Корпоративне управління

В Україні залишається велика кількість не корпоратизованих держпідпрємств. Державна служба статистики України повідомила про зміни в кількості некорпоратизованих держпідприємств.

До некорпоратизованих держпідприємств, належать ті юридичні особи, які функціонують в організаційно-правових формах: державне унітарне підприємство (ДП), казенне підприємство та комунальне підприємство.

[Такі види організаційно-правових форм використовуються лише державою та не доступні приватним компаніям – SOE Weekly.]

Станом на 1 січня 2022 року в Україні налічувалось:

• 3664 ДП (порівняно з 3713 на 1 січня 2021 року);
• 30 казенних підприємства (порівняно з 32 на 1 січня 2021 року);
• 14 188 комунальних підприємств (порівняно з 14 174 на 1 січня 2021 року).

[Звертаємо увагу, що відповідно до Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління державними підприємствами, уряди мають спрощувати та стандартизувати організаційно-правові форми, в яких діють держкомпанії. Зокрема, такі організаційно-правові форми мають відповідати загальноприйнятим корпоративним нормам, які застосовуються до приватних компаній.

Для реалізації цього принципу, уряд має забезпечити перетворення всіх державних унітарних, казенних та комунальних підприємств на товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерні товариства. – SOE Weekly.]

Держпідприємства отримали 3,1 млрд грн прибутку в третьому кварталі 2021 року (неаудійовано). Мінекономіки оприлюднило Єдиний моніторинг ефективності управління державним майном за три квартали 2021 року. Команда SOE Weekly проаналізувала дані моніторингу.

Згідно з цими даними, держава володіє 3323 підприємствами (на вісім держпідприємств менше ніж у першому півріччі 2021 року). З них лише 1382 (41,5% від загальної кількості держпідприємств) є працюючими порівняно з 1405 працюючими держпідприємствами на кінець першого півріччя 2021 року.

Сукупний (неаудійований) прибуток держпідприємств за дев’ять місяців 2021 року склав 21,3 млрд грн. У першому півріччі 2021 року держпідприємства заробили 18,2 млрд грн (неаудійовано).

Серед працюючих держпідприємств, 862 є прибутковими (порівняно з 833 у першому півріччі 2021 року).

Функцію власника для цих компаній виконують 88 суб'єктів управління. Загальна середня кількість штатних працівників становить 693 222 особи (кількість працівників зменшилася на 4 810 осіб порівняно з 698 032 станом на кінець першого півріччя 2021 року).

Українські держпідприємства володіють активами в розмірі 1,715 млрд грн, що на на 47 млрд грн більше порівняно з оціночною вартістю активів у 1668 млрд грн на кінець першого півріччя 2021 року.

[Звертаємо увагу, що ці результати базуються на проміжній, неаудійованій звітності. Перевірені річні результати дадуть більш достовірну картину, яка може відрізнятися від проміжних результатів. – SOE Weekly.]

Держава у 2021 році надала 65,1 млрд грн держгарантій держпідприємствам та Укравтодору. За даними Державної казначейської служби України, у 2021 році держава надала кредитів під державні гарантії на загальну суму 74,2 млрд грн, з яких 36,1 млрд грн (49%) отримали держпідприємства. Ще 29 млрд грн (39,1%) отримав "Укравтодор", а 8,1 млрд грн (10,9%) було направлено на підтримку малого та середнього бізнесу.

При цьому 70% державних гарантій було надано за валютними кредитами.

