Застава Коболєву за премію в "Нафтогазі", 5 років в'язниці за оренду в "Борисполі": підсумки тижня для ДП
Корпоративне управління держпідприємств
Апеляційна палата ВАКС визначила заставу для Коболєва у 229 млн грн. Як повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) частково задовольнила клопотання Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та САП щодо колишнього голови правління "Нафтогазу" Андрія Коболєва.
Апеляційна палата ВАКС скасувала рішення суду першої інстанції про необґрунтованість клопотання про взяття Коболєва під варту, застосувавши до нього запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 229 млн грн.
[Згідно ухвалою, яку ВАКС прийняв раніше, у 2018 році Коболєв отримав 267 млн грн премій. Майже вся ця сума – премія за перемогу "Нафтогазу" над "Газпромом" у Стокгольмському арбітражі: 261 млн грн. За даними НАБУ, загальна сума його премій за 2018 рік перевищила ліміт, встановлений законодавством, на 229 млн грн. – SOE Weekly.]
Також на Коболєва терміном на два місяці були покладені такі обов’язки:
- прибувати за кожною вимогою детектива, прокурора та суду;
- не відлучатися із Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти прокурора, детектива або суд про зміну місця проживання;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у справі та свідками;
- здати на зберігання до відповідного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Згідно з ухвалою суду, Коболєв повинен внести заставу протягом п'яти днів з дня винесення ухвали.
[Точна інформація про те, який саме запобіжний захід загрожує Коболєву, якщо він не сплатить заставу протягом цього терміну, відсутня, але ймовірно йдеться саме про тримання під вартою. – SOE Weekly.]
Коболєв написав на своїй сторінці у Facebook, що він обмірковує свої наступні кроки і наразі не має жодних коментарів. Пізніше він додав, що застава у 229 млн грн – це значно більше, ніж він може зараз сплатити, враховуючи блокування банками його рахунків.
Раніше ми повідомляли, що 19 січня 2023 року НАБУ і САП повідомили Коболєву про підозру у заволодінні у 2018 році понад 229 млн грн.
За даними НАБУ, Коболєв незаконно нарахував собі 261 млн грн на підставі рішення наглядової ради про виплату йому премії за екстраординарні досягнення.
Ця виплата була частиною премій, наданих керівництву "Нафтогазу" у травні 2018 року за історичну перемогу компанії над російським "Газпромом" у Стокгольмському арбітражному суді.
[Незрозуміло, чому НАБУ та САП не поставили жодних запитань членам наглядової ради, які приймали первинне рішення про виплату цієї премії, в тому числі членам комітету з питань винагород, який має розглядати будь-які рішення, пов'язані з винагородою голови правління, та надавати рекомендацію наглядовій раді щодо затвердження таких рішень.
Згідно з українським законодавством, члени наглядової ради акціонерних товариств (а також керівники та посадові особи товариства) несуть відповідальність за збитки, завдані їхніми діями або бездіяльністю. – SOE Weekly.]
Детальніший огляд справи див. в одному із наших попередніх дайджестів.
Раніше ми писали, що 23 січня 2023 року ВАКС відмовився задовольнити клопотання детектива НАБУ про взяття Коболєва під варту.
Також ми повідомляли, що суддя ВАКС визнав необґрунтованим клопотання САП про взяття Коболєва під варту.
Суддя вирішив, що сторона обвинувачення не змогла довести, що Коболєв зловживав службовим становищем та ввів в оману наглядову раду "Нафтогазу", щоб виплатити собі премію у розмірі, яка виходила за межі, встановлені чинним законодавством. Крім того, суд не побачив ризику в тому, що Коболєв може намагатися залишити Україну або перешкоджатиме слідству.
[Клопотання ґрунтувалося на підозрі САП у тому, що Коболєв незаконно призначив собі багатомільйонну премію у 2018 році.
Зазначимо, що ця ухвала ВАКС стосується клопотання детективів НАБУ обрання Коболєву запобіжного заходу. Вона не стосується суті справи, тобто законності рішення про преміювання. – SOE Weekly.]
31 січня САП оскаржила рішення ВАКС.
