Експерти: інфляція занизька через спотворений "кошик"

Середа, 29 лютого 2012, 10:42

Рекордну низьку інфляцію 2011 року експерти пояснюють тим, що склад споживчого набору, за яким визначається зростання цін, не відповідає тому, що насправді споживають українці.

Згідно з офіційною статистикою, у 2011 році інфляція склала лише 4,6%, нагадує ВВС.

Проте кожен пересічний українець помічає, що за рік він набагато більше витрачає на харчі, ліки, транспорт та оплату квартири.

За словами експерта Центру Разумкова Павла Розенка, причина полягає у тому, що переглядаючи так званий споживчий набір, на основі якого розраховується інфляція, уряд поступово виводить із нього дешевші товари і товари, які дійсно користуються попитом, і заміщує їх іншими, ціни на які зростають повільніше.

Так, після останнього перегляду споживчого набору із нього прибрали дитяче харчування, згущене молоко, оцет, господарче мило та окуляри. Натомість у ньому з’явилися оливкова олія, миючі засоби, шафи-купе, памперси та контактні лінзи.

Крім того, і сама структура споживчого набору не відповідає українським реаліям - каже Розенко.

"Структура споживчого набору не має суттєво відрізнятися від того, що звичайна людина споживає у своєму щоденному житті. А у нас після останніх змін, що їх вніс до базового набору Держкомстат, вперше продукти харчування склали менше 50% у структурі споживання. Але ми бачимо зовсім інші тенденції", - відзначив він.

"40% сімей в Україні кажуть, що їх доходів вистачає лише не придбання продуктів харчування. А ще 30-35% сімей кажуть, що їм вистачає на харчі та товари першої необхідності. Тобто, народ переважно має такі доходи, щоб купити лише харчі, а у офіційній інфляції все менше і менше враховуються саме ціни на харчові продукти", - наголосив Розенко.

Нинішній же інфляційний набір із щорічними подорожами та зміною меблів більше відповідає реаліям розвиненої країни, і аж ніяк не тому, на що витрачають свої доходи Українці, - каже керівник аналітичного департаменту консалтингової агенції "ААА" Марія Колесник.

В уряді пояснюють зміни до інфляційного набору тим, що стиль життя українців змінюється, і ігнорувати це неможливо.

Проте, зауважують експерти, від 2000 року уряд так і не змінив інший стандарт - споживчий кошик, на базі якого розраховується прожитковий мінімум, від якого, у свою чергу, залежать усі соціальні виплати, зокрема, і пенсії.

Склад цього кошика досить часто порівнюють із харчовим раціоном часів блокадного Ленінграда чи пайком військовополонених німців у сталінських таборах.

Зокрема, передбачається, що за добу українець має споживати 270 грамів хліба (білого та чорного), по 5 грамів сала та гречки, 250 грамів картоплі, 50 грамів огірків чи помідорів, половину яйця, півтори склянки молока та 25 грамів ковбаси.

Водночас, відзначають експерти, для людей, доходи яких залежать від визначеного урядом прожиткового мінімуму, харчі - чи не найбільша стаття витрат.

"Харчі у споживчому кошику мають складати до 70%, бо це те, на що люди, які живуть на межі бідності, витрачають свої кошти. Плюс платежі за комунальні послуги. Тобто, це основне, бо кожна людина має щось їсти і десь жити", - каже Колесник.

"У споживчому ж наборі дійсно треба враховувати те, що змінюються і смаки, і темп життя, і те, що є різниця у структурі витрат за регіонами, бо навряд чи витрати на харчування в офісного працівника у Києві та мешканця села десь на Волині є однаковими. Але і у ньому харчі мають складати до 60%", - вважає вона.

Вносячи у кошик, за яким розраховується інфляція, ноутбуки замість процесорів та моніторів, у кошику, за яким визначається прожитковий мінімум, уряд у той же час зберігає такі норми, як одна пара джинсів на 3 роки, костюм офіційний на 4 роки, костюм спортивний на 5 років, зимове пальто для чоловіків на 4 роки, а для жінок на 8 років.

Для відпочинку пропонується використовувати одні плавки 10 років, а купальник - 4 роки, а пенсіонери мають обходитися без купальних костюмів узагалі.

За один рік українець має право на гарантовані урядом 2,5 пари трусів та 7 пар шкарпеток, а також на пару взуття кожні 2,5 роки. Крім того, середньостатистична родина має 15 років користуватися одним холодильником, 10 років - телевізором і міняти люстри раз на 25 років.

За підрахунками експертів, якби споживчий кошик, за яким розраховується прожитковий мінімум, було приведено у відповідність із тим, що мінімально потрібно для життя в Україні, то прожитковий мінімум треба було б підвищити щонайменше на 25%.

Водночас як би структура іншого кошику, чи споживчого набору було приведено у відповідність із тим що і у якій пропорції споживають українці, то можна було б побачити реальні зміни у рівні цін, і різниця із нинішньою офіційною статистикою була б у щонайменше 15%.

Збереження нинішньої ситуації, на думку оглядачів, з одного боку, дозволяє урядові звітувати про низьку інфляцію, а з іншого - не підвищувати гарантовані державою соціальні виплати.

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!