Гроші в бюджеті — Більшовик під арештом, хто увійшов в наглядову раду "Укрзалізниці": підсумки тижня для ДП

Гроші в бюджеті — Більшовик під арештом, хто увійшов в наглядову раду "Укрзалізниці": підсумки тижня для ДП

Субота, 15 січня 2022, 13:31 -
Щотижня команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств. Що важливого сталося 10-14 січня?

Корпоративне управління

Зміни у правлінні "Укрзалізниці". 23 грудня 2021 року Кабінет міністрів ухвалив рішення щодо зміни складу правління "Укрзалізниці", яким:

  1. Припинив повноваження члена правління Романа Черницького у зв’язку із закінченням строку дії його повноважень - з 31 грудня 2021 року;
  2. Тимчасово призначив членами правління "Укрзалізниці" Павла Зубера та Євгена Шрамка - з 1 січня 2022 року, на період до прийняття загальними зборами "Укрзалізниці" (тобто Кабміном) за поданням нового складу наглядової ради рішень щодо формування правління з, але не більше ніж до 31 березня 2022 року.

Нова наглядова рада "Укрзалізниці". 29 грудня Кабінет міністрів затвердив новий склад наглядової ради "Укрзалізниці". До складу наглядової ради "Укрзалізниці" увійшли Анатолій Амелін, Александр Долл, Якуб Карновські та Гепард Хафер у якості незалежних членів та Сергій Лещенко, Сергій Москаленко, Давід Ломджарія як представники держави.

  • Анатолій Амелін – співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього, екс-член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Він також очолював групу компаній "Altana Capital".
  • Олександр Долл – голова наглядової ради "Lincoln International AG" в Німеччині. Раніше Долл працював фінансовим директором та членом правління відповідальним за вантажні перевезення та логістику в Deutsche Bahn. Він також був головою "Schenker", "DB Cargo", та членом правління в "Arriva PLC".
  • Якуб Карновські –  незалежний член наглядової ради та голова комітету з питань аудиту "Укрпошти", "Euler Hermes Polska", "Allianz Non-Life Insurance Polska", "Allianz Investment & Mutual Funds Polska", а також член наглядової ради компанії з управління нерухомістю, що належить муніципалітету міста Бидгощ ("ADM"). Раніше Карновські очолював Польську державну залізницю ("PKP Group"), де він успішно завершив приватизацію "PKP Cargo", вантажного підрозділу Польських державних залізниць.
  • Гепард Хафер – ректор та професор в Університеті прикладних наук у Берліні. Хафер очолював "Deutsche Bahn AG" у Центральній та Східній Європі протягом п'яти років.
  • Сергій Москаленко – приватний юрист. У 2011-2019 роках працював у Вищому адміністративному суді.
  • Давід Ломджарія - виконавчий директор в "Iberia Group", керуючий партнер "Four Seas Trading" і голова наглядової ради "SunEnergy Bank" (всі ці компанії розташовані в Грузії).

Як ми повідомляли, раніше було оголошено конкурс на посади незалежних членів наглядової ради "Укрзалізниці". 

Зареєстровано акції Національного авіаперевізника України. 24 грудня 2021 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зареєструвала випуск 500 тис акцій на загальну суму 500 млн грн при заснуванні акціонерного товариства і"Українські національні авіалініїі". Єдиним акціонером новоствореної держкомпанії стане Мінінфраструктури.

[Наразі немає обґрунтування навіщо державі володіти таким авіаперевізником. Це також суперечить Основним засадам політики державної власності, які затверджені урядом. Оскільки послуги, які планує надавати компанія, легко можуть надавати приватні постачальники. 

Якщо відбувається "провал ринку" в наданні послуг місцевих авіаперевезень, держава може залучити приватних авіаперевізників до місцевих маршрутів за допомогою механізму покладання спеціальних обов’язків (public service obligations – PSO).

Держава також може запропонувати субсидії приватним авіакомпаніям на обслуговування певних маршрутів через відкриті аукціони. Компанія, яка запросить найнижчу субсидію, отримує маршрут.

Такий підхід не тільки зменшить корупційні ризики, але й перекладе бізнес ризики з держави на приватного перевізника.

Також зазначаємо, що рішення про створення національної авіакомпанії, тобто нової великої державної компанії, суперечить зобов’язанням української влади скоротити частку держкомпаній відповідно до нещодавнього Меморандуму МВФ – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що держбюджетом на 2022 рік  державному авіаперевізнику виділено 1 млрд грн (до зазначених вище 500 млн грн з держбюджету на 2021 рік). Ця сума має бути використана як внесок до статутного капіталу новоствореної держкомпанії.

[Звертаємо увагу, що внесок за рахунок держбюджету коштів до статутного капіталу держкомпанії можна розглядати як державну допомогу. Нам також невідомо, чи розглядатиме Антимонопольний комітет України такі дії з точки зору впливу на конкуренцію. – SOE Weekly.]

Уряд планує скоротити кількість держпідприємств. Перший віце-прем'єр - міністр економіки Юлія Свириденко заявила про намір уряду залишити не більше 100 держпідприємств на рівні міністерств у 2022 році.

За словами Свириденко, найбільші держкомпанії будуть підпорядковуватись Кабміну. Вона також повідомила, що "тріаж" має розділити підприємства на непрацюючі та працюючі.  У свою чергу працюючі, будуть розділені на ті, які мають залишитися у державній власності, та на ті, які можуть бути приватизовані. Непрацюючі держкомпанії будуть ліквідовані або приватизовані залежно від їх стану. 

Також 13 січня прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив Мінекономіки разом із відповідальними відомствами підготувати перелік державного майна, що підлягає приватизації, та створити дорожню карту корпоратизації держкомпаній на 2022 рік.

[Наразі немає інформації про те, коли тріаж держпідприємств та розробка дорожньої карти корпоратизації будуть завершені. Кілька попередніх урядів вже заявляли про подібні наміри провести тріаж держкомпаній.

Зокрема, у 2017 році тріаж було проведено Мінекономіки, але його так і не було опубліковано. Україна володіє близько 3500 держкомпаній, принаймні з 2014 року, кількість яких суттєво не змінилася за останні вісім років. 

На основі даних Єдиного реєстру державного майна ми підрахували, що частка не корпоратизованих держкомпаній становить не менше 85% від усього портфеля. – SOE Weekly.]

10 із 15 найбільших держпідприємств отримали прибуток за перші три квартали 2021 року. Як повідомляє Марлін, 15 найбільших українських держкомпаній повідомили про свої фінансові результати за дев’ять місяців 2021 року.

Прибуткові держкомпанії:

  • "Укргідроенерго" (9,14 млрд грн);
  • "Оператор газотранспортної системи України" (5,8 млрд грн);
  • "Енергоатом" (2,35 млрд грн);
  • "Адміністрація морських портів України" (1,44 млрд грн);
  • "Укроборонпром" (797 млн ​​грн);
  • "Поліграфкомбінат "Україна" (235,4 млн. грн.);
  • Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (189 млн. грн.);
  • "Укрпошта" (131,5 млн); і
  • "Аграрний фонд" (1 млн. грн.).

Збиткові держкомпанії:

  • "Нафтогаз" як група компаній (-4,37 млрд грн); зверніть увагу, що "Нафтогаз" як окрема юридична особа прозвітувала про прибуток у 9,78 млрд грн;
  • "Укренерго" (-2,74 млрд грн);
  • "Укрзалізниця" (-461 млн грн);
  • "Державна продовольчо-зернова корпорація" (-328 млн грн);
  • "Автомобільні дороги України" (-118 млн грн збитків); 
  • "Украерорух" (-77,5 млн. грн.).

[Звертаємо увагу, що наведені вище результати ґрунтуються на неаудованій фінансовій звітності. Достовірнішу картину дадуть аудійовані річні результати. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що згідно з фінансовою звітністю, опублікованою Marlin, 14 найбільших українських держкомпаній заробили близько 13 млрд грн на середину року. 

Змінено представника держави в наглядовій раді "Укренерго". 29 грудня Кабінет міністрів замінив Михайла Ільницького на Олександра Баранюка на посаді представника держави в наглядовій раді "Укренерго".

[Як ми повідомляли, згідно з даними Єдиного державного реєстру та сайту "Чернігівобленерго", Ільницький продовжував обіймати посаду голови правління цієї компанії після його призначення членом наглядової ради "Укренерго" як представника держави. 

Таким чином, згідно із Законом "Про управління об’єктами державної власності" він, ймовірно, не міг бути членом наглядової ради "Укренерго", оскільки "Чернігівобленерго" здійснює свою діяльність на суміжному ринку.

Також, ймовірно, що Ільницький не може входити до наглядової ради "Укренерго", оскільки відповідно до Закону "Про ринок електроенергії", з метою забезпечення незалежності оператора системи передачі будь-яка фізична особа не має права одночасно бути посадовою особою оператора системи передачі і принаймні одного суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного), який провадить діяльність з виробництва та/або постачання електричної енергії. – SOE Weekly.]