До держпідприємств, які отримали держгарантії, належать:

• "Укренерго" – 21,5 млрд грн, або 59,6% від загальної суми державних гарантій, наданих ДП (для єврооблігацій); 4,7 млрд грн, або 13% від загальної суми (на програму підвищення надійності підстанцій); та 1,1 млрд. грн., або 3% від загальної суми (для забезпечення виконання боргових зобов’язань за невизначеною позикою);
• "Укрзалізниця" - 5,1 млрд грн, 14,1% від загальної суми державних гарантій (на проект розвитку електрифікації);
• "Укрпошта" – 1,9 млрд грн, або 5,3% від загальної суми державних гарантій (на проект розвитку логістичної мережі);
• "Шосткінський завод "Імпульс" – 819 млн грн, або 2,3% від загальної суми державних гарантій (інформація про цільове призначення кредиту не розкрита, ймовірно, тому що "Імпульс" є оборонним підприємством);
• "Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення" – 490 млн грн, або 1,3% від загальної суми державних гарантій (для забезпечення виконання боргових зобов’язань за невизначеною позикою);
• "Антонов" – 400 млн грн, або 1,1% від загальної суми державних гарантій (для забезпечення виконання боргових зобов’язань за невизначеною позикою).

Раніше ми повідомляли, що за даними ЕП, на початку листопада "Укренерго" розмістило гарантовані державою єврооблігації на суму 825 млн доларів під 6,7% річних.

Обрано голову наглядової ради "Укрзалізниці". Наглядова рада "Укрзалізниці" обрала головою Гепарда Хафера, а його заступником – Сергія Лещенка.

• Гепард Хафер – ректор та професор в Університеті прикладних наук у Берліні. Хафер очолював "Deutsche Bahn AG" у Центральній та Східній Європі протягом п'яти років.
• Сергій Лещенко був членом наглядової ради "Укрзалізниці"  з грудня 2019 року. Лещенко – колишній народний депутат України (з жовтня 2014 року по серпень 2019 року). Раніше був журналістом-розслідувачем "Української правди".

Раніше ми повідомляли, що 29 грудня Кабінет міністрів затвердив новий склад наглядової ради "Укрзалізниці". До складу наглядової ради "Укрзалізниці" увійшли Анатолій Амелін, Александр Долл, Якуб Карновські та Гепард Хафер у якості незалежних членів та Сергій Лещенко, Сергій Москаленко, Давід Ломджарія як представники держави.

Уряд достроково припинив повноваження представника держави у наглядовій раді "Укргідроенерго". 2 грудня 2021 року Кабінет Міністрів достроково припинив повноваження Олександра Гавви як представника держави у наглядовій раді "Укргідроенерго" та в той самий день призначив його в. о. директора держпідприємства "Оператор ринку".

Наразі до складу наглядової ради "Укргідроенерго" входять шість членів із семи необхідних.

Раніше в. о. директора "Оператор ринку" був Роман Сутченко, який був звільнений 24 листопада 2021 року.

В. о. директора "Укрспирту" йде у відставку. Сергій Блескун повідомив про свою відставку у Facebook.

За його словами, він переміг у конкурсному відборі на посаду директора "Укрспирту" у серпні 2021 року, але так і не був призначений. [Це могло спричинити рішення про відставку Блескуна. Причини такого тривалого непризначення Блескуна урядом невідомі. – SOE Weekly.]

[За каденцію Блескуна, було успішно приватизовано 26 спиртових активів на близько 1,5 млрд грн. У 2020 році під керівництвом Блескуна "Укрспирт" також продемонстрував найкращі фінансові показники в історії компанії. До його призначення спиртові заводи були збитковими, а їхня діяльність була пов’язана з масовою корупцією та злочинністю. – SOE Weekly.]

За словами представника уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука, Кабінет Міністрів тимчасово призначив Віталія Жадобіна в. о. директора "Укрспирту". Раніше він очолював юридичний відділ "Укрспирту".

[Востаннє "Укрспирт" мав постійного директора у 2014 році, і з того часу компанію очолювали різні "виконуючі обов'язки" керівники. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що Міністерство економіки оголошувало про початок конкурсного відбору на посаду директора "Укрспирту". Термін подачі заявок закінчився 9 квітня.

Посли G7 виступають за прозору приватизацію та дотримання Керівних принципів ОЕСР в українських держапідприємствах. Група послів G7 в Україні опублікувала детальні пріоритети своєї діяльності щодо реформ в Україні на 2022 рік. Серед них прозора приватизація держпідприємств і державних банків, а також приведення практик корпоративного у відповідність до Керівних принципів ОЕСР для компаній, які залишатимуться у державній власності.