Голова правління "Укрзалізниці" Камишін оголосив про відставку. 27 лютого 2023 року голова правління державного залізничного оператора України "Укрзалізниця" Олександр Камишін оголосив, що йде у відставку.
[Звільнення голови правління "Укрзалізниці" відбувається на підставі розпорядження уряду. Ми не знайшли відповідного розпорядження про звільнення Камишіна. У свою чергу, за даними YouControl, він все ще є керівником "Укрзалізниці".
Примітно, що за даними SMIDA, головою правління "Укрзалізниці" зазначено Євгена Кравцова, якого було звільнено ще у 2020 році, що може свідчити про те, що компанія не повідомила цю інформацію регулятору фондового ринку, як того вимагає законодавство. – SOE Weekly.]
Камишін заявив, що очолить офіс європейської інтеграції "Укрзалізниці" в Європі за спільним рішенням з віце-прем’єром, міністром з питань розвитку громад, територій та відновлення інфраструктури України Олександром Кубраковим.
[Незрозуміло, чи має на увазі Камишін вже існуючий європейський офіс "Укрзалізниці" чи офіс, який буде створено у майбутньому. – SOE Weekly.]
Камишін не повідомив, хто його замінить.
[Відповідно до статуту "Укрзалізниці", рішення про призначення та звільнення голови правління приймається загальними зборами акціонерів (у випадку "Укрзалізниці" – Кабінетом Міністрів) за поданням наглядової ради. Незрозуміло, чи наглядова рада була залучена до прийняття цього рішення.
У своєму дописі на Facebook член наглядової ради "Укрзалізниці" Сергій Лещенко заявив, що відставка Камишина була його особистим рішенням, і що, незважаючи на бажання наглядової ради вплинути на це рішення, вони не мали можливості це зробити. – SOE Weekly.]
За інформацією Forbes Україна, Кубраков попросив Камишина піти у відставку за два тижні до того, як той оголосив про неї. В Офісі президента були здивовані, але президент схвалив відставку, пише Forbes.
[Очевидно, Forbes має на увазі неформальне схвалення, оскільки формально президент не має повноважень щодо призначення або звільнення керівника "Укрзалізниці". – SOE Weekly.]
Forbes поспілкувався з майже десятком політиків і посадовців, пов'язаних з "Укрзалізницею", в Офісі президента та міністерстві Кубракова. Поки що ніхто точно не знає, що саме змусило Кубракова вимагати звільнення Камишіна. Видання повідомило про різні версії – від очікуваних звинувачень НАБУ проти Камишіна до усунення Кубраковим конкурентів.
Тимчасово виконувати обов'язки голови правління "Укрзалізниці" буде член правління компанії Євген Лященко. Про це вперше повідомив інший член правління компанії Орест Логунов у коментарях під своїм постом у Facebook.
[У звичайній корпоративній практиці компанія оголошує про призначення нового керівника через офіційні канали, такі як веб-сайт компанії та прес-релізи. – SOE Weekly.]
За словами джерел Forbes в "Укрзалізниці", "Кубраков вважає, що Лященко впорається з роботою краще, ніж Камишін". За даними ЗМІ, Камишін запропонував чотири кандидатури на посаду, і Кубраков одразу обрав Лященка, який відповідав за кадрові та фінансові питання.
3 березня 2023 року президент Володимир Зеленський призначив Камишіна своїм радником.
Раніше ми повідомляли, що в.о. голови правління "Укрзалізниці" Іван Юрик подав у відставку у серпні 2021 року. Після цього Кабінет Міністрів призначив Камишіна виконуючим обов'язки генерального директора.
Згодом ми повідомляли, що у жовтні 2021 року Камишіна було перепризначено на посаду голови правління до 31 грудня 2021 року.
24 березня 2022 року Камишін повідомив, що за поданням наглядової ради Кабмін призначив правління "Укрзалізниці" на постійній основі. Члени правління були затверджені на три роки, а Камишін – на чотири роки.
