поспішати в уряду, цікаво було б знати, наскільки здатні затягнути процес вступу парламентські комітети. Цікаво, чиї пропозиції разі виявлення відмінностей залишаться у зведеному варіанті.

Сподіватимемось, кінцевий продукт виснажливих процесів порівняння та синтезу принаймні не втратить відповідності вимогам членів СОТ, а останні за цей час не знайдуть нових недоліків у нашому законодавстві.

Катерина Малюгіна – експерт Міжнародного центру перспективних досліджень

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!