Уряд вирощує зернового монстра

Уряд вирощує зернового монстра

Четвер, 7 квітня 2011, 18:54 -
"Ми просили створити національного зернотрейдера, але на кооперативній основі, щоб туди увійшли фермери і держава. Ні, їм нецікаво. Те, що зараз робиться в державі, не на користь селу. Це лобіювання інтересів і перерозподіл ринків".

Процес перерозподілу впливу в агропромисловому секторі набирає обертів.

За рік роботи керівництво аграрного міністерства сприяло багатьом суперечливим нововведенням у галузі. Утім, це дозволило лише усунути від надприбутків одні посередницькі компанії й замінити їх іншими, як це було на зерновому ринку.

У той же час, сільгоспвиробники поки що краще себе від цього не почувають.

Тимчасом експерименти тривають. Ще на початку березня у владних структурах обговорювали законопроект, який може призвести до монополізації вітчизняного ринку зерна, а вже зараз чиновники думають про створення вертикально-інтегрованої корпорації з безмірними можливостями.

Про це свідчить документ - інформаційний меморандум Державної продовольчо-зернової корпорації - ДПЗКУ, який зазвичай компанії розсилають потенційним інвесторам для залучення стратегічного інвестора або перед виходом на IPO. Про такі плани заявляли і в інших державних структурах - "Нафтогазі" і "Укрнафті".

ДПЗКУ була створена урядом у серпні 2010 року як державний оператор зерна для виконання міжурядових угод. Окрім цього, планувалося, що корпорація стане основним постачальником збіжжя для Аграрного фонду.

Це підприємство стало правонаступником безнадійно збиткової ДАК "Хліб України", яку уряд вирішив ліквідувати. Від останньої ДПЗКУ отримала 36 елеваторів, комбінатів хлібопродуктів і хлібних баз, у тому числі Одеський і Миколаївський портові елеватори.

"Питання регулювання агроринку і впливу на зерновий ринок вимагали негайних дій. Логіка вимагала створення сильного ефективного гравця на аграрному ринку", - пояснює урядове рішення голова корпорації Олександр Лавринчук.

В будь-якому разі, молода держкомпанія поки що зірок з неба не хапає.

Принаймні, вона ще не настільки пізнавана, як її структурний підрозділ - сумнозвісна "Хліб Інвестбуд". Вона, до речі, теж дісталася ДПЗКУ у спадок від "Хліба України" і завдяки сприянню Мінагропроду зуміла за півроку зайняти ключову нішу на зерновому ринку, потіснивши інших приватних гравців.

Ще з літа 2010 року ХІБ контролюється, як стверджує її керівник Роберт Бровді, фінансовими інститутами з Уолл-стріт. Менеджер каже, що не може назвати загадкових співвласників компанії через юридичну таємницю.

Зрештою, незабаром більш значуща за статусом компанія ДПЗКУ, яка на 100% належить державі, також може провести зміни у структурі власності.

Зокрема, в інформаційному меморандумі зазначається, що корпорація планує залучити інституціонального інвестора шляхом продажу йому 25-відсоткової частки. Оскільки в тому ж документі ринкова капіталізація ДПЗКУ оцінюється 1 мільярдом доларів, держава може отримати не більше, ніж 250 мільйонів доларів.

У той же час голова Мінагропроду Микола Присяжнюк запевнив "ЕП", що протягом найближчих двох-трьох місяців корпорація акумулює 500 мільйонів доларів.

У презентації ДПЗКУ також сказано, що її експортний потенціал за три роки може зрости з 2,8 мільйона тонн зерна до 10,5 мільйона тонн. Відповідно, валовий дохід збільшиться з 620 мільйонів доларів до 2,4 мільярда доларів.

На думку старшого аналітика ІК Dragon Capital Тамари Левченко, такі об'єми дозволяють компанії зайняти монопольну позицію на ринку експорту зернових. За її словами, для продажу за кордон зазначених обсягів товару державній корпорації знадобляться перевалочні потужності приватних зернотрейдерів.

Справді, в інформаційному меморандумі зазначається, що за рахунок своїх об'єктів перевалки ДПЗКУ може експортувати до 6,3 мільйона тонн зерна, а ще 4 мільйона тонн передбачається вивозити через "партнерські" зернові термінали. Крім того, держструктура обіцяє, що зможе консолідувати 1 мільйон гектарів землі.

Найбільші орендарі ріллі в Україні, тисячі гектарів, прогноз

 

Джерело: презентація ДПЗКУ

За оцінками експертів, зараз вона має 10 тисяч гектарів землі. На початку 2011 року Лавренчук прогнозував збільшення земельного фонду до 100 тисяч гектарів.

"Ми ще думаємо, за рахунок яких ресурсів консолідувати землі. Можливо, це буде купівля або використання державних земель запасу", - каже Присяжнюк.

Утім, важко зрозуміти, як корпорація збирається купувати ріллю, враховуючи, що завершити земельну реформу влада планує не раніше 2012 року.

Набагато простіше скористатися резервом. Мінагропрод має близько 0,5 мільйона гектарів землі, які знаходяться у користуванні підвідомчих міністерству установ. Ще стільки ж має Національна академії аграрних наук, непідконтрольна МінАПП.

Утім, недавно у науковому закладі змінилося керівництво. Несподівано крісло президента НААН втратив Михайло Зубець. Його на цій посаді змінив Микола Безуглий, який також є першим заступником голови Мінагропроду.

За інформацією "Дзеркала тижня", рокіровка відбулася не без участі останнього. При цьому більшість вчених вбачають у Безуглому "диригента" торгівлі ріллею.

Окрім збільшення земельного фонду і експортних можливостей, чиновники також обіцяють потенційним інвесторам державні гарантії з боку Аграрного фонду та субсидіювання спільних проектів.

Одним з найбільших таких проектів ДПЗКУ називає створення аграрного машинного парку, на що протягом чотирьох років корпорація виділить 1,3 мільярда доларів. При цьому 10-20% цих коштів має забезпечити держава, а переважна частина витрат припаде на залучені інвестиції.

В цілому, у зерновій компанії розраховують, що за три роки ринкова капіталізація їх дітища зросте з 1 мільярда доларів до 2,8 мільярда доларів.

"Це буде потужна компанія, яку ми будемо найближчим часом акціонувати і виводити на ринок. Для цього за сприяння американського посольства ми зараз працюємо з двома американськими фондами", - запевнив "ЕП" Присяжнюк.

За його словами, стратегічними інвесторами ДПЗКУ можуть стати лише інститути із "світовим ім'ям". "Ми ведемо переговори з Goldman Sachs", - зазначив міністр.

Однак експерти сумніваються, що інвесторів може зацікавити подібна співпраця. "Урядова компанія не зацікавить іноземних інвесторів, бо держава - неефективний менеджер. Процедура поповнення обігових коштів такої структури з держбюджету ускладнюється, особливо в умовах його дефіциту", - вважає Левченко.

У той же час голова Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко припустив, що така ініціатива уряду може бути й успішною. "Це непоганий шлях зберегти активи, які досі були збитковими для держави і народу", - підкреслив він.

На думку Козаченка, це можливо лише тоді, коли інвестор управлятиме ДПЗКУ. "Якщо цією фірмою буде керувати політик, корпорація може стати інструментом для реалізації ідей окремих груп або партій", - зауважив президент УАК.

При цьому, зважаючи на законодавчі почини чиновників, існує ще й ризик монополізації зернового ринку цією структурою. До того ж, квоти на експорт зерна президент хоч і обіцяє скасувати, але лише після введення системи мит.

"Без прозорого ринку фермерам житиметься тяжко", - переконаний Козаченко.

Самі сільгоспвиробники не у захваті від ініціатив влади. Про це свідчить опитування "ЕП" щодо їх ставлення до появи на ринку державного зернотрейдера.

Микола Шапошник, Дніпропетровська область:

- Ми просили створити національного зернотрейдера, але тільки на кооперативній основі, щоб туди увійшли фермери і держава. Ні, їм нецікаво. Те, що зараз робиться в державі, в Кабміні та міністерстві, не на користь ні аграріям, ні селу. Це просто лобіювання інтересів і перерозподіл ринків.

Олександр Чубук, Київська область:

- Ми вже маємо монопольну ситуацію у цукровій галузі, коли три власники володіють усіма цукровими заводами в Україні і диктують ціни. Хіба ж може таке бути, щоб за рік ціна на цукор піднялася з 3 гривень до 9-10 за кілограм? Це через те, що власники заводів можуть між собою домовлятися.

Коли буде один зернотрейдер, навіть якщо він державний, це знищить ринок і конкуренцію. Поставили посередника, якийсь "Хліб Інвестбуд", а який він - державний чи напівдержавний, то вже невідомо. Це просто чийсь бізнес-проект, от і все. Сільгоспвиробникам він нічого доброго не дасть.

Сергій Тур, Крим:

- Ми завжди боролися за те, щоб на нас не наживалися зернотрейдери. Держава може поставити умови і відкоригувати все. Проте малоймовірно, що вона буде розраховуватися з нами. Трейдери в будь-якому разі розраховувалися. Якою б не була ціна - гроші приходять, виробництво не зупиняється.

Держава ж візьме зерно і не розрахується. Чи буде вища ціна, ніж у трейдерів? Їм же треба пенсійний фонд наповнювати, бюджетникам зарплати платити.

Микола Собуцький, Волинська область:

- Державний монополізм - це гірший варіант. Я не підтримую цього шляху. Я підтримую шлях кооперації виробників. Навіть великий виробник сам до ринку не дійде, а в кооперації, викупивши елеватори, виробники могли б виходити не тільки на внутрішній ринок, а й навіть на зовнішній. Це світова практика.

Усунувши приватного монополіста і ввівши державного, уряд почне диктувати умови. Сьогоднішня політика ручного керування та адміністративного втручання - це причина ситуації і з гречкою, і з цукром. Будуть й інші.

Є ринкові закони і механізми. Я не виключаю участі держави, але не через адміністративний ресурс. Державу можна допустити до ринку як партнера.

Петро Шелех, Миколаївська область:

- Фермери за те, щоб хазяйнував вітчизняний виробник. Однак тепер ціни на продукцію будуть залежати не від виробника, а від міністерства і вищих інстанцій.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!