Присяжнюк втрачає контроль над зерновими потоками?

Присяжнюк втрачає контроль над зерновими потоками?

П'ятниця, 22 квітня 2011, 13:07 -
Іншого суперника Присяжнюка - Слауту - співбесідник називає ідеологом митних заходів, які позбавляють аграрне міністерство важелів впливу на експорт. За його інформацією, радник президента навіть намагався влаштувати зустріч Януковича з фермерами, на якій мало постати питання про відставку міністра.

Регулювання аграрного ринку державою нагадує формулу зворотної пропорції: чим більше законопроектів, тим менше передбачуваності і прозорості. З початку 2011 року в парламенті було зареєстровано два неоднозначні документи.

Перший - законопроект №8053 - з'явився у Верховній раді в лютому. Ця ініціатива ставила хрест на діяльності великих зернотрейдерів через заборону експортувати збіжжя усім, окрім державного агента. По-суті, йшлося про державну монополію.

Другий - модернізована версія попереднього акту - законопроект №8163, який народні обранці представили у березні. Цей документ містить менш категоричні правила і дозволяє працювати зернотрейдерам, але за таких умов, що вони навряд чи можуть на це погодитися.

Зокрема, учасників ринку зобов'язують працювати з товаровиробниками за схемою попередньої оплати майбутнього врожаю, що є однією з неодмінних умов для дозволу на експорт зерна. Самі аграрії теж не в захваті від форвардних контрактів.

Зрештою, державні компанії та напівдержавні на кшталт "Хліб Інвестбуду", як би вони не рекламували корисність таких програм для сільгоспвиробників, не можуть похвалитися суттєвими досягненнями в цьому питанні.

Про це свідчать дані про обсяги державних форвардних закупівель у 2011 році. За наявності в Україні понад 15 тисяч сільгосппідприємств і 40 тисяч фермерських господарств укладено лише 500 контрактів за всіма культурами.

Не задоволений станом справ і прем'єр Микола Азаров. Днями він дорікнув голові Мінагропроду Миколі Присяжнюку за низькі темпи укладення угод.

В цілому, пропозиції чиновників вражають своєю непослідовністю. У березні в Кабміні почали говорити про продовження квот на експорт збіжжя, час дії яких спливав саме 31 березня. Несподівано цю ідею підтримав віце-прем'єр Андрій Клюєв, який якраз раніше виступав за скасування обмежень.

Тоді ж перший заступник глави Адміністрації президента Ірина Акімова заявила, що Віктор Янукович вимагає замінити квотування митними важелями, і це буде можливим після 31 березня. Проте вже наступного дня уряд продовжив дію квот на експорт зерна до 1 липня 2011 року.

Примітно, що новий розподіл квот відрізнятиметься від попередніх застосуванням системи аукціонів. В Мінагропроді впевнені, що тепер процес стане прозорішим. "Ніяких обмежень у доступі до аукціонів не буде", - запевнив Присяжнюк.

Однак поки невідомий ні порядок проведення аукціонів, ні їх формат, ні навіть стартові ціни на квоти. Міністр запевнив, що до розрахунку мінімальних цін уряд залучить міжнародні організації та учасників ринку.

"Зараз цим займається Американська торгова палата, Європейська бізнес-асоціація і зернотрейдери разом з Міністерством економіки", - сказав він.

Утім, схоже, чиновник знову не був відвертим з журналістами. Зернотрейдери і міжнародні інститути спростували інформацію про їх залучення до процесу.

У будь-якому разі, держава зовсім не збирається повертатися до вільного експорту зерна. Після 1 липня, скоріш за все, будуть введені мита на вивезення продукції. Принаймні, парламент уже прийняв відповідний законопроект у першому читанні.

Документ пропонує обкласти експорт пшениці митом 9%, кукурудзи - 12%, ячменю - 14%. Ставка мита на пшеницю повинна бути не меншою за 17 євро за тонну, на кукурудзу - 20 євро за тонну, на ячмінь - 23 євро за тонну.

"Після прийняття цих законів квотування треба негайно скасувати. До їх прийняття квоти, безумовно, будуть", - наголосив Віктор Янукович.