Раніше ми писали, що після вторгнення Росії український уряд поставив перед "Укрзалізницею" нові завдання, серед яких:
- Безкоштовна евакуація мільйонів українських громадян, які опинилися в зоні бойових дій (компанія евакуювала 3,7 млн пасажирів із зон активних бойових дій);
- Доставка критично важливих вантажів та обладнання в зони бойових дій;
- Перевезення посилок "Укрпошти" залізницею, оскільки приватні логістичні компанії не були готові надавати послуги, коли це було небезпечно або нерентабельно – "Укрзалізниця" та "Укрпошта" взяли на себе відповідальність за надання цих послуг;
- Закупівля нафтопродуктів з-за кордону для потреб держави після того, як Кабмін надав "Укрзалізниці" таке право.
[У своїй статті 2021 року "Безголовий Приватбанк: що загрожує банку без керівника та як його призначити", двоє членів команди SOE Weekly Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський назвали такі важливі аспекти, які слід враховувати при заміні голови правління державної компанії чи банку:
- Невизначеність у період відсутності постійного керівника створює невпевненість щодо майбутніх результатів діяльності держпідприємства та може вплинути на стабільність його роботи.
- Планування наступництва є важливим для зменшення невизначеності: воно передбачає, що на випадок випадок відставки чинного керівника в будь-який момент часу існує план дій або заздалегідь обраний компетентний наступник (наступники).
- Однією із ключових ролей наглядової ради є розробка плану наступництва для голови правління та інших ключових посад і підтримувати проактивну комунікацію для забезпечення довіри зацікавлених сторін.
ВАКС засудив колишнього в.о. гендиректора "Борисполя" Дихне до п'яти років ув'язнення за зловживання службовим становищем. 1 березня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) засудив до п'яти років позбавлення волі колишнього виконувача обов'язків гендиректора міжнародного аеропорту "Бориспіль" Євгенія Дихне. Його визнали винним у зловживанні службовим становищем, що завдало збитків на суму понад 15,7 млн грн.
Окрім п'яти років позбавлення волі, Дихне заборонено обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на три роки. Він також має сплатити штраф у розмірі 8,5 тис грн.
Керівницю служби орендних відносин аеропорту Олесю Левочко засудили до чотирьох років позбавлення волі. Вона також отримала трирічну заборону обіймати вищевказані посади та 8,5 тис грн штрафу.
За даними САП, у період з 2014 по 2019 роки Дихне та Левочко передали в оренду майно "Борисполя" приватним компаніям за ціною, нижчою за ринкову. Майно належало Міністерству інфраструктури [яке виконує функцію власника аеропорту – SOE Weekly], і лише Фонд державного майна України (ФДМУ) мав право передавати його в оренду на конкурсних засадах.
Незважаючи на це, Дихне та Левочко незаконно передали приміщення підприємцям за заниженою вартістю, що призвело до збитків на суму понад 15,7 млн грн, додали в САП.
Вирок суду може бути оскаржений у апеляційному суді протягом 30 днів. В адвокатській компанії "Міллер", яка представляє інтереси Дихне, повідомили, що апеляція буде.
За словами компанії "Міллер", у 2016 році Дихне підписав договори оренди приміщень аеропорту з потенційними орендарями, поки ФДМУ проводив конкурс. ФДМУ виявився "неквапливим менеджером", і конкурси на укладення договорів затягнулися приблизно на два роки, додали в "Міллер".
[Іншими словами, юристи посилаються на альтернативні витрати – тобто, скільки доходу держпідприємство недоотримало би протягом двох років, якби майно простоювало. Якщо доходи від оренди за дворічний період перевищують оцінені збитки, то чистий ефект від рішення керівника буде позитивним для держави як власника. – SOE Weekly.]
Це означає, що протягом двох років пасажири аеропорту не отримуватили би послуг, оскільки об'єкти аеропорту [такі як магазини та ресторани – SOE Weekly] не працювали би, а сам аеропорт був би змушений оплачувати витрати на експлуатацію не зданих в оренду площ, не отримуючи при цьому доходу від оренди, стверджують в "Міллер".
За словами компанії, всі керівники "Борисполя" підписували подібні угоди з 2011 року (їх було підписано близько 150), "тому що проблема виникла не вчора, і її рішення придумав не Дихне".
[З публічно доступної інформації незрозуміло, чи використовувало керівництво "Борисполя" конкурентні процедури для здачі в оренду майна. Також незрозуміло, як САП або ВАКС розраховували вартість збитків. – SOE Weekly.]
