Прогнозы Минфина о госкомпаниях, получится ли спасти "Укрзализныцю": итоги недели для ГП

Прогнозы Минфина о госкомпаниях, получится ли спасти "Укрзализныцю": итоги недели для ГП

Суббота, 18 сентября 2021, 14:40 -
Еженедельно команда аналитиков-консультантов по вопросам корпоративного управления готовит для ЭП дайджест о главных событиях в жизни госпредприятий. Что важного произошло 11 – 17 сентября?

Корпоративное управление

Мінфін оцінив фіскальні ризики по державним підприємствам - ЗМІ опублікували аналіз щодо "Укрзалізниці", "Укренерго", "Нафтогазу", "Енергоатома" та "ПриватБанку". ЕП опублікувала аналіз фіскальних ризиків по державним компаніям, як за базовим, так і за песимістичним сценаріями (базовий сценраій взято для розрахунку бюджету на 2022 рік).

Відповідно до аналізу Мінфіну: 

"Укрзалізниця" приноситиме державі збитки цьогоріч та у наступні 3 роки.

За  базового сценарію  збиток компанії у 2021 році має скласти 725 млн грн, у 2022 році — 967 млн грн, у 2023 році — 2,62 млрд грн, а у 2024 році — 724 млн грн.

Песимістичний сценарій  передбачає ще більші збитки  "Укрзалізниці": у 2021 році — 852 млн грн, 2022 році — 1,45 млрд грн, у 2023 році — 2,84 млрд та у 2024 році — 2,95 млрд грн.

Компанія залишатиметься досить сильно залежною від позикового капіталу. При чому, як у базовому, так і в песимістичному сценаріях ця залежність у наступні роки буде лише зростати. Також в уряді вбачають погіршення стану ліквідності компанії у 2024 році,  що може призвести до необхідності залучення додаткового фінансування для виконання поточних зобов’язань "Укрзалізниці".

"Укренерго" за базового сценарію, у 2021 році отримає 178 млн грн прибутку. Також передбачається, що прибутковість компанії має значно зрости вже з наступного року та складатиме: у 2022 році — 6,71 млрд грн, у 2023 році — 6,52 млрд грн, а у 2024 році — 9,37 млрд грн. 

Натомість песимістичний сценарій передбачає, що вартість послуг компанії не буде зростати, а курс гривні девальвує сильніше, ніж уряд передбачив у бюджеті. У такому разі наступні 3 роки компаній приноситиме збитки. Так, у 2022 році вони сягнуть 4,22 млрд грн, у 2023 році — 7,47 млрд грн, а у 2024 році — 10,74 млрд грн. 

Збитки компанії стануть наслідком зростання її залежності від позикового капіталу та зниження спроможності фінансувати свою діяльність за рахунок власних коштів.

"Нафтогаз" за базовим сценарієм поступово збільшуватиме свої прибутки. У 2022 та 2023 роках компанія прибуток складе 15,8 млрд грн, а у 2024 році — 20,2 млрд грн.

У такому сценарії Мінфін передбачає виконання плану компанії щодо реалізації продукції, доходів від участі в капіталі підприємств групи, а також доходів від транзиту згідно п’ятирічного контракту з "Газпромом"

Мінфін також знаначи зазначає, що цьогоріч буде знижено обсяг реалізації природного газу порівняно із 2020 роком з 17,6 до 15,2 млрд куб м (на 13,7%). Обсяги реалізації природного газу в 2022 – 2024 роках очікуються на рівні близько 15,5 млрд куб метрів.

За песимістичним сценарієм "Нафтогаз" отримає 72 млн грн збитків у 2021. Впродовж 2022 - 2024 років збитки компанії зростатуть від 3 млрд грн до 7 млрд грн. Такий сценарій базується на можливому зростанні інфляції та цін виробників, зростання обмінного курсу на 5% щороку (порівняно з базовим сценарієм) та відсутності доходів від участі в капіталі.

"Енергоатом" за базовим сценарієм збільшуватиме свої прибутки: з 788 млн грн у 2021 році до 10,05 млрд грн у 2024 році. 

За песимістичним сценарієм, "Енергоатом" також поступово має вийти на прибуток. У 2021 та 2022 роках компанія отримає 1,1 млрд грн та 542 млн грн збитку відповідно, натомість у  2023  прибуток компанії складе 1,35 млрд грн, а у 2024 році — 3,33 млрд грн.

Песимістичний сценарій передбачає, що обсяги виробництва компанією електроенергії зростатиме повільніше, відповідно до очікувань більш повільного відновлення економіки України.