Банки

За третій квартал 2021 року держбанки заробили 11,5 млрд грн. У третьому кварталі 2021 року, чотири державні банки заробили 11,5 млрд грн чистого прибутку, при цьому 83% цієї суми склав прибуток "ПриватБанку".

За даними Мінфіну, державні банки за перші три квартали 2021 року збільшили свій прибуток на 4,5%. Зокрема, за третій квартал 2021 року:

• "ПриватБанк" заробив 9,6 млрд грн. За дев’ять місяців 2021 року банк отримав прибуток у розмірі 21,2 млрд грн, що на 0,3% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
• "Укргазбанк" заробив 1 млрд грн. За дев’ять місяців 2021 року прибуток банку склав 1,7 млрд грн, що на 155,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
• "Укрексімбанк" заробив 627 млн​​грн. За дев’ять місяців 2021 року, "Укрексімбанк" заробив 1,7 млрд грн, що порівняно з 2020 роком, коли за аналогічний період банк зазнав збитків у 2,24 млрд грн.
• "Ощадбанк" заробив 337 млн ​​грн. За дев’ять місяців 2021 року прибуток банку склав 849 млн грн, що в п’ять разів менше порівняно з 4,7 млрд грн за дев’ять місяців 2020 року.

Частка чистих активів державних банків у банківському секторі України знизилася з 52,5% на початок року до 47,5% на кінець третього кварталу 2021 року.

Також, згідно зі звітом, державні облігації в активах державних банків на кінець ІІІ кварталу 2021 року становлять 342,3 млрд грн, що на 60 млрд грн менше, ніж на початку року, коли вони становили 402 млрд грн.

Раніше ми повідомляли, що гарантований державою борг перед всіма українськими банками зріс із 7,85 млрд грн у 2020 році до 32,11 млрд грн у 2021 році, збільшившись таким чином на 24,26 млрд грн.

У 2021 році муніципалітети активно позичали у держбанків. За даними Мінфіну, муніципалітети позичили загалом 18,2 млрд грн, зокрема:

• 61,5% (11,2 млрд грн) у державних банків;
• 29,6% (5,4 млрд грн) у міжнародних фінансових організацій;
• 5,0% (0,9 млрд грн) у приватних банків;
• 3,9% (0,7 млрд грн) у Мінфіну.

З кредитів, наданих державними банками:

• 39% (4,3 млрд грн) надав "Ощадбанк";
• 34% (3,8 млрд грн) надав  "Укрексімбанк";
• 27% (3,0 млрд грн) надав "Укргазбанк".

"ПриватБанк" був єдиним державним банком, який не кредитував муніципалітети.

[Муніципалітети можуть позичати гроші на суспільні блага, виправляючи недоліки ринку. Наприклад, вони можуть брати кредити на будівництво доріг чи інші інфраструктурні роботи, коли застави немає, а банки не готові пропонувати такі кредити інакше.

Проте розраховувати виключно на державні банки щодо таких кредитів немає сенсу. Велика концентрація кредитів може бути ознакою особливих умов, порушенням рівних умов або політичним втручанням, що може стати втручанням у корпоративне управління банків.

Політичне втручання може також призвести до випадків надання позик місцевим органам влади в обмін на політичну лояльність.– SOE Weekly.]

Прибуток "Ощадбанку" зменшився до мільярда гривень за 2021 рік (неаудійовано). За даними "Ощадбанку", його чистий прибуток у 2021 році склав 1,1 млрд грн. Це в 2,5 рази менше, ніж у 2020 році.

Операційний прибуток "Ощадбанку" склав 5,6 млрд грн, в той же час торговий результат був негативний (збиток у 4,4 млрд грн). "Ощадбанк" пояснив це посиленням гривні та індексацією цінних паперів у портфелі банку.

Банк отримав 13,4 млрд грн чистого процентного доходу, що в 1,7 раза (на 5,4 млрд грн) більше ніж у 2020 році. Чистий комісійний дохід склав 6,2 млрд грн. Порівняно з 2020 роком цей показник збільшився на 1,2 млрд грн, або на 24,9%.

[Звертаємо увагу, що ці результати базуються на неаудійованій звітності. Перевірені річні результати дадуть більш достовірну картину, яка може відрізнятися від проміжних результатів. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що Кабмін затвердив стратегію розвитку "Ощадбанку" на 2021-2024 роки, відповідно до якої "Ощадбанк" повинен досягти прогнозованого чистого прибутку близько 4,2 млрд грн, приблизно 15% рентабельності капіталу та співвідношення витрат до доходів менше 65%.

Енергетичний сектор

Державне бюро розслідувань проводить обшуки в колишніх керівників "Нафтогазу". Державне бюро розслідувань (ДБР) провело обшуки у будинку екс-голови правління "Нафтогазу" Андрія Коболєва, в офісі "Укртрансгазу", а також у керівників приватних компаній.

Як повідомляє ЕП, обшуки стосуються передачі "Укртрансгазом" 300 млн кубометрів газу пулу компаній у 2020 році, що могло призвести до втрати "Нафтогазом" 2,2 млрд грн. Наразі в. о. генерального директора "Укртрансгазу" є Сергій Перелома.

За даними Бюро, після звернення "Укртрансгазу" керівництво "Нафтогазу" погодило мирову угоду з комерційними компаніями без відповідних повноважень та підстав.

У ДБР також додали, що за даними слідства Коболєв підписав рішення аукціонера "Укртрансгазу" щодо мирової угоди, якою було відчужено такий обсяг газу, без погодження з наглядовою радою "Нафтогазу". Триває досудове розслідування.

[Очевидно, ДБР посилається на підпункт 31 пункту 70 статуту "Нафтогазу". Відповідно до цього пункту до виключної компетенції наглядової ради "Нафтогазу" належить попереднє погодження рішень правління стосовно діяльності господарських товариств, єдиним акціонером (засновником, учасником) яких є "Нафтогаз", а саме щодо схвалення значних правочинів та правочинів із заінтересованістю. – SOE Weekly.]

Коболєв заперечує заяви ДБР. З його словами, в процесі вирішення цієї проблеми, яка виникла понад 20 років тому, "Нафтогаз" та "Укртрансгаз" керувалися інтересами цих компаній і не допустили незаконного списання близько 2 млрд грн, у тому числі повернули понад 200 млн грн, які було списано раніше.

Раніше, ЕП повідомляла, що "Укртрансгаз" звернувся до Господарського суду Києва з проханням затвердити мирову угоду про передачу 300 млн кубометрів газу пулу компаній. Згідно ухвали суду, приватна компанія "Фін-Інвест" мала повернути 226 млн грн, списаних з рахунків "Укртрансгазу" за попереднім рішенням суду, а "Укртрансгаз" мав передати компанії понад 304 млн кубометрів газу. У свою чергу, своїми рішеннями від 10 та 13 листопада Господарський суд Києва затвердив мирову угоду між "Укртрансгазом", "Укренергозбутом" і "Фін-Інвестом".

Також ми повідомляли, що дочірня компанія "Нафтогазу" - "Укртрансгаз" - вимагає у НАКу відшкодувати йому завдану шкоду шляхом повернення 305 млн кубометрів природного газу, який передали "Профі газ".

Компанія заявляла, що у 1999 році "Нафтогаз" поставив 305 млн кубометрів без погодження вчинення таких дій з власником такого газу - "Укренергозбут". Ця ситуація призвела до того, що "Укртрансгаз" було зобов’язане повернути природний газ "Укренергозбуту" ("Профі газ") з власного ресурсу, відповідно до рішення Арбітражного суду Києва від 12.07.2020.

"Нафтогаз" заперечував, що без дозволу розпоряджався газом "Укренергозбуту". "Нафтогаз" стверджував, що у спірний період компанія не мала повноважень здійснювати розподіл газу, і заявляв про відсутність обов’язку щодо повернення "Укртрансгазу" 305 млн кубометрів газу, а також про безпідставність претензії.