Дихне був в.о. гендиректора міжнародного аеропорту "Бориспіль" у 2014-2017 роках.
Енергосектор
"Нафтогаз" хоче скинути на "ОГТСУ" борги облгазів на 17 млрд грн. 1 березня 2023 року голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов повідомив, що дочірня компанія "Нафтогазу" ТОВ "Газорозподільні мережі України" не буде брати на себе борги нещодавно арештованих облгазів перед "Оператором газотранспортної системи України" ("ОГТСУ").
На думку Чернишова, це питання має бути вирішене на законодавчому рівні в рамках взаєморозрахунків [очевидно, між облгазами, "Нафтогазом" і "ОГТСУ" – SOE Weekly.]
"Є питання взаєморозрахунків, які мають відбутися і фактично здійснити списання цієї заборгованості, але розрахунки мають відбутися. Має бути відповідна транспарентна верифікація цих боргів, це роль НКРЕКП та співпраця з облгазами", – додав Чернишов.
Раніше ми писали, що 16 січня 2023 року "Нафтогаз" змінив керівництво регіональних газорозподільчих компаній "Харківгаз" та "Дніпрогаз". Обидві компанії входили до групи "РГК" олігарха-втікача Дмитра Фірташа і раніше були арештовані в рамках кримінального провадження.
Згодом ми повідомляли, що 17 лютого Кабінет Міністрів схвалив передачу акцій ще кількох газорозподільних компаній дочірньому підприємству "Нафтогазу" – "Чорноморнафтогазу" – з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичному секторі.
У вересні "Нафтогаз" створив нову дочірню компанію ТОВ "Газорозподільні мережі України" для консолідації облгазів.
Раніше "Економічна правда" писала, що окрім передачі власне акцій цих газорозподільних компаній групі "Нафтогаз", здійснюється (або планується) також передача їхніх газових мереж на ТОВ "Газорозподільні мережі України", яка теж входить до групи "Нафтогаз".
При цьому, борги облгазів не передаються разом із мережами. За версією "ЕП", "Нафтогаз" робить це для того, щоб звільнитись від боргів цих газорозподільних компаній і перекласти їх на "ОГТСУ".
Раніше "Економічна правда" повідомляла, що керівництво "ОГТСУ" попереджало, що націоналізація за обраною "Нафтогазом" моделлю загрожує "ОГТСУ" збитками у 17 млрд грн та призведе його до банкрутства.
"Нафтогаз" оцінює свої чисті збитки у 2022 році в 40 млрд грн. 1 березня 2023 року голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов повідомив, що, за попередніми результатами 2022 року, "Нафтогаз" очікує збитків у розмірі 40 млрд грн.
Причиною збитків Чернишов назвав значну дебіторську заборгованість, яка виникла через використання державою обігових коштів "Нафтогазу" для задоволення потреб споживачів енергоносіїв.
Чернишов повідомив, що в основі дебіторської заборгованості компанії лежать три складові: різниця в тарифах (36 млрд грн), борг облгазів і газорозподільних компаній (76 млрд грн) та зобов'язання за спеціальними обов’язками (ПСО) на 2022-2023 роки (158 млрд грн).
[З інтерв'ю не зрозуміло, чому різниця в тарифах розглядається як дебіторська заборгованість. Також незрозуміло, як буде отримано борги від облгазів, якщо багато з них будуть списані, як запропонував Чернишов – див. пункт вище. – SOE Weekly.]
Чернишов не став розкривати точний дохід "Нафтогазу", який, за його словами, оцінюється в сотні мільярдів гривень.
[У першому півріччі 2022 року компанія отримала 57 млрд грн збитків. – SOE Weekly.]
Раніше ми повідомляли, що у 2022 році уряд зобов'язав "Нафтогаз" продавати газ зі знижкою різним категоріям споживачів, зокрема домогосподарствам, теплокомуненерго, деяким теплоелектростанціям, непобутовим споживачам з оборонного сектору та регіональним газорозподільчим компаніям. Більшість ПСО пов'язані з тривалістю воєнного стану.
