Реформи в АПК: привіт, старий друже!

Реформи в АПК: привіт, старий друже!

Середа, 9 березня 2011, 12:32 -
Критика Присяжнюва з боку Азарова і Клюєва неспроможна змінити позицію президента, який давно товаришує з міністром АПК. Як відомо, вони разом працювали на "Орджонікідзевугіллі", де глава держави тоді керував автобазою.

Влада продовжує демонтаж принципів ліберальної економіки, що може обмежити приплив в Україну іноземних інвестицій, загострити інфляційні процеси та призвести до виникнення дефіциту чергових груп продтоварів.

Що це - наслідки "надважких" реформ президента чи амбіції наближених до влади бізнес-структур - зрозуміти важко.

Найбільше від посилення адміністрування потерпає вітчизняний агропромисловий комплекс. У лютому депутати зареєстрували законопроект №8053, який фактично ставив хрест на діяльності великих зернотрейдерів. Документ пропонував заборонити всім, окрім державного агента і товаровиробників, експортувати зерно.

Проти цієї ініціативи, крім самих експортерів, виступили міжнародні інститути - Європейська бізнес-асоціація, Американська торгівельна палата в Україні та Міжнародна асоціація торгівлі зерном і кормами - GAFTA.

Недавно до них приєднався і Міжнародний валютний фонд, який висунув вимогу встановити такі правила гри на ринку зерна, які б не суперечили вимогам СОТ.

Кабінет міністрів обіцяв прислухатися до порад світового кредитора. Відповідне зобов'язання уряду міститься у проекті меморандуму про економічну та фінансову політику, який узгодили українська сторона та місія МВФ.

Крім просування сумнівного законопроекту, уряд відзначився у непрозорому, на думку учасників ринку, розподілі квот на експорт зерна. Багато фірм не змогли отримати висновки в Мінагропроді про наявність збіжжя і подати заявки.

Натомість "дочка" ДАК "Хліб України" - таємнича компанія "Хліб Інвестбуд" - отримала можливість вивести найбільшу кількість зерна. У статутному капіталі фаворита МінАПП переважає частка невідомої приватної структури.

Недавно у пресі навіть з'явилася інформація, скільки коштувала лояльність з боку профільного відомства при розподілі квот.

"Все експертне середовище знає, що в міністерство АПК було "занесено" 127 мільйонів переконливих аргументів готівкою на користь того, щоб певні компанії отримали квоти", - заявив в ефірі телеканалу ТВІ ініціатор громадської кампанії "Новий громадянин" Олег Рибачук.

На жаль, він не повідомив адресу "експертного середовища" і не уточнив валюту "переконливого аргументу".

Враховуючи, який резонанс в Україні викликають такі дії урядовців, і зважаючи на стурбованість МВФ, влада начебто пішла на поступки.

Днями депутати зареєстрували у парламенті законопроект №8163, який, на думку його авторів, створить "здорове конкурентне середовище" на ринку зернових. Принаймні, саме на цьому народні обранці наголошують у пояснювальній записці.

Цей акт дозволяє експортувати зерно не тільки товаровиробникам і державному агенту, але й іншим суб'єктам господарювання, у тому числі - зернотрейдерам.

Утім, законопроект допускає недержавних посередників до експорту за умови попередньої оплати ними продукції сільгоспвиробника у розмірі 50% ціни, "що склалася на біржовому ринку".

На думку одного з авторів документа - депутата від Партії регіонів Інни Богословської, це зобов'язання змусить великих експортерів зерна інвестувати у виробництво та забезпечить селян обіговими коштами.

"Зростаючий обсяг експорту і величезна додана вартість від вивезення зерна не впливають на виробництво товару. Великі трейдери вкладають тільки у власну інфраструктуру", - наголошує депутат.

З нею погоджується і президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий. "На виробників ніхто не зважає, вони як чужі діти в сім'ї", - каже він. За його словами, середня рентабельність великих виробників зерна 2009 року становила 7%, а посередників - 58%.

Проте законопроект пропонує створити державного агента з експорту збіжжя. Якщо законопроект №8053 передбачає, що у статутному капіталі такого підприємства може бути будь-яка частка держави, тобто навіть 1%, то в законопроекті №8163 ця частка становить не менше 25%.

"Це має бути компанія саме з такою державною часткою власності, щоб держава могла контролювати її фінансові потоки і не допустила вивезення надприбутку за кордон", - пояснює Богословська.

Автор проекту вважає, що державним оператором може стати і один з великих гравців на ринку зернових, наприклад "Нібулон", якщо погодиться продати відповідну частку державі.

Представники зернового холдингу поки що це не коментують. Однак експерти сумніваються, що така пропозиція зацікавить когось з учасників ринку.

"Продаєш акції державі один раз і відіграти назад щось уже неможливо, а визначити на конкурсі іншого агента держава може в будь-який момент", - каже гендиректор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Володимир Лапа.

Навіть враховуючи готовність влади співпрацювати з діючими гравцями, новий законопроект, схоже, виявився таким же дискримінаційним, як і попередній.

"Можливість експорту для зернотрейдерів у разі прийняття цього документа залишається лише в теорії", - стверджує Лапа. Про це свідчить наступне.

Перше - умова про попередню оплату посередниками продукції сільгоспвиробників або так звані форвардні закупівлі. Депутати прописали це зобов'язання, однак вони не потурбувалися про те, як нівелювати ризики від неврожаю.

Наприклад, у повідомленні прес-центру "Нібулону" зазначається, що це "безальтернативний примус", який не дає можливості впливати на виробника. Чи насправді він посіє саме цю культуру? Чи матиме він необхідну для цього решту коштів? Чи здійснить він поставку саме цього зерна?

"Всі знають, як у нас виконуються судові рішення. Умов нема, і результат відомий: вкладати кошти на рік без жодної гарантії ніхто не стане", - кажуть в УКАБ.

До того ж, держава вже два роки не виконує програму субсидування аграрного страхування. За словами урядовців - через брак коштів.

Друге - прив'язка ціни, вказаної в договорі між трейдером і сільгоспвиробником, до біржової ціни. Наразі біржовий ринок фактично контролює держава. З лютого 2011 року Аграрна біржа отримала виняткове право на укладення договорів експорту, суттєво обмеживши участь в цьому процесі інших учасників.

Наявність цього пункту у законі може нашкодити і виробникам, і посередникам. За словами експертів, біржові котирування можуть мінятися за рік на 20-50%. До того ж, якщо вони зростатимуть, програють саме селяни: на момент поставки ціна зерна може виявитися значно вищою, ніж попередня оплата від трейдера.

Третє - привілейований статус державного оператора.

Інна Богословська запевнила "Економічну правду", що ця компанія гратиме за загальними правилами і також буде працювати за попередньою оплатою.

Однак в документі не зазначено, що держоператор з 75% приватного капіталу зобов'язаний фінансувати "формування майбутнього врожаю". Навряд чи це відповідає принципам здорової конкуренції, які обіцяють плекати автори проекту.

Зрештою, сьогоднішнє законодавство вже містить поняття "державний агент". Він реалізовуватиме міжнародні угоди експорту-імпорту, частка держави у яких становить не менше 75%. Як відомо, стараннями уряду влітку 2010 року з'явилася Державна продовольчо-зернова корпорація України - ДПЗКУ.

Відмінність цього агента від нововведеного не є очевидною, і це призводитиме до невиправданого дублювання й невизначеності у правовому регулюванні зовнішньоекономічних операцій із зерном, кажуть юристи.

Відтак, після прийняття законопроекту №8163, ймовірно, не всі експортери залишаться на українському ринку. Причому ті, що все-таки ризикнуть, стикатимуться з діючими обмеженнями на вивезення продукції.

Таким чином, найбільша частка пропозиції товаровиробників дістанеться державному оператору з переважним приватним капіталом.

Цілком можливо, що цю нішу віддадуть "Хліб Інвестбуду", який так полюбляє додаткові урядові пільги і так легко їх отримує. Вимогам нового документа щодо статутного капіталу ця компанія відповідає уже сьогодні. Однак чи буде вона зацікавлена купувати у селян збіжжя за високими цінами?

Автори законопроекту стверджують, що фермерські господарства можуть самі виходити на міжнародний ринок. Проте експерти в цьому сумніваються.

"Виробники зазвичай не мають ні інфраструктурних об'єктів, ні юристів для супроводу зовнішньоекономічних угод, ні фахівців з логістики. З появою привілейованого "монстра" їх можливості навряд чи покращаться", - додає Лапа.

Тимчасом президент Асоціації фермерів та землевласників Микола Миркевич вважає, що держава мусить контролювати зерновий ринок, а "за трейдерами плакати ніхто не буде". "Великі експортери жаліються, а нам хіба було добре, коли вони одні на ринку панували і забирали у нас зерно за копійки?" - питає він.

На думку голови АФЗУ, зернотрейдери не підуть з України через великі фінансові вкладення в інфраструктуру.

Тим не менш, великим експортерам таки варто готуватися до нового життя. На це вказує незвичайний поспіх у просуванні законопроекту: 28 лютого  документ тільки зареєстрували, а через день його вже ухвалив профільний комітет.

Цікаво, що в уряді майбутню "революцію" на зерновому ринку і появу на ньому таємничих компаній на кшталт "Хліб Інвестбуду", сприймають неоднозначно.

За словами джерела в Кабміні, робота голови Мінагропроду Миколи Присяжнюка викликає різку критику з боку прем'єр-міністра Миколи Азарова, який чи не на кожному засіданні критикує профільного міністра.

Співрозмовник "Економічної правди" також повідомив, що відкрито конфліктує з Присяжнюком і голова Мінекономрозвитку Андрій Клюєв, який пропонував уряду прийняти постанову про скасування квот на експорт кукурудзи.

Однак їх критика неспроможна порушити позицію президента, який давно товаришує з міністром АПК. Як відомо, вони разом працювали на підприємстві "Орджонікідзевугілля", де глава держави тоді керував автобазою. На останніх виборах Присяжнюк керував Житомирським штабом кандидата Віктора Януковича.

Старі друзі та їх добробут набагато важливіші, ніж нові інвестиції, продовольча безпека і макроекономічна стабільність у державі?