Останніми днями ринок затамував подих в очікуванні прийняття постанови НБУ, що обмежує валютне кредитування.

Тривожним сигналом став коментар голови Нацбанку Володимира Стельмаха щодо реальної високої вартості валютних кредитів через наявність прихованих нарахувань, тобто всіляких комісійних зборів, що стягуються за обслуговування кредиту. (Хоча, за логікою, такі самі приховані платежі стосуються і гривневих кредитів).

Стає все зрозумілішим, що Національний банк не полишив старої ідеї побороти "зеленого змія" банківського ринку – валютне кредитування.

Повідомлення про можливе обмеження валютного кредитування прокотилося фінансовим ринком ще навесні, здійнявши неабияку інформаційну хвилю.

Аргументи регулятора були простими. Позичальники, які не мають стабільних доходів у іноземній валюті, а значить, не можуть дати високої гарантії цілковитого погашення кредиту, накопичили занадто багато валютних зобов’язань. Така ситуація створює суттєві ризики як для банківської системи, так і для фінансового ринку в цілому.

Тоді експерти, близькі до фінансових установ, пророкували величезні втрати банків за недоотриманими відсотками та падіння обсягів кредитування.

Регулятор тимчасово відступив до осені. Потім, з жовтня, Національний банк перейшов від слів до справи і посилив резервні вимоги за строковими депозитами у іноземній валюті. В НБУ сподівались, зокрема, що через зменшення ресурсної бази у іноземній валюті, банки дещо призупинять кредитну активність.

Ринок, у свою чергу, не залишився байдужим до цього і відреагував наперекір волі НБУ – суттєво збільшивши попит на валютні кредити, відповідно наростивши обсяг валютних депозитів.

Рівень доларизації економіки в Україні з початку 2006 року зріс до 28% (рекордної позначки за останні роки!), порівняно з 23,5% станом на початок цього року і 18-20 % у 2002 році, коли цей показник був найменшим.

В цілому залишки за кредитами (тобто суми, які позичальники винні банкам) у іноземній валюті за 11 місяців зросли на 83 %, зокрема фізичних осіб – у 2,3 рази!

Така ситуація склалась, зокрема, через те, що ставки по кредитах в гривнях на 4% вищі за ставки по доларових кредитах. При цьому курс гривні завмер на одній позначці, як намальований, незважаючи на перманентну політичну та економічну нестабільність.

З огляду на це, для населення, де-факто, немає значення, в якій саме валюті брати кредит.

Додали масла у вогонь ажіотажне зростання цін на нерухомість, на придбання якої припадає левова часка валютних кредитів фізичних осіб, а також очікування неминучого обмеження самих валютних кредитів, через що мала збільшитися вартість кредитування.

Результат був вражаючим – у 2006 році обсяги кредитів в іноземній валюті почали рости немов на дріжджах, порівняно з гривневими. А саме, якщо темпи росту останніх склали 35,8%, то темпи росту валютних кредитів були більшими аж на 24% – 59,8%.

Національний банк можна у цій боротьбі зрозуміти та навіть підтримати, оскільки однією з його законодавчо визначених функцій є підтримання стабільності банківської системи.

Загрози стабільності

Можливо, НБУ переймається зменшенням ризику, який виникає внаслідок надмірної доларизації кредитних портфелів через ряд негативних тенденцій, які зараз помітні у фінансовій сфері.

По-перше, це суттєве зростання цін на нерухомість, що прискорилося з 2002 року. Ціна на умовну київську двокімнатну квартиру з грудня 2003 року зросла на 450%! За припущеннями ряду експертів, ціна на нерухомість вже сьогодні за найбільш консервативними обрахунками завищена на 30-40%, і продовжує зростати.

А, як твердить теорія криз, нестабільність завжди починається з переоцінених активів. Саме до них можна наразі сміливо віднести нерухомість. Звичайно, банківська система, активно кредитуючи фізичних осіб, тільки підливала масла у вогонь – обсяг виданих іпотечних кредитів збільшився з початку 2005 року більш ніж у п’ять разів.

Проблема впливу кредитування домогосподарств на вартість нерухомості відома у світі. Нею у різний час переймалися фінансові регулятори європейських країн, зокрема Нідерландів та Великобританії.

Один з висновків та рекомендацій для фінансової політики – обмеження кредитування. Поступове, але послідовне. Так що тут НБУ іде в ногу з часом. Вражає хіба що різкість кроків.

По-друге, з приходом нового уряду та закінченням періоду популістських обіцянок, слід очікувати призупинення зростання реальних доходів населення. Крім того, прийнято рішення про фактичне зменшення часткової компенсації кредитної ставки банків за молодіжними кредитами.

Всі ці кроки можуть знизити платоспроможність позичальників.

По-третє, значно розширився перелік товарів, що купляються у кредит. Спрощуються умови кредитування, прискорюються терміни прийняття кредитних рішень, зменшується покриття кредитів заставою. Все це створює ризики неповернення кредитів.

Поява колекторських фірм, що стягують у недобросовісних позичальників кредити, є лише підтвердженням цієї думки.

Таким чином, розквіт "кредитного гедонізму", тобто шалене зростання споживчого кредитування, на думку НБУ, може швидко припинитися. І Нацбанк бажає зробити цю подію якомога менш болісною для фінансової системи.

Сила звички

Втім, слід зауважити, що саме зараз далеко не найкращий час для різких рухів щодо дедоларизації кредитування.

Як вже було сказано, сьогодні буйним цвітом розквітає тіньовий обіг доларів, ціна на нерухомість та автомобілі має виключно доларовий або євровий еквівалент.

Схильність переводити все в валютний еквівалент має глибокий психологічний вплив, і викорінюється він не рік і не два. Хоча, у Польщі чи Угорщині, з якими наші громадяни постійно порівнюють Україну, цінник у доларах США чи євро за доєвропейських часів був просто нісенітницею.

Але українці, що вже давно "присіли" на долар, поки що не виявляють бажання змінювати свої звички. Нацбанк, як регулятор ринку, теж залишається непорушно проти "зелених". Тому процес звільнення від валютної примари не буде легким та швидким.