Україна не відповідає закладеному в угоді про зону вільної торгівлі з ЄС положенню про "сталий розвиток" з цілої низки пунктів.

Про це у статті для тижневика "Дзеркало тижня. Україна" пише доцент Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т.Шевченка Сергій Козьяков.

За його словами, із точки зору триєдиного принципу сталого розвитку (економічна, соціальна та екологічна складові), у сучасних українських реаліях наявність, наприклад, "копанок", за допомогою яких нелегально видобувається вугілля на Донбасі, не відповідає ані економічній, ані соціальній, ані екологічній складовій.

Наявність близько ста повністю "лівих" (тобто незаконних) заводів, що виробляють бензин, також порушує принцип сталого розвитку, відзначає Козбяков.

Ці заводи виробляють бензин із нафти, видобутої, можливо, офіційно, але без дотримання стандартів. А значить, страждає не тільки пересічний споживач, а й навколишнє середовище.

З іншого боку, такі виробники не платять акциз, таким чином, бюджет не отримує значної частини надходжень, які могли б використовуватися на соціальні потреби і на розвиток.

Однією з сучасних складових принципу сталого розвитку є "кращі політичні рішення", переконаний Козьяков.

Стратегія ЄС встановлює, що "кращі політичні рішення мають базуватися на тому, що сталий розвиток має бути інтегровано у процес розробки та прийняття рішень на всіх рівнях".

У практиці України це означало б недопущення історій, що відбулися вже у 2011 році у зв'язку з прийняттям низки важливих законодавчих актів.

Зокрема, подвійний перехід на "зимовий час" і назад внаслідок прийняття Верховною радою відповідного закону призвів до негативних наслідків як у масштабах країни, так і за кордоном.

З величезними менеджерськими проблемами зіткнулися як українські, так і іноземні залізниці, змушені двічі змінювати графіки руху.

Схожа історія сталася з низкою принципових положень Податкового кодексу, прийнятого дуже поспішно.

Чинним Податковим кодексом встановлено принцип стабільності, згідно з яким зміни до будь-яких елементів податків і зборів не можуть вноситися пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

При цьому податки і збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Проте сама ж Верховна рада дуже швидко і порушила цю норму. Спочатку, наприклад, послуги, надані юридичними та консалтинговими компаніями, були звільнені від сплати ПДВ, а потім - у тому ж році - була відновлена норма, відповідно до якої ці ж послуги знову підлягали оподаткуванню ПДВ.