Як ми писали раніше, Кабмін додав ще одне ПСО: постачати газ виробникам електроенергії за ціною суттєво нижче ринкової.
У своєму річному звіті за 2021 рік "Нафтогаз" оцінив, що непрямі субсидії на газ для споживачів у 2022 році зростуть до 842 млрд грн – або вражаючих 19% номінального ВВП України. Згідно зі звітом, чистий прибуток у 2021 році становив 12 млрд грн, а чистий збиток у 2020 році – 19 млрд грн.
"Укртрансгаз" пройшов попередню сертифікацію за європейськими правилами. 1 березня 2023 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) прийняла попереднє рішення про сертифікацію "Укртрансгазу" як оператора газосховищ за європейськими правилами.
НКРЕКП має повідомити Секретаріат Енергетичного Співтовариства про своє рішення протягом наступних п'яти робочих днів. Оприлюднення остаточного рішення НКРЕКП про сертифікацію за європейськими стандартами стане можливим протягом місяця після отримання висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства.
Раніше ми повідомляли, що 27 січня 2023 року "Укртрансгаз" заявив, що готовий сертифікуватися як оператор газосховищ за європейськими правилами і подав запит на сертифікацію до НКРЕКП.
Також ми писали, що 13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8158, який заклав основу для сертифікації "Укртрансгазу" як оператора газосховищ відповідно до вимог ЄС. Сертифікація необхідна для того, щоб стратегічні запаси газу країн ЄС могли зберігатися в українських підземних сховищах газу, пояснили в "Укртрансгазі".
Інфраструктура
НАБУ вимагає 20 млн грн застави для колишнього міністра інфраструктури Пивоварського за ймовірне зловживання посадовим становищем. 27 лютого 2023 року Андрій Пивоварський написав на своїй сторінці у Facebook, що НАБУ попросило суд призначити йому заставу в розмірі 20 млн грн. Його звинувачують у нібито зловживанні посадовим становищем – у 2015 році він дозволив приватним компаніям стягувати портові збори в морському порту "Південний".
НАБУ стверджує, що коли міністерство (а не особисто Пивоварський) готувало наказ про розподіл корабельного збору, воно лобіювало інтереси одного з власників приватних причалів [компанії "ТІС" – SOE Weekly], заявив Пивоварський.
Він стверджує, що НАБУ звинувачує його в тому, що він виступив на засіданні Кабміну і підписав документ, який був попередньо погоджений відповідними міністерствами, отримав позитивне голосування в Кабміні і був згодом заюстований Міністерством юстиції.
Пивоварський підкреслив, що категорично не згоден із обвинуваченнями і клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді застави. Клопотання буде розглянуто 6 березня на засіданні ВАКС, додав він.
Раніше ми повідомляли, що 22 лютого 2023 року НАБУ та САП висунули Пивоварському звинувачення у зловживанні службовим становищем, яке нібито завдало понад 30 млн дол. збитків у 2015 році. Пивоварський обіймав посаду міністра інфраструктури в уряді Арсенія Яценюка з грудня 2014 року по квітень 2016 року.
Звинувачення також було заочно пред'явлено Володимиру Шульмейстеру, який на той момент був першим заступником міністра інфраструктури та очолював Тарифну раду міністерства.
Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів
Конфісковані активи підсанкційного Шелкова передали ФДМУ. 24 лютого 2023 року Кабінет Міністрів передав ФДМУ активи підсанкційного російського олігарха Міхаіла Шелкова.
Йдеться про активи, на які ВАКС наклав арешт у лютому. Найбільшим активом у списку є Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат.
Раніше ми писали, що 15 лютого 2023 року Служба безпеки України (СБУ) викрила спроби підсанкційних російських олігархів Сергія Чемезова та Міхаіла Шелкова не допустити націоналізації активів, якими ті раніше володіли в Україні.
За словами першого віце-прем'єр-міністра та міністра економіки Юлії Свириденко, активи Шелкова буде приватизовано або передано в оренду.
Також раніше ми повідомляли, що 3 лютого 2023 року ВАКС задовольнив апеляційну скаргу Міністерства юстиції та конфіскував Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат, який раніше належав Шелкову.
Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.
Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
