Прогрес у розвитку найбідніших країн світу може зупинитися або навіть перетворитися на регрес уже до середини цього сторіччя.

Зупинити таку тенденцію можна, якщо зараз здійснити рішучі кроки для уповільнення кліматичних змін, запобігання подальшому погіршенню екологічної ситуації та зменшення глибокої нерівності у державах і між народами, передає DT.UA.

Такі прогнози містяться у доповіді Програми розвитку ООН про стан людського розвитку.

У доповіді зазначається, що найсправедливіший та найефективніший спосіб досягти екологічної сталості полягає в усуненні диспропорцій в охороні здоров'я, освіті, доходах і ґендерному аспекті, підкріплених глобальними діями у галузі енергетики та захисту екосистем.

В ООН наголошують, що стан здоров'я та підвищення доходів у країнах, що розвиваються, ставляться під загрозу бездіяльністю щодо кліматичних змін та порушення екосистем.

А диспропорції у добробуті та ґендерний дисбаланс тісно пов’язані з екологічними небезпеками.

Незважаючи на прогрес у людському розвитку за останні роки, говориться у доповіді, погіршився розподіл доходів, залишаються серйозні ґендерні диспропорції, а прискорення руйнування навколишнього середовища покладає "подвійний тягар деривації" на найбідніші домогосподарства і громади.

На думку ООН, половина всіх випадків голоду в світі спричинена екологічними факторами, такими як забруднення води та дефіцит води через засухи, а це увічнює замкнуте коло зубожіння та погіршення стану навколишнього середовища.

Автори доповіді вважають, що високий рівень життя не повинен забезпечуватися споживанням вуглецю, наслідуючи приклади найбагатших країн.

В ООН прогнозують, що за сценарієм з "екологічним викликом", в якому враховується вплив глобального потепління на виробництво продовольства і забруднення, до 2050 року середній індекс людського розвитку у Південній Азії та регіоні Африки на південь від Сахари стане на 12% менше, ніж за іншими сценаріями.

Згідно з ще більш негативним сценарієм з "екологічною катастрофою", який передбачає широку деградацію, різке скорочення біорізноманітності та посилення екстремальних погодних умов, глобальний ІЛР впаде на 15% нижче базового прогнозованого рівня на 2050 рік, причому найзначніші втрати очікуються в найбідніших регіонах.

Погіршення стану довкілля може звести нанівець десятиріччя зусиль, спрямованих на розширення доступу найбідніших громад світу до води, санітарії та електроенергії.

"Ці види депривації, які самі по собі важливі, є істотними порушеннями прав людини", - наголошують автори доповіді.