"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Що вирощувати: харчі чи енергію?

Що вирощувати: харчі чи енергію?

Дохід від вирощування енергетичних рослин та сировини для виробництва біометану не менший, ніж дохід від вирощування зерна пшениці та кукурудзи.
Середа, 31 серпня 2022, 08:47
голова правління Біоенергетичної асоціації України

Одним з основних імпортованих товарів України є природній газ. У довоєнний період ми імпортували його на рівні 8-10 млрд м3/рік і за ціною $250 за 1000 м3 це нам коштувало $2-2,5 млрд на рік. 

А одними з основних експортних товарів України є зерно пшениці і кукурудзи. Наприклад, у 2020/21 маркетинговому році ми експортували близько 49 млн т. зернових культур. 

При середній вартості зернових культур на той час — $150 т., експортна виручка від продажу зернових склала $7,3 млрд (достатньо, щоб тричі оплатити вартість імпортованого газу). 

Проаналізуємо, як змінились ціни на ці товари за останні 5 років. Ціна природного газу зросла з 10 до понад 300 Євро/МВт*год (у 30 разів). 

Реклама:

Ймовірно, ціна у 300 Євро/МВт*год (понад $3000 за 1000 м3) є екстремальною і довго не протримається. Проте багато експертів прогнозує ціну природного газу у понад 100 Євро/МВт*год (понад $1000 за 1000 м3) принаймні на середньостроковий період. 

Так, Національний банк України прогнозує, що середньорічна ціна природного газу на біржі ТТF в Нідерландах у 2022 році становитиме $1314,5 за тис. м3, у 2023 році — $1283,5 за тис. м3, а у 2024 році — $1007,3 за тис. м3. 

Відповідно, можна прогнозувати на середньострокову перспективу вартість природного газу принаймні у 10 разів вищою від рівня 2020 р. 

Ціна зерна пшениці зросла за п’ять років з $4,5 до 9 за бушель (у 2 рази). Ціна зерна кукурудзи – з $3,5 до 7 за бушель (у 2 рази). 

Тобто, те що ми купуємо (природній газ) зросло в ціні у 10 разів, а те що ми продаємо – всього у 2 рази. Відповідно, маркетингова ситуація змінилась радикально не на користь України: на дохід від продажу зернових ми зможемо купувати у 5 разів менше природного газу. 

Тобто, для закупівлі 8-10 млрд м3/рік природного газу за сьогоднішніми цінами у $3000 за 1000 м3 нам необхідно $24-30 млрд на рік. 

Відповідно, при експорті 49 млн т зернових культур при їх середній вартості у $300 т., Україна заробила б на експорті зернових $14,7 млрд (достатньо щоб оплатити половину вартості імпортованого газу). 

Зовсім інша арифметика, ніж була у 2020/21 р. Вважаємо що така цінова кон’юнктура не може не вплинути на поведінку наших аграріїв. І якщо відповідаючи на питання заголовка статті вони традиційно вибирали вирощування харчів, то зараз ситуація може суттєво змінитися. 

 

Ціни на природний газ на голландській біржі TTF за останні 5 років, Євро/МВт*год

 

Ціни на зерно пшениці в ЄС за останні 5 років, $/бушель

 

Ціни на зерно кукурудзи в ЄС за останні 5 років, $/бушель

У ситуації високих цін на енергію значно зростають перспективи вирощування в Україні енергетичних культур (верба, тополя, міскантус, свічграс) для використання їх у якості палива для виробництва теплової і електричної енергії, а також вирощування силосу кукурудзи як сировини для виробництва біометану. 

Перспективи і бар’єри для розвитку цього сектору детально розглянуті у статті. На жаль, ситуація з часу публікації статті практично не змінилась. Проєкти законів 5227 і 5228 від 12.03.2021, спрямовані на розвиток сектору, так і не розглянуті Верховною Радою України. 

Законопроєкт №5227 передбачає визначення терміну "енергетичні рослини". Із визначенням пов’язано також і низка інших положень. 

Зокрема, збільшення строку договору оренди землі для вирощування енергетичних рослин до 20 років (зараз максимум 7 років). Зазвичай цикл існування плантацій енергетичних рослин складає 20 і більше років, тому збільшення строку оренди сприятиме забезпеченню окупності таких проєктів.

Крім того, пропонується спростити оренду малопродуктивних земель для вирощування енергетичних рослин – без проведення земельних торгів. Оскільки такі землі не придатні для вирощування традиційних культур, зазвичай конкуренція за них відсутня, тому проводити торги неефективно.

Інший законопроєкт №5228 передбачає зміни до Податкового кодексу України щодо орендної плати. 

Пропонується обмежити максимальний розмір орендної плати за малопродуктивні та деградовані землі, на яких вирощуються енергетичні рослини, до 5% нормативної грошової оцінки (зараз до 12%). 

Таке обмеження унеможливить непередбачувану зміну орендної плати протягом строку оренди та позитивно вплине на економічні показники проєктів з вирощування енергетичних рослин.

Вважаємо, що зараз державі стало ще вигіднішим надати поштовх розвитку цього напрямку і ухвалити вказані проєкти законів. А аграріям вже стало економічно вигідним зайнятися вирощуванням енергетичних рослин у якості бізнесу. 

Порівняємо дохід від різних альтернатив використання землі сільськогосподарського призначення (дивись таблицю нижче) . 

N

Спосіб використання землі

Середня урожайність, т/га

Середня ціна продажу на внутрішньому ринку, Євро/т

Дохід, Євро/га

1

Вирощування пшениці

4,65

160

744

2

Вирощування кукурудзи на зерно

6

160

960

3

Вирощування силосу кукурудзи для виробництва біометану

24,3

40

972

4

Вирощування енергетичних рослин (верба, тополя)

18

60

1080

Як бачимо, дохід з одного гектару при вирощуванні енергетичних рослин (як палива) і силосу кукурудзи (як сировини для виробництва біометану) принаймні не менший, ніж середній дохід при вирощуванні зерна пшениці і кукурудзи. 

 

Вважаємо, що Україні потрібно якнайшвидше розробити дієву і амбітну програму вирощування і використання енергетичних культур. Вважаємо це реальним і економічно обґрунтованим. 

Така програма здатна зробити значний внесок у скорочення споживання природного газу в Україні, створення нових робочих місць, покращення екології і декарбонізацію економіки держави. 

Тому якнайшвидше потрібні розгляд і схвалення проєктів законів 5227 і 5228 від 12.03.2021

Їх прийняття закладе підвалини для розвитку в Україні потужного сектору вирощування енергетичних рослин з потенціалом для заміщення природного газу до 8,9 млрд м3/рік (при вирощуванні їх на 2 млн га), потенціалом скорочення викидів парникових газів до 18 млн т СО2/рік, значним позитивним впливом на макроекономічні показники економіки України. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: