Чи стане гривня заручницею корпоративних інтересів олігархів?

П'ятниця, 28 липня 2006, 12:30

Нещодавно народний депутат України від фракції Партії регіонів Тарас Чорновіл заявив, що його партія збирається змінювати політику, яку проводить Нацбанк та допускає можливість заміни Володимира Стельмаха на посаді глави НБУ.

Цікаво, що причиною такого невдоволення стало те, що "...він [Стельмах] одного разу зробив ревальвацію гривні, яка сильно вдарила по економіці, причому він це зробив одномоментно і секретно", – сказав Чорновіл.

Тепер Партія регіонів збирається девальвувати гривню до курсу 5.15-5.20 грн./дол., а можливо навіть і до рівня 2004 року – 5.3 грн./дол.

Як відомо, грошово-кредитна політика в будь-якій державі визначає економічний розвиток країни.

Збільшення або зменшення грошової маси може стимулювати або сповільнювати економічний ріст, одночасно впливаючи на рівень інфляції.

Тому грошово-кредитна політика повинна бути збалансованою – в економіці повинно бути якраз стільки готівки, щоб повністю задовольнити попит на неї, але не дати поштовху до зростання рівня споживчих цін.

В Україні на сьогоднішній день курс гривні є фіксованим, і Національний банк підтримує цей курс на визначеному рівні в першу чергу задля економічної стабільності та прогнозованості, а також для контролю за рівнем цін в країні.

За таких умов номінальний курс валюти має безпосередній вплив на рівень інфляції та на торговельне сальдо країни.

Тобто курс національної валюти по відношенню до валюти торгового партнера України визначає, яку кількість продукції Україна зможе експортувати та імпортувати.

Зниження курсу гривні з одного боку означає підняття конкурентноздатності української продукції на світовому ринку, і саме до цього аргументу апелює пан Чорновіл.

Проте таке зростання контурентоспроможності продукції є короткостроковим, поки компоненти собівартості (зарплатня та ін.) не зростуть пропорційно, а от недоліки від знеціненої валюти даватимуть відлуння ще довго.

Так, низький курс гривні може стимулювати зростання внутрішніх цін, знизити інвестиційну привабливість економіки та означатиме зниження реального рівня заробітної платні, що неодмінно призведе до сповільнення загального економічного росту в Україні.

Товари, які Україна імпортує, відразу зростуть в ціні, що, знову ж таки, негативно вплине на економіку.

Для прикладу візьмемо найбільшого платника податків України, НАК "Нафтогаз України", який імпортує природній газ із Росії та країн Центральної Азії. Реалізація газу споживачам відбувається у гривнях, а розраховується Нафтогаз із постачальниками у доларах.

Девальвація гривні може завдати неабиякої шкоди Нафтогазу та, скоріше за все, призведе до підвищення ціни на газ на внутрішньому ринку, і це відчує на собі кожна українська сім'я.

У подібних ситуаціях завжди варто задатися питанням: Qui Bono?

Кому вигідно дестабілізувати грошово-економічну політику держави, поставити під сумнів довгострокове економічне зростання та вдарити по кишені кожного українця задля отримання короткострокового зиску?

Відповідь стає очевидною, коли ми проаналізуємо композицію експорту товарів та послуг України за минулий рік:

Неозброєним оком неважко побачити, що понад 50% українського експорту становлять металопродукти та сировина, саме ті галузі економіки, на яких "спеціалізується" бізнесова частина Партії регіонів.

Отже, коли пан Чорновіл заявляє, що ревальвація гривні минулого року "вдарила по економіці", він явно лукавить та підмінює поняття національного економічного добробуту України й корпоративних інтересів донецької бізнес-групи.

Після різкого зростання цін на російські енергоносії та на фоні жорсткої конкуренції з боку російських виробників на світовому ринку українським олігархам доводиться нелегко продавати стільки ж продукції, як, скажімо, у 2004 році.

Замість того, щоб інвестувати в енергозбережуючі технології та загальну модернізацію підприємств для зниження собівартості їхньої продукції через підвищення продуктивності, шлях девальвації гривні виглядає набагато простішим та дешевшим, бо "субсидію" від такого кроку можна отримати з кишені кожного українця.

Щодо минулорічної ревальвації гривні, то вона відбулася за наявності сприятливих для цього макроекономічних та монетарних показників, а не "одномоментно і секретно", як заявляє Чорновіл.

На фоні фіскальної дисципліни, якої дотримувався уряд (зокрема, в особі Мінфіну) впродовж року та позитивного сальдо поточного рахунку платіжного балансу України, а також завдяки надходженню масштабного обсягу іноземної валюти після повторного продажу "Криворіжсталі", склалися всі передумови для такого кроку з боку Нацбанку.

Адже валюта, як і будь-який товар, має власну "ціну", яка виражена в номінальному курсі. При збільшенні попиту на неї ціна зростає, що, власне, і сталося минулого року.

На сьогоднішній день немає ніякого економічного підґрунтя для девальвації гривні. Знову ж таки, завдяки вдалій бюджетній та грошово-кредитній політиці уряду, гривня вистояла політичні бурі в період парламентських виборів та коаліційних баталій.

Надзвичайно важливу роль в цьому зіграв і той факт, що Нацбанк до сьогоднішнього дня залишався поза політикою, що не дозволило похитнути інвестиційну привабливість української економіки та загальний економічний ріст.

Так, за перше півріччя ВВП України виріс на 5% (у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року), що може вивести річний ріст до рівня 7%, а не 2.4%, згідно з попередніми економічними прогнозами.

Якщо відбудеться подальша приватизація великих об'єктів, які знаходяться у державній власності (Укртелеком, НЗФ у випадку прийняття судового рішення, Сумхімпром та ін.), тоді існуватимуть всі передумови для подальшого зростання курсу гривні.

А нововведення уряду щодо продажу землі, на якій знаходиться підприємство, значно підвищить ціни на українські об'єкти приватизації, що спричинить навіть більше зростання надходжень іноземної валюти в економіку країни.

За таких сприятливих умов не виключено, що Нацбанк найближчим часом відійде від жорсткого фіксування курсу гривні. Якщо гривня буде віддана на розсуд ринкових сил попиту та пропозиції, тоді немає сумніву, що курс буде зростати й надалі.

Наостанок слід зазначити, що монетарна політика в усіх розвинених країнах є відокремленою від політикуму, адже економічні цикли не залежать від настроїв тих чи інших політичних сил та корпоративних інтересів бізнес-груп.

Намагання втягнути Нацбанк у політичні чвари сьогодні поставить під сумнів міжнародну репутацію України в майбутньому та може призвести до катастрофічних економічних наслідків.

Якщо Партія регіонів справді хоче показати себе в ролі відповідальної політичної сили, яка здатна ставити інтереси кожного українця понад власну матеріальну вигоду, тоді вона повинна відмовитися від подібних маніпуляцій курсом гривні.

P.S. А тим часом Янукович спростував заяву Чорновола і заявив, що антикризова коаліція не порушує і не порушуватиме питання про заміну голови Національного банку України.

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"


powered by lun.ua