Судам дозволено оціночно відноситься до доказів і фактів при розгляді позовів, що стосуються припинення поручительства за кредитами.

Про це повідомляє адвокат юридичної компанії "Алексєєв, Боярчуков і Партнери" Єгор Штокалов.

"По кожній окремо взятій справі суди займають позицію або однієї зі сторін, або законну. Як би дивно це не звучало, але чинне законодавство дозволяє оціночно ставитися до доказів і фактів у справі. Порука припиняється при виникненні ряду обставин, передбачених законом", - говорить Штокалов.

За його словами, серед них: виконання боржником свого зобов'язання, зміна розміру зобов'язання поручителя без його дозволу, пропуск строку для пред'явлення претензії або позову до поручителя на умовах, передбачених договором.

Як відзначає експерт, при цьому, якщо в договорі поруки не передбачено термін дії поручительства, то порука припиняється по закінченню шести місяців з моменту порушення зобов'язання основним боржником і не пред'явлення претензій кредитором до поручителя.

"Крім того, згідно з положеннями Цивільного кодексу України, якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позов до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки. Але в той же час сторони договору поруки можуть на свій розсуд врегулювати свої правовідносини", - пояснює адвокат.

Експерт зазначає, що законодавцем визначений тільки мінімальний термін позовної давності, і сторони можуть встановити абсолютно будь-який термін, але не менш законодавчо встановленого.

"У цьому виявляється принцип свободи договору" , - пояснює адвокат.

За його словами, оцінити масштабність догляду поручителів від відповідальності з причини закінчення позовної давності дуже складно. Не всі банки розкривають таку інформацію і, швидше за все, не все аналізують ці цифри.

"Банківська система працює як злагоджений механізм, якщо боржник не повертає борг, всі, хто пов'язаний з його кредитною справою, потрапляє в поле зору банку, і з ними починається робота з повернення боргу. Якщо поручителю вдалося протягнути строки позовної давності, то це, швидше за все, збій в роботі механізму банку або зловживання з боку банківських службовців", - вважає Штокалов.

В цілому, випадки зловживання кредиторів по відношенню до своїх же поручителів поодинокі, але все таки зустрічаються.

"Був випадок, коли основний боржник входив в змову з банком, щоб погасити свій борг за рахунок майна поручителя, при цьому у боржника не було навіть "сорочки". Банк отримував погашення боргу за рахунок поручителя і передавав йому документи на регресну вимоги. Поручитель же залишався з неплатоспроможним боржником без можливості отримати компенсацію", - говорить експерт.

"У даній ситуації для поручителя немає реального захисту, хіба що постійно моніторити фінансовий стан боржника і не допустити збільшення заборгованості за рахунок відсотків, штрафів, пені", - резюмує адвокат.