Інші сектори

Мінсоцполітики пропонує запровадити накопичувальну пенсію на держпідприємствах. Як повідомляють ЗМІ, Міністерство соціальної політики запропонувало запровадити накопичувальну пенсію на підприємствах з державною часткою понад 50%.

Ініціатива передбачає відрахування пенсійних внесків у розмірі 2% від заробітної плати працівників до приватних пенсійних фондів. Держпідприємства мають включити до своїх фінансових планів на 2023 рік витрати на сплату цих пенсійних внесків для щонайменше половини своїх працівників.

[Незрозуміло, чому Мінсоцполітики не звернулося з такою пропозицією до приватних компаній. – SOE Weekly.]

Держава виплатила 87,6 млн дол китайському державному банку за кредитом "ДПЗКУ". Як повідомляє ЕП, Міністерство фінансів перерахувало 2,5 млрд грн Експортно-імпортному банку Китаю замість "Державної продовольчо-зернової корпорації" ("ДПЗКУ").

За повідомленням міністерства, згідно кредитного договору між "ДПЗКУ" та Ексімбанком Китаю погашення відбувається щопівроку. 21 січня компанія заплатила лише 8,8 млн дол з 96,4 млн дол, які вона повинна була виплатити. Через державну гарантію цієї позики Мінфін був змушений сплатити решту.

Також, за даними Мінфіну, Україна отримала відповідь Китаю на запропоновану реструктуризацію кредиту. Китайська сторона запропонувала вирішувати це питання на рівні "відповідних органів" [тобто, схоже, що пропозицію України було відхилено – SOE Weekly].

Раніше ми повідомляли, що за повідомленням ЕП, "ДПЗКУ" пропонувала реструктуризувати свій борг перед Експортно-імпортним банком Китаю у 900 мільйонів доларів.

Також ми повідомляли, що народний депутат фракції "Слуга народу", Мар’ян Заблоцький написав на своїй сторінці у Facebook, що "ДПЗКУ" може збанкрутувати, оскільки навряд чи самостійно зможе виплатить свій наступний кредитний транш у розмірі 95 млн дол.

Пізніше ЕП опублікувала статтю, в якій пояснювала, як виникли борги "ДПЗКУ", і стверджувала, що 21 січня "ДПЗКУ" увійде в стан дефолту через свої борги.

Раніше ми повідомляли, що уряд створив міжвідомчу робочу групу, яка мала зайнятись питанням виплат "ДПЗКУ" за боргами та зобов’язаннями щодо постачання зерна перед китайськими держкомпаніями.

Ми також повідомляли, що з початку року елеватори "ДПЗКУ" працювали лише на 10% їх загальної потужності. До того ж, корпорація не надіслала жодної партії зерна своєму стратегічному партнеру - Китайській національній корпорації імпорту та експорту машин. Це рекордно низький показник від початку їхніх ділових відносин.

Також ми зазначали, що за повідомленням "ДПЗКУ" на їх сторінці у Facebook, колишній в. о. голови правління "ДПЗКУ" Андрій Власенко, якого підозрюють у привласненні 71 млн грн та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом, був звільнений з посади в. о. голови правління на підставі наказу Міністерства економіки від 15 вересня. Василь Ковалено був призначений новим в. о. голови правління.

Також ми повідомляли, що "ДПЗКУ" була одним з найбільших збиткових серед усіх держкомпаній України, її збиток у 2020 році склав 5,9 млрд грн.

Приватизація

ФДМУ приватизує п'ять спиртзаводів. Як повідомляє "Укрспирт", Фонд державного майна України (ФДМУ) оголосив п'ять приватизаційних аукціонів спиртзаводів. Аукціони відбудуться у період  з 25 лютого по 4 березня 2022 року.

Сумарна стартова ціна всіх аукціонів становить понад 140 млн грн. Детальну інформацію про об’єкти та аукціони можна переглянути тут.

З початку 2020 року було проведено 26 успішних аукціонів приватизації спиртових активів на близько 1,5 мільярда гривень.