Адміністрація президента будь-що хоче переконати світову спільноту в тому, що Україна не ігнорує міжнародних інвесторів. Трейдери Євросоюзу і США стурбовані втручанням держави у роботу зернового ринку і непрозорим розподілом квот.

На думку представників АП, введення мит начебто буде недискримінаційним інструментом обмеження експорту. За словами президента, такі механізми потрібні, щоб не розбалансувати продовольчий ринок.

Робоча група, до якої входять представники міжнародних інститутів, уряду і трейдерів, прийшла до висновку, що Україна сьогодні має найбільші залишки зерна за всю свою історію незалежності - 17 мільйонів тонн.

Згідно з даними Мінекономіки, загальна пропозиція зернових у 2010-2011 маркетинговому році становила 45,4 мільйона тонн. Потреба внутрішнього ринку - майже 26 мільйонів тонн, перехідні залишки на 1 липня 2011 року необхідно сформувати, на думку урядовців, в обсязі близько 6 мільйонів тонн.

Таким чином, експортний потенціал України дорівнює 14 мільйонам тонн. У той же час, за інформацією Держмитслужби, з липня 2010 року до березня 2011 року було експортовано 9 мільйонів тонн, включаючи продукти переробки зерна.

Відтак, ще 5 мільйонів тонн не тільки можна, а й треба продати на зовнішні ринки, наголошують у робочій групі. Однак, схоже, провладні групи, які отримали доступ до зернових потоків, вважають інакше.

За словами співрозмовника "Економічної правди", наближеного до урядових кіл, Присяжнюк, який давно товаришує з Януковичем і є його кумом, бореться за збереження впливу на зерновому ринку з радником президента з аграрних питань, колишнім керівникам Мінагрополітики Віктором Слаутою та Миколою Азаровим.

"ЕП" уже писала, що прем'єр чи не на кожному засіданні критикує підлеглого міністра, при сприянні якого маловідома приватна компанія "Хліб Інвестбуд" за півроку перетворилася на одного з ключових гравців в аграрному секторі.

ХІБ досі виконує усі державні замовлення як структурний підрозділ Державної продовольчо-зернової корпорації - ДПЗКУ. Остання на 100% належить державі, проте також може залучити приватний капітал.

На словах Азаров проти монополізації ринку цими структурами. Днями він пообіцяв президенту ЄБРР Томасу Мірову не підтримувати законопроект 8163, який надає державному зерновому оператору чимало преференцій.

Прем'єр запевнив: якщо депутати проголосують за цей документ, він буде рекомендувати президенту накласти вето.

Іншого суперника Присяжнюка - Слауту - співбесідник "ЕП" називає ідеологом митних заходів, які позбавляють аграрне міністерство важелів впливу на експорт. За інформацією джерела, радник президента навіть намагався влаштувати зустріч Януковича з фермерами, на якій мало постати питання про відставку міністра.

Війни у владних коридорах не додають оптимізму ні трейдерам, ні фермерам. Так, генеральний директор зернотрейдера "Кернел трейд" Костянтин Литвинський не може зрозуміти, чим керуються чиновники, пропонуючи експортні обмеження.

"Де логіка? Хто може пояснити, чому найбільше мито на ячмінь, а найнижче - на пшеницю? Як будуть розподілятися ці гроші? У нікого ж нема ілюзій, що це буде чесно і прозоро", - зауважив він.

За словами трейдера компанії Cargill Вадима Мірошниченка, ринок страждає від надмірного адміністративного втручання.

"Ми чекаємо прогнозованої ситуації, щоб було зрозуміло, що буде у найближчі півроку чи рік. Нові законопроекти народжуються щотижня, а це не сприяє плануванню інвестиційних програм", - зазначив він.

Фермери також втратили віру в ефективність державної політики.

"Депутати і уряд підкидають нам нісенітниці. Мова йде про абсолютну корупцію, про чиєсь бажання поламати ринок і поставити на коліна або взагалі покласти в труну сільгоспвиробника", - наголосив голова громадського об'єднання "Селянський фронт" Аркадій Корнацький.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!