Експерти радять відв'язати гривню від долара

Понеділок, 7 квітня 2008, 12:11

З-поміж найбільш упливових чинників інфляції експерти називають структурні вади української економіки, а також зростання у всьому світі цін на енергоносії та продовольство

"На темпи інфляції в Україні впливає загальне зростання цін у всьому світі та різке знецінення долара США. Та й зона євро демонструє найбільші темпи інфляції за останні 15 років", - вважає експерт Школи політичної аналітики при Києво-Могилянській Академії Сергій Кисельов.

Значний внесок у цінову ситуацію в Україні, на його думку,  дають також підвищення ціни російського газу та не зовсім вдала монетарна політика минулого, 2007-го, року, коли уряд та Національний банк допустили значне зростання грошової маси. Від минулого року залишився не тільки високий показник інфляції, а й так званий інфляційний навіс, коли індекс споживчих цін (16%) був суттєво меншим за зростання цін виробників (майже 26%).  Не сприяє зменшенню інфляції й жорстка прив'язка гривні до долара США. Свою роль відіграють також песимістичні очікування щодо подальшого зростання цін із боку населення та бізнесу.

"Взагалі можна сказати, що відсутність структурних реформ призвела до того, що економіка України поки що виявилася неспроможною адаптуватися до нових світових тенденцій: дорогих енергоносіїв та дорогих продуктів харчування", - резюмував Кисельов.

"Інфляція в Україні визначається двома головними факторами: міжнародною кризою та  слабкою спроможністю економіки України пристосуватися до нових умов, - заявив у коментарі УНІАН Сергій Березовенко, професор Інституту міжнародних відносин при Дипломатичній академії. - Зовнішній фактор, зокрема, різке послаблення долара США, робить ще більшим від'ємне сальдо платіжного балансу України. При цьому уряд США підтримує своїх експортерів і не поспішає зміцнювати долар, а наш Національний банк і досі тримає гривню у жорсткій прив'язці до нього. Така політика, на мій погляд, є хибною - що швидше гривня буде "відв'язана" від долара, то краще для фінансового здоров'я країни.

Внутрішній чинник зростання цін - це монополізація української економіки. Треба зазначити, що корені монополізації, її витоки - це висока корумпованість та пов'язаний із нею протекціонізм стосовно тих чи тих бізнес-груп. Тут неозоре поле для роботи уряду, Антимонопольного комітету та силових структур. До того ж, тіньові гроші, гроші, які не піддаються жодному контролю, але реально обертаються в економіці, є також серйозним інфляційним чинником.

Виплати Ощадбанку вкладів населення майже не вплинули на рівень інфляції. Щоби запобігти такому впливу, впливу зростаючого попиту,  надалі уряд має приступити до структурних реформ, метою яких є збільшення пропозиції товарів та послуг, збалансування пропозиції та зростаючого попиту".

На думку Ігоря Бураковського, директора Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, українська економіка має структурні проблеми. "На споживчому ринку, - вважає Бурковський, - є чималий дисбаланс між продуктивністю праці, продуктивністю виробництва  та  рівнем доходів населення. Просто кажучи - наше виробництво не встигає за потребами та купівельними можливостями населення. Ріст обсягу грошей на руках у населення пов'язаний не тільки із соціальними виплатами, більшою мірою він викликаний великими обсягами споживчого кредитування.

Ще одна, ключова, структурна вада нашої економіки - повна або часткова монополізація визначальних ринків. За такого рівня монополізації конкуренція (яка має стабілізувати ціни) не спрацьовує або спрацьовує недостатньо. Це - питання до Антимонопольного комітету.

Звичайно, на ситуацію в Україні впливає й нинішній стан речей на світових ринках продовольства та нафти. Зрозуміло, що подорожчання нафти до понад 100 дол. за барель тягне за собою весь ланцюг подальшого росту цін на продукцію хімії, металургії, транспортні та комунальні послуги, харчові продукти тощо".

 "Головний і постійно діючий чинник інфляції в Україні - структурні диспропорції в економіці, залежність структури цін від ціни на енергоносії, - заявляє директор Центру соціальних досліджень "Софія" Андрій Єрмолаєв. -  Монетарна політика останніх років, коли соціальні виплати призводили до нічим не забезпеченого збільшення грошової маси, також є інфляційним чинником. Я не можу сказати, що виплати, зроблені урядом і Ощадбанком, щось суттєве додали до сьогоднішнього рівня інфляції. Але намір уряду виплатити багатомільярдні суми протягом двох років, безумовно, породив у великого бізнесу певні очікування, які теж можуть стати одним із інфляційних чинників".

УНІАН

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua