Верховна Рада на засіданні 13 січня відмовилась розглядати проект Закону про енергетичну ефективність будівель (реєстраційний номер 1566), повернувши його на доопрацювання уряду.

"За" таке рішення проголосували 229 депутатів.

Законопроект був розроблений Мінрегіоном, коли відомство очолював Володимир Гройсман, та зареєстрований наприкінці минулого року.

Основними причинами відмови народних депутатів приймати проект стали підозри в корупційності та надмірного ускладнення дозвільних процедур у будівництві. Такі думки висловили представники фракцій "Блоку Петра Порошенка", "Батьківщини", "Самопомочі" та "Опозиційного блоку".

За даними джерел коаліції, доопрацьовувати законопроект у відповідному комітеті депутати не мали великого бажання - передусім через те, що не були долучені до його розробки на початкових етапах роботи.

Експерт коаліції "Енергетичні реформи", експерт Національного екологічного центру України Андрій Желєзний відзначає брак прозорості механізму енергетичної сертифікації будівель та недостатню чіткість положень законопроекту з ряду питань, що стосуються контролю та верифікації діяльності у цій сфері.

"Запропонована урядом редакція законопроекту про енергетичну ефективність будівель передбачає повний контроль держави за сертифікацією будівель: від встановлення правил до видачі нових атестатів фахівцям, які мають робити оцінку енергетичних характеристик будівель" - відзначив громадський діяч.

На думку експерта, закон про енергетичну ефективність в будівлях важливий для створення механізму державної підтримки з термомодернізації житла. Закон має запровадити оцінку рівня енергетичної ефективності будівель та критерії, згідно з якими держава може надати своїм громадянам грошову підтримку для впровадження енергоощадних проектів в помешканні.

Органи влади мають залишити за собою лише право вибіркової верифікації сертифікатів та функції моніторингу показників енергетичних характеристик будівель.

"Замість кроку вперед до стимулювання енергоефективних заходів законопроект робить два кроки назад створюючи протиріччя між різними регуляторними документами та запроваджуючи непотрібні вимоги", вважає експерт коаліції "Енергетичні реформи", голова ради громадської організації "Екоклуб" Андрій Мартинюк.

"Адже він не узгоджений з чинними будівельними стандартами, поширюватиметься лише не невелику частину будівель та ще й запроваджує поняття паспортів, які дублюватимуть будівельні норми", - зауважив експерт.

Ухвалення закону про енергоефективність будівель є зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію та Договору про Енергетичне Співтовариство. Кінцевий термін виконання відповідної Директиви 2010/31/ЕС сплив 30 вересня 2012 року.

Українська енергетика