Як народ допоміг "народнику" заробити 70 мільйонів

Неділя, 10 грудня 2006, 22:24

"Економічна Правда" отримала матеріал, який представляє альтернативну точку зору на події, про які йшлося у статті "Особливості швейцарського бізнесу". "ЕП" вважає за доцільне його опублікувати, оскільки він дасть змогу більш глибоко зрозуміти суть конфлікту навколо облгазів.

За масовим розголосом, що його влаштували навколо "захоплення" облгазів, яких мас-медіа пов'язують з Ігорем Єремеєвм, більшість ЗМІ чомусь приділили недостатньо уваги на суто технічну "деталь".

А що ж власне шукали "пособники рейдерів" з прокуратури та ГУБОЗ у кабінетах газових менеджерів Єремеєва?

В розпорядження автора цієї статті потрапив витяг (імовірно) із аналітичних матеріалів МВС, який, власне, і став приводом для відвідин УБОЗом і прокуратурою облгазів, які асоційовані зі структурами Ігоря Єремеєва.

В документі мова йде про досить масштабну фінансову операцію, завдяки якій вказані облгази та афілійовані структури могли б отримати 300 мільйонів гривень коштів "Нафтогазу України".

В жовтні минулого року менеджери п’ятьох газорозподільних компаній – "Закарпатгазу", "Львівгазу", "Івано-Франківськгазу", "Чернівцігазу" та "Волиньгазу" направили на адресу НАК "Нафтогаз України" листа с проханням виділити 300 мільйонів гривень на програми по спорудженню розподільних газопроводів у населених пунктах чотирьох регіонів.

Отримати кошти від напівзбанкрутілого на той час "Нафтогазу" пощастило не всім, а лише "Закарпатгазу". За дорученням тодішнього голови правління Олексія Івченко ДК "Укртрансгаз" 30 листопада 2005 року двома траншами перераховує на рахунки закарпатських газовиків близько 70 млн. гривень.

Кошти мали піти на будівництво розподільних газопроводів в 22 населених пунктах восьми районних центрів області. Поступово ці гроші перетікають на рахунки трьох столичних будівельних структур – ТОВ "Будпрофсервіс", ТОВ "СБ-Індустрія" та ПП "Промбуддеталь".

Намагання автора даної статті віднайти будь яку інформацію, щодо будівельного досвіду цих компаній дали дуже цікаві результати. Виявилося, що перші дві компанії отримали ліцензію на право займатися своєю діяльністю в тому самому році, коли й отримали перші контракти від закарпатських газовиків.

Причому якщо ліцензія "Будпрофсервісу" датується березнем 2005 року (наказ Мінбуду від №11-MЛ від 10.03.2006), то "СБ-Індустрія" отримала дозвіл тільки в серпні – за кілька місяців до початку робіт на Закарпатті (наказ №31-Л від 30.08.2005).

Звичайно, якби мова йшла про будівництво "хатинок" менеджерів "Нафтогазу" чи їх закарпатських колег десь у лісовій зоні, на відсутність досвіду можна було б не зважати. Але залучення будівельної компанії зі "свіженькою" двохмісячною ліцензією Мінбуду до прокладання газорозподільних мереж викликає здивування.

Результати роботи "будівельних неофітів" виявилися ще менш привабливими, ніж їх досвід в прокладанні газогонів. Як стверджують правоохоронці, у "Закарпатгазу" не виявилося необхідних договорів чи актів виконаних робіт, що доводили б, що три столичні компанії дійсно прокладали газогони територією Закарпаття.

Менеджери "Закарпатгазу" з відповіддю не забарилися і на прес-конференції у Києві звинуватили правоохоронців у брехні.

"На протязі 2006 року ВАТ "Закарпатгаз" та інші енергетичні компанії організовували роботу по газифікації населених пунктів. Так, для прикладу, відкритим акціонерним товариством "Закарпатгаз" газифіковано 30 населених пунктів, а це орієнтовно 130 км газопроводів.

Тобто наші товариства зробили соціально значиму роботу для відповідних регіонів, де вони працюють, однак такі наші заслуги і така користь для відповідних областей обернулась для нас системним тиском на наші підприємства з боку правоохоронних органів", - повідомив Любомир Шершун, голова наглядової ради "Закарпатгаз".

То як же пояснити, таку колізію – газогони є, але документи трьох будівельних компаній це не підтверджують?

Виявляється, все дуже просто. Найімовірніше, газогони дійсно будувалися, але на кошти жителів населених пунктів.

Як пояснюють експерти, нічого нового в такій схемі не має. Місцеві газопостачальні компанії постійно "приписують" до своїх інвестиційних програм нові розподільчі мережі, які насправді будуються за рахунок гаманця потенційних отримувачів "блакитного" палива.

Як правило, це робиться менеджерами газорозподільних компаній для окозамилення перед своїми акціонерами або НКРЄ, що включає інвестиційну складову до тарифів облгазів. Однак як виявляється схема може бути і більш досконалою, і більш прибутковою, особливо якщо маєш гарні стосунки з керівництвом "Нафтогазу".

Міфологія рейдерства

Звичайно історія перетікання 70 мільйонів "нафтогазівських" грошей на рахунки київських "будівельників" не знімає головного питання – чому правоохоронці взялися за облгази Єремеєва саме зараз.

Враховуючи, хто саме підписував розпорядження про перерахування коштів від ДК "Укртрансгаз" на адресу "Закарпатгазу" скидається на те, що історія з переслідуванням Єремеева – просто продовження історії з сніговиками та снігуроньками Олексія Івченко, що старанно режисується кимось з Генпрокуратури.

Водночас джерела в правоохоронних органах повідомили, що в даному випадку мова йде радше не про самого Льошу-Мерседеса, а про його бойового заступника по "Нафтогазу" Бахматюка.

Цю версію автору підтвердили і задіяні в справі працівники закарпатського УБОЗ, які посилаються на особливу увагу до цієї справи з боку "донецьких" високопосадовців, що мають інтереси у сфері ПЕК.

Проте про кого саме йде мова: "лугансько-кучмівського" Бойка, "донецько-януковицького" Клюєва, чи "донецько-ахметівського" Рената Кузьміна?

Найцікавіше в історії з "рейдерською атакою" те, що напередодні гучної прес-конференції в Києвї газові менеджери Єремеєва "путалися в показах" і … самі не знали, кого саме буде вибрано в якості "замовника" тиску з боку правоохоронців.

З достеменних джерел відомо, що на початку осені Ігор Єремеев вів переговори про продаж своїх облгазів відразу з кількома гравцями газового ринку.

Окрім згаданого у промовах директорів облгазів "РосУкрЄнерго" зацікавленість у купівлі газового бізнесу Єремеева виявляли брати Клюєви, трейдер "Газтек" Андрія Карпенка, а також структури росіянина Віктора Вексельберга.

Зазначимо, що принаймні перші три претенденти мають достатньо важелів щоб "замовити" у правоохоронців наїзд на бізнес "народника" Єремеєва.

Вочевидь, в кінцевому рахунку "єремеєвці" вирішили зупинитися на Фірташу, оскільки враховуючи ставлення до "РосУкрЕнерго" в Україні, він найкраще серед інших можливих замовників "рейдерської атаки" підходив на роль винуватця.

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!