Енергетичний сектор

Енергетичне співтовариство виступає проти покладання спеціальних обов’язків на Оператора ГТС для облгазів. За повідомленням ЕП, Секретаріат Енергетичного співтовариства у своєму листі зазначив, що операторам систем заборонено вести діяльність з постачання або видобутку газу. Якщо на "Оператора газотранспортної системи України" ("ОГТСУ") будуть покладені такі зобов’язання, це поставить під загрозу його фінансову стабільність, заявили в Секретаріаті, посилаючись на Газову Директиву ЄС.

Енергетичне співтовариство пропонує Національній комісії регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) встановити відповідний тариф на розподіл, який включатиме вартість закупівлі технологічного газу [газу, необхідного облгазам для покриття виробничих і технологічних втрат – SOE Weekly] за ринковими цінами.

Як ми повідомляли, за даними ЕП, "Нафтогаз" намагається передати "Оператору ГТС" зобов’язання щодо постачання технологічного газу за спеціальною ціною 7,42 грн/куб. Обсяг необхідного технологічного газу становить близько 1,3-1,4 млрд кубометрів на рік.

НКРЕКП проведе перевірку операторів систем розподілу електричної енергії. Національна комісія регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) має намір провести позапланові виїзні перевірки 13 операторів систем розподілу електроенергії після численних скарг споживачів на незадовільні послуги.

У деяких із цих підприємств держава має значну частку, зокрема в: "Укрзалізниці" (100%), "Харківобленерго" (65%), "Запоріжжяобленерго" (60,5%), ДТЕК Одеські електромережі (25%), "Сумиобленерго" (25%).

Зазначаємо, що "Укрзалізниця" потрапила до цього списку, оскільки компанія займається розподілом електроенергії.

"Укргазвидобування" зменшило видобуток природного газу. За даними ЗМІ, "Укргазвидобування" скоротило валовий видобуток природного газу в 2021 році на 3,7% (на 527,3 млн кубометрів) порівняно з 2020 роком.

Видобуток товарного газу в 2021 році скоротився на 477,7 млн ​​кубометрів до 12,93 млрд кубометрів, що є меншим на 3,6%.

У повідомленні йдеться, що "Укргазвидобування" третій рік поспіль скорочує видобуток газу. У 2020 році "Укргазвидобування" скоротило видобуток товарного газу на 1,3% до 13,45 млрд кубометрів і валовий видобуток на 5% до 14,23 млрд кубометрів.

["Укргазвидобування", це компанія 100% якої належить "Нафтогазу". – SOE Weekly.]

Інфраструктура 

Верховний суд скасував рішення про те, що "Укрзалізниця" має сплатити 750 млн грн за боргами Донецької залізниці. Верховний Суд скасував рішення про стягнення 749,2 млн грн на користь "Укртранслізинг", якому Донецька залізниця заборгувала гроші. Оскільки ця залізниця знаходиться на окупованій території, позивач намагався стягнути гроші з "Укрзалізниці", національного залізничного оператора.

Верховний Суд передав справу на новий розгляд у Госпсуд Донецької області. 

За даними держреєстру, Рінат Ахметов контролює 52,29% акцій "Укртранслізинг". "Укрзалізниці" належить 47,7% акцій "Укртранслізингу".

Раніше, ми повідомляли, що член наглядової ради "Укрзалізниці" Сергій Лещенко написав на своїй сторінці у Facebook, що фінансова компанія "Тілмарк" намагається стягнути з "Укрзалізниці" борг Донецької залізниці (розташованої на окупованих територіях Донецької та Луганської областей) у розмірі 399 млн грн.

Наразі діє мораторій на стягнення активів за боргами залізниць на окупованих територіях. Лещенко написав, що на запити "Укрзалізниці" до Міністерства юстиції та Генпрокуратури відповіді немає.

Кабмін затвердив фінансовий план "Укрзалізниці". 29 грудня 2021 року Кабінет міністрів затвердив фінансовий план "Укрзалізниці" на 2022 рік. "Укрзалізниця" прогнозує чистий прибуток у розмірі 1,68 млрд грн у 2022 році.

Очікується, що дохід складе 102 млрд грн, чистий дохід від реалізації – 98 млрд грн, капітальні інвестиції – 29,9 млрд грн. Компанія планує використати 6,8 млрд грн з держбюджету на капітальні витрати. Дивіденди прогнозуються на рівні 28 млрд грн.

[Схоже, що фінансовий план "Укрзалізниці" був розроблений без участі наглядової ради. Оскільки склад ради затвердили в той же день, коли Кабмін затвердив фінансовий план "Укрзалізниці". – SOE Weekly.]

