Законодавчі та інші бар'єри розвитку відновлювальних джерел енергії, що працюють на біомасі.

У чому суть нового механізму продажу електроенергії з відновлювальних джерел та перспективи його застосування.

Відсутність уваги держави до енергетичних проєктів, що працюють на біомасі та біогазі, може уповільнити їх розвиток з 2020 року.

Хто і як має встановлювати тарифи на теплову енергію для населення?

Україна - єдина в світі держава, що обклала біомасові котельні податком на викиди СО2.

Удосконаливши закони, які регламентують альтернативну енергетику, Україна з наявних відходів сільського господарства могла б виробляти до 3,2 млрд кубометрів біометану на рік

Вимога про 50% "місцевої складової" в проектах біоенергетики зупинить їх розвиток. Власне, це вже сталося. Залишився один об'єкт, що будується. (Рос.)

У 2010 році країни ЄС виробили 14 млрд кубометрів біогазу і планують подвоїти цю цифру. Україна може щороку виробляти 6 млрд кубів такого палива.

В Україні працює 145 підключених до мереж об'єктів електрогенерації з відновлюваних джерел, що одержали "зелений" тариф. Лише три з них використовують як паливо біомасу.

За існуючих цін на газ, тепло і біомасу впровадження біокотлів для виробництва тепла економічно доцільне для промисловості і бюджетного сектора. Реалізація таких проектів у ЖКГ - на межі рентабельності.

В Україні з численних європейських механізмів стимулювання відновлюваної енергетики діє тільки один - "зелені" тарифи, і то не в повному обсязі.

В Україні невиправдано висока частка газу в енергобалансі - 43%. У проекті Енергетичної стратегії заплановано вкрай мале зниження його споживання до 2030 року: 8 млрд м куб або 14% від рівня 2010 року. Це неприпустимо низькі темпи.