Літаки повертаються. Цивільна авіація оговталася після безпрецедентної кризи
Китай планує зняти ембарго на купівлю найпопулярніших американських літаків Boeing 737 Max. У 2019 році Пекін наклав заборону на експлуатацію цих літаків. Формально – через дві авіакатастрофи, а реально – через торговельну війну зі США.
Можливе повернення Boeing 737 Max у китайське небо свідчить не тільки про певне порозуміння у відносинах між Китаєм та США, а й про відновлення світової цивільної авіації.
Через три роки після наймасштабнішої кризи для світових авіаперевезень трафік в аеропортах майже повернувся на колишні показники, а виробники літаків знову укладають контракти на десятки мільярдів доларів.
За час пандемії перевізники настільки "зголодніли", що деякі цьогорічні контракти стали рекордними для галузі авіабудування, а компанії не встигають поповнювати штат пілотів.
Хоча в Україні цивільна авіація тимчасово померла, авіаперевезення у світі перетворюються на острівець стабільності посеред криз, війн та ризиків деглобалізації.
Авіакомпанії виходять з коми
Пандемія у 2020 році зламала все. Ділові поїздки, на які припадала більша частина прибутків авіакомпаній, припинилися та перейшли в Zoom. Рецесія призвела до хвилі звільнень, позбавляючи можливості мандрувати. Подорожі припинилися, адже країни перебували на карантині.
Трафік в аеропортах світу у квітні 2020 року знизився на 70%. Перевізники залізли в борги, щоб виплачувати зарплати та компенсації за зірвані рейси. На піку кризи близько 14 тис пасажирських літаків з 22 тис простоювали на злітних смугах спорожнілих аеродромів. Оновлення парків літаків тимчасово припинилося, ціни на повітряні судна на вторинному ринку обвалилися на 20-40%.
Кількість замовлень у провідних авіабудівних компаній Boeing, Airbus, Bombardier та Embraer упала в рази. У галузі почалася хвиля звільнень працівників. Через рік після початку пандемії компанія Boeing недорахувалася 19% штату.
За авіабудівними компаніями в простій пішли їхні підрядники – виробники реактивних двигунів та інших компонентів. Загалом в індустрії скоротили сотні тисяч працівників.
Одразу за пандемією стався інший шок: вторгнення РФ в Україну. До цього додалися зростання цін на авіаційне пальне, рекордна інфляція, ізоляція російських авіакомпаній, закрите небо України, заморожування сотень західних літаків у російських аеропортах.
Однак скасування карантинних обмежень, відкладений попит на туризм і розчарування бізнесменів у Zoom-зустрічах нівелювали всі негативні наслідки. Проблеми залишилися хіба що в окремих регіонах.
"Пасажиропотік в Росію нікуди не зник. Просто тепер його обслуговують авіакомпанії з нейтральних країн та хаби в Туреччині й на Близькому Сході. У деяких випадках кількість авіаперевезень навіть збільшилася, бо тепер по дорозі в РФ і назад потрібно робити більше пересадок. Україна мала не більше 1% ринку авіаперевезень, тому світова статистика цього не відчула", – розповів ЕП авіаексперт Богдан Долінце.
За його словами, на світовому ринку відбулися структурні зміни. Авіакомпанії більше інвестують у внутрішні перевезення й обережніше ставляться до міжнародних. Завдяки внутрішнім ринкам США, Китаю та інших великих країн галузь поступово відновлюється.
За даними консалтингової фірми OAG, у 2023 році загальна потужність (місця в літаку) внутрішніх авіаперельотів на 0,7% перевищить показники 2019 року. Водночас потужність міжнародних перевезень досі відстає від докризового показника на 9,8%.
Галузь відновлюється настільки швидко, що авіакомпанії не встигають наймати персонал, який під час пандемії звільнили або достроково відправили на пенсію. За даними консалтингової фірми Oliver Wyman, лише в Північній Америці у 2023-2024 роках не вистачатиме 17 тис пілотів. Попит настільки перевищує пропозицію, що дефіцит працівників уже призвів до масових затримок і скасування рейсів.
Українські перевізники шукають місце на західному ринку. За даними Avianews, "Роза вітрів", Skyline Express Airlines та SkyUp на замовлення інших авіакомпаній перевозять європейських туристів на південні курорти. Видання нарахувало 14 українських пасажирських літаків, які виконують рейси між іншими країнами.
Продовжують працювати на Заході й деякі українські вантажні перевізники. Найбільший з них, "Авіалінії Антонова", зберігає та обслуговує свої літаки в німецькому Лейпцигу і перевозить військову техніку для НАТО.
Літаки знову потрібні
Відновлення авіаперевезень ознаменувало нові замовлення на виготовлення пасажирських літаків. "Якби я міг підняти в повітря більше літаків, я б зробив це завтра", – сказала виданню SCMP директорка австралійської авіакомпанії Qantas Стефані Таллі.
Бум попиту на нові авіалайнери почався з Індії та Китаю, які є головними драйверами світової економіки. Три китайські авіаперевізники у 2022 році замовили 300 літаків у європейської компанії Airbus, покаравши таким чином американський Boeing у розпал торговельних війн із США.
Пекін ще у 2019 році заборонив експлуатацію Boeing 737 Max під приводом його небезпечності. Однак недавно стало відомо, що Китай хоче скасувати цю заборону на тлі зустрічі Сі Цзіньпіна та Байдена.
В Індії останнім часом ударними темпами будуються аеропорти – лише з 2014 року їх кількість зросла із 74 до 140. У червні місцева компанія IndiGo зробила найбільше у світовій історії разове замовлення на літаки. Перевізник законтрактував 500 повітряних суден Airbus. Не пройшло й доби, як її головний конкурент, компанія Air India, ледь не побив цей рекорд, оголосивши про замовлення 470 літаків у Boeing та Airbus.
На ринку поступово утворюється ажіотаж. Схоже, авіакомпанії з усього світу прагнуть розширити парк, щоб не опинитися в кінці черги і стати першими на динамічному ринку авіаперевезень.
У травні ірландський лоукостер Ryanair замовив 300 літаків Boeing. У листопаді на авіашоу в Дубаї найбільша у світі авіакомпанія Emirates законтрактувала 90 літаків Boeing на 52 млрд дол. Turkish Airlines домовляється про купівлю 355 літаків Airbus, Vietnam Airlines забронювала 50 літаків Boeing, а флагман Саудівської Аравії Saudia розглядає можливість купівлі 150 літаків Airbus. Це далеко не весь список угод 2023 року.
Західні країни побоялися накладати санкції на російські алюміній і титан, тож Boeing та Airbus не відчувають значних проблем у ланцюгах постачання. Виробники зможуть підтримувати випуск літаків на високому рівні й отримувати надприбутки. За останній рік акції Boeing та Airbus подорожчали на 20% та 17% відповідно. Компанії планують розширити штати на 10 тис і 13 тис робітників, наближаючись до докризових показників.
За оцінками Oliver Wyman, протягом десяти років світовий парк комерційних літаків поповниться на 20 600 суден. Загальмувати цей тренд можуть хіба що надмірні "зелені" регуляції, дефіцит робітників або пандемія.
Відновлення пасажирських авіаперевезень та зростання попиту на літаки показує, що світ майже оговтався від пандемії і зберігає відносну стабільність на тлі поточних криз. Галузь цивільної авіації успішно відштовхнулася від дна і знаходить потенціал для зростання у світі глобальної нестабільності.