"Укрзалізниця" заробила понад 450 млн грн. За словами голови правління "Укрзалізниці" Олександра Камишина, "Укрзалізниця" у 2021 році отримала прибуток у розмірі 457 млн ​​грн. Як ми раніше повідомляли, "Укрзалізниця" була в числі найбільш збиткових держкомпаній у 2020 році зі збитком у розмірі 9 млрд грн.

За даними "Укрзалізниці", компанія отримала чистий дохід у розмірі 86,6 млрд грн, що на 15% більше, ніж у 2020 році. Зокрема, виручка від вантажних перевезень зросла на 11,2% до 72,3 млрд грн та від пасажирських перевезень на 50,7% до 6,23 млрд грн. Показник EBITDA компанії зріс на 42,8% до 14,5 млрд грн у 2021 році.

[Зазначаємо, що "Укрзалізниця" припинила пасажирські перевезення у 2020 році майже на три місяці через обмеження пов'язані з COVID-19.

Зауважимо також, що наведені вище результати повідомив голова правління компанії на основі "поточної інформації". В нас немає інформації про жоден опублікований фінансовий звіт компанії, який би пітверджував таку інформацію. 

Перевірені річні результати можуть дати більш достовірну картину, яка може відрізнятися від цих фінансових даних. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що за словами голови ТСК Юлії Гришиної, Камишін на посаді голови правління "Укрзалізниці" не виконав укази президента, плани уряду та фінансовий план компанії на 2021 рік, а також план дій щодо Угоди про асоціацію з ЄС. Гришина також зазначила, що показники компанії значно не відповідають фінансовому плану, затвердженому Кабміном.

Приватизація

Акції "Більшовика" арештовано. За даними Державного бюро розслідувань (ДБР), суд наклав арешт на 100% статутного капіталу "Першого Київського машинобудівного заводу" (більш відомого як "Більшовик") в рамках розслідування ймовірних зловживань з боку посадових осіб Фонду державного майна України (ФДМУ) під час приватизаційного аукціону у жовтні 2021 року.

У ДБР заявили, що розслідують незаконний продаж "Більшовика" за заниженою ціною. Експертиза встановила, що звіт про оцінку майна, який використовувався для встановлення вартості акцій "Більшовика", не відповідав вимогам законодавства, що могло вплинути на достовірність оцінки, зазначили слідчі.

[Із заяви ДБР незрозуміло, в чому саме полягає можливе зловживання. 

Це також стосується того, чи вважає ДБР, що вартість активів була завищена чи занижена, і чи могло це вплинути на рішення потенційних покупців взяти участь у приватизаційному аукціоні та ціну активу. 

До того ж, як повідомляє ЕП, частина покупців відмовилася від участі в аукціоні через юридичні ризики. Серед таких ризиків були: договори оренди, можливе вилучення землі, не оформлені земельні ділянки, судові процеси. Жоден із цих ризиків не мав відношення до звіту про оцінку майна. 

Зверніть увагу, що відповідно до Закону "Про приватизацію державного і комунального майна", стартову ціну встановлює радник з приватизації. Радником на приватизаційному аукціоні по продажу "Більшовика" виступила одна з аудиторських компаній "Великої четвірки" - KPMG. KPMG встановила стартову ціну на рівні 1,38 млрд грн, яку і  затвердив Кабмін. – SOE Weekly.]

Наразі триває досудове розслідування. 

Як ми повідомляли, 27 жовтня ФДМУ продав "Більшовик" на приватизаційному аукціоні за 1,429 млрд грн. Переможцем аукціону стало ТОВ "Дженерал комерс", очевидно пов’язана з бізнесменами та забудовниками Василем Хмельницьким та Андрієм Івановим. Пізніше у своїй заяві "Економічній правді", Хмельницький підтвердив, що його компанія UDP (керує Іванов) є співінвестором заводу. Ще одним співінвестором став власник компанії "А-Девелопмент" Олексій Баранов.

У ФДМУ повідомили, що активом зацікавилися 15 потенційних покупців. Проте в аукціоні взяли участь лише три компанії, і лише дві з них зробили ставки. Різні ЗМІ припускають, що офіційні учасники аукціону могли вступити в змову на торгах.

Також ми повідомляли, що Антимонопольний комітет України (АМКУ) розпочав дослідження аукціону з продажу "Більшовика". Пізніше АМКУ надав дозвіл на купівлю активу, і угоду було завершено. Зазначимо, що АМКУ повідомив, що це був лише дозвіл на концентрацію – тобто при наданні такого дозволу АМКУ врахував лише потенційний негативний вплив придбання на ринкову конкуренцію.