"ПриватБанк" у разі ухвалення судами несприятливих для держави судових рішень щодо оскарження націоналізації "ПриватБанку", збитки для дежбюджету можуть становити понад 50 млрд грн.

Базуючись на даних та оцінках Національного банку України (НБУ), Мінфін оцінив ймовірність настання таких ризиків як помірну, попри прогрес у запобіганні цьому ризику після ухвалення так званого "антиколомойського" закону.

В аналізі також зазначено, що у 2022 році існує висока ймовірність того, що державні банки можуть зменшити відрахування дивідендів до бюджету через підвищення нормативів з боку НБУ. 

Вітренко прокоментува відставку наглядової ради "Нафтогазу". Голова правління "Нафтогазу" Юрій Вітренко вважає, що прозорий конкурс на посади незалежних членів наглядової ради компанії необхідний для ефективної роботи компанії та вибору наступного керівника.

Вітренко повідомив на своїй сторінці у Facebook, що слід дотримуватись Керівних принципів ОЕСР з корпоративного управління держпідприємствами та забезпечити відкриту, конкурентоспроможну та засновану на заслугах кандидатів процедуру відбору незалежних членів наглядової ради. Він також додав, що у 2017 році відкритого, конкурентного процесу відбору незалежніх членів наглядової ради компанії не проводилось.

За словами Вітренка, кандидатів у незалежні члени просто запропонували посольства відповідних країн разом з представниками міжнарожних фінансових організацій. Потім, ще одного незалежного члена наглядової ради було також призначено без конкурсу урядом колишнього прем’єр міністра Володимира Гройсмана. 

Після цього незалежних членів ще перепризначили декілька разів. 

Вітренко також зазначив, що серед незалежних членів немає жодного з профільною (нафтогазовою) освітою та виробничим досвідом, жодного з юридичною освітою та досвідом, доброго сертифікованого фахівця з міжнародних стандартів фінансової звітності, навіть просто жодного фахівця з досвідом роботи в Україні.

Вітренко закликав підтримувати проведення якомога скоріше справжнього конкурсу на всіх незалежних членів наглядової ради, щоб нова наглядова рада "Нафтогазу", обрана відповідно до Керівних принципів ОЕСР, змогла приймати рішення щодо кандидата на посаду голови правління - також за результатами конкурсного відбору.

За повідомленням ЕП, три незалежні члени наглядової ради "Нафтогазу" Бруно Лескуа, Людо Ван дер Хейдена та Клер Споттісвуд 7 вересня подали заяви про припинення своїх повноважень. Напередодні Прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував конкурс на посади незалежних членів наглядової ради.

Світовий банк про корпоративне управління в Україні. Віце-президентка Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Анна Б'єрде повідомила ЗМІ, що впровадження реформи корпоративного управління в Україні відстає і  в деяких питаннях відбувся відкат назад.

Вона підкреслила, що за останні роки досягнуто значних успіхів в прийнятті законодавства і зміцненні систем, які регулюють діяльність держпідприємств. Проте  відстає впровадження практики, зокрема лише в 9 держкомпаніях наглядові ради призначені згідно з новими положеннями.

Б'єрде зазначила, що функції х управління держпідприємствами залишаються розпорошеними поміж 96 міністерствами та відомствами. В результаті, держпідприємства продовжують функціонувати в умовах надмірного політичного впливу, неконкурентних практик у виборі на ключові керівні посади, непрозорих систем оплати праці для вищого персоналу і неефективних механізмів контролю і підзвітності.

Б'єрде також наголосила на важливості невтручання у роботу державних підприємств та їх наглядових рад. 

За її словами, вдосконалення корпоративного управління в Україні вимагає прийняття нового закону про корпоративне управління на держпідприємствах і реалізації його на практиці.

15 липня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект № 5593-д щодо вдосконалення корпоративного управління держкомпаній. Хоча поточна редакція законопроекту № 5593-д не в повній мірі відповідає Керівним принципам ОЕСР з корпоративного управління держпідприємствами і має бути удосконалена до розгляду парламентом законопроекту у другому читанні.

"Укрзалізниця" шукає нового голову правління. "Укрзалізниця" оголосила конкурс на посаду голови правління. Кандидати мають подати документи до 6 жовтня. Їх прийматиме компанія з пошуку і підбору персоналу Amrop.

[Останній постійний (не виконуючий обов’язки) голова правління "Укрзалізниця" Володимир Жмак був призначений 26 серпня 2020 року. Жмак очолював компанію лише 7 місяців і був звільнений у березні 2021 року. З того часу "Укрзалізниця" двічі змінювала свого виконуючого обов’язки голови правління. SOE Weekly.]

