Біоенергетика: завдання на 2023 рік

Біоенергетика може розвиватися високими темпами, заміщуючи імпортний природний газ і нафтопродукти, якщо будуть подолані бар’єри для розвитку сектору. 

Основними перешкодами для розвитку біоенергетики, крім війни, є відсутність затверджених довгострокових цілей, невизначена державна позиція щодо енергетичного використання сільськогосподарських залишків. 

Також необхідно затвердити дорожню карту розвитку біоенергетики до 2050 р. або включити довгострокові цілі по біоенергетиці в оновлену Енергетичну стратегію до 2050 р. Розробити дієву і амбітну державну програму скорочення і заміщення споживання імпортного газу. Мінагрополітики мало б розробити рекомендації щодо можливої частки використання пожнивних решток для виробництва енергії.

На законодавчому рівні потребує вирішення проблема податку за викиди СО2, який несправедливо сплачують котельні та ТЕЦ/ТЕС на біомасі і біогазі. Світова практика – визнавати ці палива "СО2 нейтральними" і не накладати цей податок. 

Цей податок прогнозовано зростатиме: в Україні від наразі 30 грн/т СО2 (<1 Євро/т), а у ЄС – близько 80 Євро/т. 

Вважаємо за доцільне заборонити спалювання лісосічних відходів у лісі, яке дозволяється чинним Лісовим кодексом. Зобов’язати підприємства лісового господарства очищувати ліс шляхом збирання і транспортування лісосічних відходів до найближчої дороги, звідки бізнес купить і вивезе їх у якості палива. Спростити доступ третіх сторін до заготівлі порубкових решток у лісах.

Теплова енергія з твердих біопалив

Природний газ для населення штучно зроблено найдешевшим видом палива, який не вигідно заміщувати чи скорочувати його споживання. 

При такій ціні газу зникає стимул для утеплення будинків і інших енергоефективних заходів. Наприклад, заміщенні газу твердим біопаливом.

Проблему можна вирішити, встановивши єдину ринкову ціну на газ для всіх категорій споживачів. 

Для бідної частини населення варто запровадити фінансову підтримку з боку держави в електронній формі через систему Дія (монетизація субсидій).

Для промисловості і об’єктів комунальної і бюджетної сфери проблемою залишається відсутність цивілізованої біопаливної біржі, яка могла б бути гарантованим джерелом біопалива для виробників енергії і гарантованим джерелом збуту для виробників твердих біопалив.

Законопроєкт про її створення розроблено понад 4 роки тому і досі не розглянуто Верховною Радою. 

Розвиток біоенергетики у Литві підтвердив дієвість і ефективність конкурентного ринку теплової енергії в централізованому теплопостачанні, який порушує монопольне становище теплокомуненерго і вирішує проблеми з доступом незалежних виробників до теплових мереж. Рекомендуємо запровадити цю модель в Україні. 

Електроенергія з біомаси та біогазу

Існують значно рентабельніші альтернативи використання біомасової сировини: виробництво теплової енергії і заміщення природного газу по ринковій ціні, або виробництво біометану. 

Причиною цього є штучне обмеження максимальної ціни е/е на різних сегментах ринку (price caps), а також у субсидування вартості електроенергії для населення в 2-3 рази у порівнянні з ціною е/е для промисловості. 

Необхідні, принаймні, вирівнювання вартості електроенергії для населення з вартістю е/е для промисловості і підняття price caps до рівня, що забезпечуватиме достатню рентабельність виробникам е/е. 

Якщо цього не буде зроблено, інвестори не вкладатимуть гроші у будівництво нових електростанцій в Україні, перенісши його у країни ЄС, де середня вартість електроенергії у 2-3 рази вища. 

Потребує вирішення і проблема розрахунків не в повному обсязі і значна заборгованість перед виробниками е/е з ВДЕ за "зеленим" тарифом. 

Необхідно забезпечити фінансову стабільність Гарантованого покупця через встановлення обґрунтованого тарифу на передачу е/е НЕК "Укренерго". 

Поліпшенню ситуації також сприятиме прийняття закону про контракти на різницю, який дозволить виробникам е/е з ВДЕ продавати її на різних сегментах ринку при компенсації Гарпоком різниці між вартістю продажу і зеленим тарифом. 

Чекає вирішення і проблема відсутності механізму видачі гарантій походження для електроенергії, виробленої з ВДЕ.