АМКУ також повідомив, що продовжує розслідування можливої ​​антиконкурентної поведінки учасників аукціону. Розслідування було розпочато майже два місяці тому після повідомлень у ЗМІ про можливу змову між учасниками торгів. [Як ми вже заявляли, це означає, що угоду можна скасувати. – SOE Weekly.]

Компанія, пов’язана з переможцем приватизаційного аукціону "Більшовика", змінює власника. Бізнесмен Андрій Іванов готовий викупити 55% акцій UPD (Ukrainian Property Development) Holdings Limited, що належить бізнесмену та забудовнику Василю Хмельницькому.

Як повідомляють ЗМІ, Антимонопольний комітет України (АМКУ) схвалив угоду 29 грудня 2021 року, і сторони планують укласти її в січні 2022 року.

За повідомленням ЕП, угода відбуватиметься в кілька етапів. Упродовж перехідного періоду, з моменту укладення угоди до середини 2026 року, Іванов отримає контроль над 55% акцій. 

[Звертаємо увагу, що згідно з Єдиним реєстром юридичних осіб, зареєстрована на Кіпрі UPD Holdings Limited є акціонером ТОВ "Дженерал Комерс" — компанії, яка виграла приватизаційний аукціон "Першого Київського машинобудівного заводу" (більш відомого як "Більшовик").

Станом на 5 січня 2021 року право власності на "Більшовик" вже перейшло до ТОВ "Дженерал Комерс". ТОВ "Дженерал Комерс", очевидно, пов’язане з Хмельницьким та Івановим.

Незрозуміло, чи передбачає угода між Івановим та Хмельницьким повну передачу прав власності на "Більшовик" від Хмельницького до Іванова. – SOE Weekly.]

Держбюджет отримав 5 млрд грн від приватизації у 2021 році, про це повідомив директор департаменту приватизації Фонду держмайна України (ФДМУ) Владислав Данилішин, приватизація принесла держбюджету 5 млрд грн у 2021 році. Це найкращий результат з 2014 року.

Данилішин заявив, що найбільше доходів принесла приватизація "Більшовика" (1,43 млрд грн), Калуської ТЕЦ (801 млн грн), "Львівської виправної колонії" (377,5 млн грн), "Одесавинпрому" (234,9 млн грн) та "Дунаєвецького комбінату хлібопродуктів" (227,1 млн грн).

Попри те, що такий показник доходів від приватизації є найбільшим щонайменше з 2014 року, він далекий від запланованих 12 млрд грн, передбачених держбюджетом на 2021 рік. 

Раніше, ми повідомляли, що прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що в 2021 році уряд ймовірно отримає від приватизації лише 3 млрд грн замість 12 млрд грн, передбачених держбюджетом на 2021 рік.

Раніше, ми також повідомляли, що 18 листопада Дмитро Сенниченко заявив, що йде відставку з посади голови ФДМУ.

Офіс президента очікує на приватизацію трьох великих активів у 2022 році. За словами заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми, в Офісі президента сподіваються на продаж цього року "Об’єднаної гірничо-хімічної компанії" (ОГХК), "Центренерго" та "Одеського припортового заводу" (ОПЗ).

[ОПЗ планувалося приватизувати щонайменше з 2009 року. У 2015 році уряд також назвав його флагманським об’єктом, оскільки це повинен був бути перший великий актив, приватизований після Революції гідності. Проте всі спроби продажу зазнали невдачі, в основному через токсичний борг ОПЗ перед олігархом Дмитром Фірташем. "Центренерго" було запропоновано до приватизації на невдалому аукціоні в грудні 2018 року. Відтоді воно ніколи не пропонувалося до приватизації. – SOE Weekly.]

Ми повідомляли, що держбюджетом передбачено, що у 2022 році держава приватизує активів на 8 млрд грн.

Ми також повідомляли, що згідно з оновленим Меморандумом МВФ, український уряд взяв на себе зобов’язання розпочати тендери на продаж щонайменше трьох великих державних підприємств до кінця грудня 2021 року, включно з "ОГХК", заводом "Більшовик" та "Президент-готелем". 

"Більшовик" було продано 27 жовтня, а угода була завершена після того, як 29 грудня Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав дозвіл на концентрацію при купівлі активу.

Ми також повідомляли, що аукціон "ОГХК" тричі переносився, а аукціон "Президент-готелю" станом на кінець року так і не оголошувався. Жоден із цих аукціонів не відбувся до кінця року.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!