Інтерв’ю керівника "ПриватБанку". Цього тижня голова правління  "Приватбанку" Герхард Бьош дав інтерв’ю ЗМІ. 

Команда SOE Weekly вибрала ключові моменти з цього інтерв'ю:

  • "Пріоритетне завдання, яке диктує стратегія — забезпечення стійкості банку, зміцнення його позицій на роки вперед. Що це означає? Банк повинен зберегти свої потужні позиції на ринку в основних сегментах клієнтської бази, насамперед це роздрібний банкінг і МСБ. Водночас ми хотіли б зберегти досить високий рівень рентабельності протягом багатьох років і виплачувати власнику значні дивіденди. І звичайно, дуже важливе завдання — підготувати банк до приватизації. Нам потрібно створити всі умови для успішної приватизації. А рішення, коли саме її проводити — за акціонером."

Щодо "поганого" та "хорошо" банку:

  •  "Тут є два аспекти: перший — обсяг завдань, пов’язаних з управлінням"токсичними" активами, що дісталися в спадок від колишніх власників, тут набагато більше юридичної роботи, ніж у будь-якому іншому банку. Тому доцільно створити в банку окремий підрозділ, де буде зосереджено всю цю роботу. А всі інші займатимуться звичайними банківськими операціями, працюватимуть з клієнтами тощо. Це те, що ми називаємо організаційним поділом. Другий аспект — це завдання підготовки банку до приватизації в майбутньому, збільшення вартості і цінності банку для акціонера. Щоб це сталося, нам потрібно мінімізувати всі зони невизначеності, закрити всі ризики, щоб ця пропозиція була привабливою для майбутнього приватного акціонера. Особливо ті ризики, які просто неможливо оцінити, такі ризики просто неприйнятні для міжнародного інвестора. Якщо ми винесемо всі ці токсичні юридичні ризики в окрему структуру, то банк буде набагато прозорішим і зрозумілішим для інвестора, і інвестор буде готовий платити більше за "чистий" банк, без цього баласту. Це те, що ми називаємо  "правовим поділом". Наше завдання на сьогодні — запропонувати акціонеру максимальну кількість можливих варіантів поділу банку, з яких він міг би вибрати."

Щодо приватизації "ПриватБанку":

  • "У кінцевому підсумку ці рішення ухвалюються не банком, а акціонером. На цей момент я б не відмовлявся від жодних варіантів. Коли буде ухвалене рішення про приватизацію, потрібно організувати процес продажу. Приватизація банку — це не обов’язково продаж 100% банку за одну операцію. Можна провести часткове IPO, можливі інші комбінації й інші варіанти. Упевнений, що акціонер покладатиметься на висококваліфіковану експертизу, ухвалюючи таке рішення."

Про можливе скасування націоналізації "ПриватБанку":

  • "Я не оцінюю ці ризики як високі. Так, у нас багато судових процесів, наприклад, справа за компаніями-нерезидентами, пов’язаними з сім'єю Суркісів, яку скоро слухатиме Верховний Суд. Ми впевнені, що переможемо. Ми вважаємо, що система правосуддя поводитиметься професійно, справедливо. На жаль, Суд визначив, що розгляд справи проходитиме без виклику сторін. Ми, своєю чергою, розраховуємо на зміну цього підходу, щоб банк міг представити свою правову позицію в судовому засіданні і захистити 350 млн доларів. Також викликають занепокоєння спроби компаній, пов’язаних з колишніми бенефіціарами банку, використовувати судову систему України для впливу на ініційований банком судовий процес у США."

Кабмін погодив кандидатури 5 членів наглядової ради "Центренерго". 15 вересня на своєму засіданні, Кабмін погодив членів наглядової ради "Центренерго".

Кабмін погодив кандидатури Валерія Безлепкіна, Олександра Мужеля та Валерія Щекатурова як незалежних членів. Кандидатури Дениса Кудіна та Андрія Готи, у якості представників держави.

Як повідомляють ЗМІ, Гота працює керівником кабінету керівника Офісу президента [Андрія Єрмака  SOE Weekly], а Безлепкін є безробітним.

Водночас Валерій Щекатуров є ФОПом, місцем роботи Мужеля вказана компанія Renedes Advisory Services LTD. Кудін працює заступник голови Фонду державного майна України.

[Незрозуміло, який досвід у енергетичному секторі чи інші відповідні компетенції мають новопризначені члени наглядової ради, щоб підготувати компанію до приватизації. – SOE Weekly.] 

У "ДПЗКУ" з’явився новий в. о. керівника.  За повідомленням "ДПЗКУ" на їх сторінці у Facebook, колишній в. о. голови правління "ДПЗКУ" Андрій Власенко, якого підозрюють у привласненні 71 млн грн та обрано забобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом, був увільнений з посади в. о. голови правління на підставі наказу Міністерства економіки від 15 вересня.

[Незрозуміло, що означає термін "увільнений від виконання обов’язків голови правління" - чи був Власенко звільнений, тимчасово відсторонений від обов’язків голови правління або переведений на іншу посаду в компанії. Відповідний наказ Міністерства у публічному доступі відсутній. – SOE Weekly.]

Також йдеться, що новим в. о. голови правління "ДПЗКУ"  був призначений. Коваленко був заступником голови правління "ДПЗКУ" з 2018 року, в тому числі в. о. голови правління корпорації у травні-листопаді 2020 року.

Нацпполція встановила, що службові особи "ДПЗКУ" вчинили розтрату майна корпорації шляхом проведення експортних операцій зернових на підконтрольні компанії-нерезиденти за заниженою вартістю і без здійснення попередньої оплати. 

13 серпня, Нацполіція затримала Власенко при спробі втечі з України в аеропорту "Жуляни", коли він намагався вилетіти з країни. Разом з Власенко затримали і його спільника.

Виконуючому обов’язки голови правління "ДПЗКУ", Андрію Власенку, якого підозрюють у розкраданні 71 млн грн, обрали запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з обов'язком носити електронний браслет. Таке рішення Печерський райсуд Києва ухвалив 16 серпня.

У публічному доступі немає жодної інформації про те, чи були вжиті дії щодо відсторонення від посади виконуючого обов’язки голови правління "ДПЗКУ" Андрія Власенко.

CARD

Держбанки заробили 11 мільярдів у другому кварталі. Державні банки у другому кварталі 2021 року отримали прибуток у 10,8 млрд грн, що втричі перевищує результати першого кварталу, 86% цієї суми згенерував "ПриватБанк".

Згідно з повідомленням Міністерства фінансів, у порівнянні з минулим роком держбанки скоротили прибуток за півроку на 13,5%.

"ПриватБанк" заробив у другому кварталі 9,2 млрд грн. За пів року він отримав 11,6 млрд грн, що на 17,2% менше, ніж торік. 

"Укргазбанк" у другому кварталі отримав 482 млн грн. За півроку банк збільшив прибуток й заробив 726 млн грн (+66,1% у річному вимірі).

"Укрексімбанк" у першому кварталі заробив 798 млн грн, за пів року 2021 року — 1,1 млрд грн. Банк отримав збиток 1,92 млрд грн у першому півріччі 2020 року.

"Ощадбанк" заробив 260 млн грн у другому кварталі, а за першу половину 2021 року – 512 млн грн. Для порівняння, за першу половину 2020 року банк отримав 3,6 млрд грн.

Банки

ДТЕК програв суд у справі про скасування плати за передачу електроенергії мережами держкомпанії. 8 вересня 2021 року Верховний Суд задовольнив касаційні скарги НКРЕКП та "Укренерго" проти "Західенерго", однієї з енергогенеруючих компаній ДТЕК, яка намагалася уникнути оплати за використання державної мережі, експортуючи електроенергію.

Верховний Суд ухвалив, що українські експортери електроенергії зобов'язані оплачувати послуги "Укренерго" з передачі електричної енергії і диспетчерського управління під час її експорту.

Відтепер експортери електроенергії будуть платити тариф за передачу, як і всі інші.

ДТЕК Західенерго" в лютому 2020 року звернулося до Окружного адміністративного суду Києва з вимогою скасувати постанову НКРЕКП від 7 лютого 2020 року № 360, якою було затверджено обов'язкову плату за передачу електроенергії під час її експорту.

Энергетический сектор

Уряд створив антикризовий штаб для "Укрзалізниці". Кабінет Міністрів схвалив створення Антикризового штабу в "Укрзалізниці". Антикризовий штаб створено на виконання рішення Ради нацбезпеки. Його завданням є узгодження дій органів влади та установ для відновлення стабільного фінансового стану і мінімізації корупційних ризиків.

Очолив антикризовий штаб міністр інфраструктури Олександр Кубраков.Також до його складу увійшов заступник міністра інфраструктури Василь Шкураков, в.о. голови правління "Укрзалізниці" Олександр Камишін, заступниця міністра економіки Крістіна Голубицька, заступник міністра фінансів Олександр Кава. До антикризового штабу також увійшли представники правоохоронних органів, Антимонопольного комітету, Європейської бізнес-асоціації, Американської торговельної палати та інші.

Перше засідання антикризового штабу мало відбутися 16 вересня. Його планували присвятити ситуації із закупівлями критично важливих матеріалів.

[Незрозуміло, який статус має антикризовий штаб і який вплив матимуть його рішення, якщо такі будуть. Також незрозуміло, яким чином дії та рішення антикризового штабу  будуть зіставлені з діями наглядової ради "Укрзалізниці". – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що Рада національної безпеки та оборони доручила Кабміну покласти обов'язки голови правління "Укрзалізниці" на міністра інфраструктури Олександра Кубракова. 

Ми повідомляли, що таке рішення РНБО суперечило Керівним принципам ОЕСР щодо корпоративного управління державними підприємствами, оскільки покладання обов’язків керівника компанії на міністра є прямим втручанням в операційну діяльність такого державного підприємства. Таке призначення також суперечить закону про боротьбу з корупцією. Кубраков так і не був призначений генеральним директором.

Ми також повідомляли, що 11 серпня Кабмін призначив Олександра Камишіна новим в. о. голови правління "Укрзалізниці".

Нещодавно, ми писали, що Тимчасова слідча комісія щодо перевірки стану "Укрзалізниці" представила свій "звіт", у якому вказала на те, що правління та наглядова рада компанії не виконують свою роботу, що призвело до втрати третини ресурсу основних фондів.

"Укрзалізниця" отримала 1,4 мільярда збитків за півроку. Згідно з фінансовим звітом "Укрзалізниці", опублікованим Marlin, компанія втратила 1,4 млрд грн у першій половині 2021 року. За той же період минулого року вона втратила 8,8 млрд грн.

З "Укрзалізниці" намагаються списати 399 млн грн. Член наглядової ради "Укрзалізниці" Сергій Лещенко написав на своїй сторінці у Facebook, що фінансова компанія "Тілмарк" намагається стягнути з "Укрзалізниці" борг Донецької залізниці (розташованої на окупованих територіях Донецької та Луганської областей) у розмірі 399 млн грн.

Наразі діє мораторій на стягнення активів за боргами залізниць на окупованих територіях. Лещенко написав, що на запити "Укрзалізниці" до Міністерства юстиції та Генпрокуратури відповіді немає.

VR Capital оскаржить у Верховному Суді недійсність права вимоги до "Укрзалізниці". Північний апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу Укрзалізниці, визнавши недійсним укладений між Промінвестбанком та інвестиційним фондом VR Global Partners, L.P. ("VRGP"), що базується в Нью-Йорку, договір купівлі-продажу права вимоги кредитної заборгованості "Укрзалізниці".

"VRGP" у своєму прес-релізі зазначив, що категорично не погоджується з рішенням суду, яке затьмарене тривожними свідченнями політичного втручання та явними порушеннями належної правової процедури та буде оскаржувати у Верховному Суді.

"Укроборонпром" співпрацюватиме з британською компанією Babcock щодо військових кораблів. "Укроборонпром" 15 вересня підписав угоду про співпрацю з міжнародною групою компаній Babcock International щодо військово-морських проєктів, зокрема, кораблебудування.

Инфраструктура

"Одесавінпром" був проданий на приватизаційному аукціоні за 235 млн грн. Дмитро Сенниченко, голова Фонду державного майна України, написав на своїй сторінці у Facebook, що виноробний завод "Одесавінпром" був проданий на аукціоні за 235 млн грн. За лот змагалися дванадцять учасників.

Як повідомляється, стартова ціна лоту зросла з 65 млн грн до 235 млн грн. За словами Сенниченка, покупець повинен виконати дві умови:

  • зберегти профіль діяльності компанії (виробництво вин) та соціальні гарантії для працівників протягом трьох років;
  • зберегти пам'ятку архітектури - одну з будівель заводу.

Кабмін виключив 5 обленерго із переліку об’єктів на приватизацію. Кабмін  

виключив 5 обленерго із переліку об’єктів великої приватизації держвласності, а саме:  "Тернопільобленерго", "Запоріжжяобленерго", "Харківобленерго", "Миколаївобленерго" та "Хмельницькобленерго".

Фонду державного майна України також було доручено вжити заходів щодо припинення приватизації державних пакетів акцій "Черкасиобленерго" (46%), "Сумобленерго" (25%) та "Одеських електричних мереж" ДТЕК (25%).

[Звертаємо увагу, що більшість операторів систем розподілу електроенергії вже є приватними, переважно у власності українських олігархів. SOE Weekly.]


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!