Репліка на статтю Семена Письменного в "Українській Правді"

Стаття про рекомендації Ющенкові та майбутнім керівникам України від гурту економістів, який називає себе "Блакитна стрічка", запрошує до дискусії. Рекомедації ці справляють тяжке враження.

Хочеться згадати відомий афоризм: "Завжди знайдуться ескімоси, ладні повчати папуасів, як себе поводити у сильну спеку". Перед Україною стоїть важка задача побудови міцної самодостатньої економіки, з якою не соромно інтеґруватися у Європу і світ в якості розвиненої країни, а не сировинного додатку.

Натомість пакет блакитнострічників не містить жодної нової ідеї, ані економічної, ані політичної. Це добре знайомий набір банальних і декларативних рекомендацій ринкових фундаменталістів, який вже висувався перед керівниками всіх пострадянських держав на момент розпаду СРСР та соцтабору.

Ці рекомендації втілювалися в життя в Україні та Росії. Результатом була руйнація економіки, насамперед високотехнологічних та наукоємних галузей, деґрадація виробництва, науки, освіти, культури тощо. Саме впровадження цих рекомендацій мало наслідком шалений злет економічної злочинності, формування кланово-оліґархічних режимів, придушення демократії.

Ні, не для того виборював демократичні права Майдан, щоб замінити одних олігархів на інших. Проблема полягає в тому, як завадити виникненню кланів та концентрації в їхніх руках політичної та економічної влади. Україні потрібна економіка високорозвиненої країни, а не сировинна економіка колоніального типу до якої нас підштовхує "Блакитна стрічка".

Економічні погляди "блакитнострічників" відомий фінансист Дж.Сорос назвав ринковим фундаменталізмом. Він затаврував ринковий фундаменталізм як аморальну та антилюдяну концепцію. Простіше кажучи, ринковий фундаменталізм – втілення в життя без жодних обмежень гасла: "Людина людині – вовк!". Ринковий фундаменталізм проголошує:

•