Один з підтверджених механізмів розвитку ВДЕ і декарбонізації сектору енергетики країн ЄС є аукціони з державної підтримки проєктів з виробництва електроенергії з ВДЕ і маневрових потужностей та систем акумулювання електроенергії, необхідних для балансування енергосистеми з високою часткою ВДЕ. 

На таких аукціонах ринковим шляхом встановлюється тариф на електроенергію з ВДЕ і від маневреної генерації, мінімально необхідний для інвестора. Необхідні підготовка і проведення таких аукціонів якнайшвидше після завершення воєнного стану. 

Виробництво біометану

Технічним бар’єром є обмежені можливості подачі біометану у ГРС (особливо в літній час). Необхідний редизайн ГРС з об’єднанням споживачів у більш потужні кущі споживання, та встановлення компресорів, які зможуть перекачувати надлишковий біометан з ГРС у ГТС ("reverse flow" компресори). 

Також потрібно запустити реєстр біометану у вигляді, який вимагають профільний закон і постанова КМУ. Потребує зняття заборони експорту біометану та визначення для біометану власного коду УКТЗЕД.

Для використання біометану на транспорті необхідне розроблення і прийняття закону щодо використання біометану як моторного палива, у т.ч. для громадського транспорту та сільськогосподарської техніки.

Необхідне включення до Енергетичної стратегії цілей споживання біометану (5-10% від споживання природного газу на транспорті до 2030 року), а також цілей щодо кількості газових заправних станцій. 

Потребує розроблення механізму підтримки розвитку мережі газових заправних станцій (CNG і LNG). Необхідна розробка технічних вимог щодо використання біометану як моторного палива (CNG і LNG). 

Також потрібно забезпечити можливості отримання гарантії походження біометану без підключення виробника до ГТС або ГРС.

Виробництво біоетанолу 

Ключовим бар’єром у цьому секторі є відсутність вимоги щодо обов’язкової частки біоетанолу у бензині. 

Необхідно встановити обов’язкову частку біоетанолу у бензині на рівні 10% для існуючих двигунів, а на перспективу – до 50-80% для авто з мультипаливними двигунами. 

Наразі 12 країн ЄС мають частину ринку бензину Е10 від 45% (Естонія) до 100% (Болгарія, Румунія). 

Ввести пільгове оподаткування на ввезення до України авто з мультипаливними двигунами, які можуть використовувати до 100% біоетанолу в якості палива. 

Необхідне зменшення ставки акцизного податку на бензини моторні із вмістом не менше 5% біоетанолу, а також зменшення вимог щодо податкового векселя на повну ставку акцизу, необхідного при транспортуванні біоетанолу.

Виробництво біодизелю

Для розвитку цього напрямку пропонуємо встановити обов’язкову частку біодизелю у дизельному паливі на рівні 5%. 

Забезпечити поступовий перехід на виробництво і споживання гідроочищеної рослинної олії (HVO), яка є повним аналогом дизельного пального і може використовуватися до 100% в існуючих дизельних двигунах. 

Зменшити або скасувати ставки акцизного податку на біодизель. Встановити експортне мито на насіння ріпаку (10% митної вартості товару), аналогічне існуючому на насіння льону, соняшнику, рижію. Запровадити систему збирання відпрацьованої харчової олії в Україні.

Вирощування енергетичних рослин

Сектор потребує створення практично з нуля законодавчого врегулювання, включаючи визначення терміну "енергетичні рослини". Необхідне збільшення строку договору оренди землі для вирощування енергетичних рослин до 20 років (зараз максимум 7 років). 

Зазвичай цикл існування плантацій енергетичних рослин складає 20 і більше років. Вважаємо за доцільне обмежити максимальний розмір орендної плати за малопродуктивні та деградовані землі, на яких вирощуються енергетичні рослини, до 5% нормативної грошової оцінки (зараз до 12%).

Просимо Уряд і Верховну Раду підтримати сектор біоенергетики та організувати системну роботу по зняттю зазначених бар’єрів і прийняттю необхідних для цього законів і інших нормативно-правових актів. 

Вважаємо, що подальший розвиток сектору дозволить Україні зміцнити енергетичну безпеку, повністю відмовитися від імпорту природного газу і значно скоротити імпорт інших енергоресурсів, сприятиме децентралізації і декарбонізації сектору енергетики.