Нічого особистого, тільки бізнес: що відомо про компанії, на які наклав санкції Зеленський

Нічого особистого, тільки бізнес: що відомо про компанії, на які наклав санкції Зеленський

Вівторок, 23 лютого 2021, 08:30 -
Фото Kremlin.ru
Що відомо про компанії, які потрапили під санкції України, що втрачає Віктор Медведчук та як у списку опинився "Спортмастер".

Санкційне протистояння між президентом Володимиром Зеленським та представниками "Опозиційної платформи-За життя" набирає обертів.

Слідом за Тарасом Козаком влада на три роки обмежила діяльність низки компаній Віктора Медведчука та його дружини Оксани Марченко.

Під удар потрапили компанії, на які зареєстровано літаки та нафтопереробні заводи в Російській Федерації. Що важливо – держава по суті націоналізувала один з ключових активів Медведчука – два трубопроводи протяжністю майже 1,5 тис км.

На сьомому році окупації Криму українська влада нарешті помітила, що на півострові працюють спортивні супермаркети російської мережі "Спортмастер". Тепер магазини компанії на території України три роки не зможуть поповнювати асортимент продукції.

Крім того, під "гарячу руку" потрапили родичі столичних забудовників та колишній народний депутат.

Медведчук, Марченко, ОПЗЖ

Основний акцент у рішенні Ради національної безпеки та оборони (РНБО) робився на бізнесі, яким володіють народний депутат Віктор Медведчук та його дружина Оксана Марченко.

З 19 компаній, щодо яких було запроваджено санкції, як мінімум трьом належать літаки, якими користувався Медведчук.

Це офшорні компанії Evirer Ltd, Gold Natural Group Limited та WHPA Avia Ltd. Останні дві, зареєстровані на Британських Віргінських островах. Кому саме вони належать в РНБО не розкривають.

Від редакції. Раніше помилково вказувалось, що Віктору Медведчуку належать чотири офшорних компанії.

Указ президента Володимира Зеленського, яким вводиться в дію рішення РНБО, забороняє цим компаніям здійснювати перельоти, транзит та перевезення територією України. Літакам анулювали дозволи та плани на виконання польотів.

Під санкції також потрапив один з найбільших у Росії нафтопереробних заводів – Новошахтинський завод нафтопродуктів. Він належить дружині Віктора Медведчука Оксані Марченко (частка 75%) та цивільній дружині іншого депутата від ОПЗЖ Тараса Козака – Наталії Лавренюк (25%).

Як зазначають в РНБО, цей завод забезпечує нафтопродуктами бойовиків "ДНР" та "ЛНР".

Крім заводу, під санкції потрапило ТОВ "Роузвуд шиппінг" – російська транспортна компанія, яка володіє танкерним флотом з п'яти кораблів (порт реєстрації – Таганрог, РФ) та займається вантажними перевезеннями водним та автомобільним транспортом.

Кораблям компанії заборонили заходити в українські порти і територіальні води України, анулювали всі ліцензії та обмежили торговельну діяльність на три роки.

Заводом Марченко-Лавренюк і транспортною компанією керує "НЗНП менеджмент", яка теж потрапила в санкційний список. Останній Україна обмежила проведення торговельних операцій та анулювала ліцензії на здійснення діяльності терміном на три роки.

"Введені санкції... є необґрунтованими і такими, що дискредитують одне з найбільших нафтопереробних підприємств Росії та судноплавну компанію, які були засновані у 2009 році.

Жодна з компаній, що перебувають під управлінням АТ "НЗНП менеджмент" та афілійованих з ними організацій, за весь період діяльності не постачала і не постачає нафтопродукти і будь-які інші види продукції на "непідконтрольні Україні території в Луганській і Донецькій областях", – повідомив 22 лютого завод.

Усі три підприємства оскаржуватимуть санкції з боку України.

Є у санкційному списку й компанія "Торговельний дім "Донскі углі". За інформацією джерел УП в РНБО, цю компанію пов'язують з фінансуванням терористів "ЛНР" і телеканалів 112, ZIK та NewsOne. Щодо їх власника Тараса Козака РНБО ввела санкції 2 лютого.

Правоохоронці підозрюють "Донскі углі" в створенні незаконного механізму купівлі вугілля на окупованих територіях Луганщини з його перепродажем енергогенеруючим компаніям РФ і сплатою "податків" у "бюджет "ЛНР".

Російський слід

Під санкції потрапили й компанії, які не пов'язані з Медведчуком та його дружиною, але мають російське походження.

Серед них – сингапурська компанія Sportmaster Operations Pte. Ltd, власниками якої є засновники російської мережі спортивних супермаркетів "Спортмастер" Олександр Міхальський та Микола Фартушняк.

За даними Youcontrol, сингапурська компанія заснувала ТОВ "Спортмастер-Україна" (частка 99%).

 

В Україні "Спортмастер" представлений супермаркетами в Києві, Дніпрі і Харкові. Загальна мережа дилерських та франчайзингових магазинів по всій країні налічує близько 150 точок продажу спортивних товарів.

Стосовно Sportmaster Operations на три роки вводиться заборона торгових операцій, транзиту ресурсів, польотів і перевезень по території України, заборона ввезення її продукції безпосередньо компанією або із залученням представників іноземних держав, а також застосовуються санкції щодо запобігання виведенню капіталів за межі країни.

Директор "Спортмастер Україна" Людмила Книш повідомила "Інтерфакс-Україна", що включення компанії до санкційного списку є безпідставним.

"Санкції щодо сингапурської компанії Sportmaster Operations Pte. Ltd введені на підставі інформації про роботу мережі в Криму. Впровадженню санкцій передував лист СБУ на адресу МЗС України, спрямований влітку 2020 року, про протиправність такої діяльності на тимчасово окупованих територіях", – пояснили в Службі безпеки України.

На офіційному сайті російського "Спортмастера" вказано, що п'ять супермаркетів працюють у Сімферополі, Ялті, Євпаторії та Севастополі.

Не зрозуміло одне: чому санкції не вводили раніше, адже магазини працюють у Криму не перший рік. Так само в Криму раніше виявляли відділення і магазини інших компаній, які працюють в Україні, і вони так само не були покарані.

У санкційному списку опинилася ще дві компанії з Британських Віргінських островів. Як і у випадку з Медведчуком, за ними закріплені літаки.

Перша фірма Klodius Investments Ltd, кінцевим бенефіціаром якої є Оксана Кушнір – дружина президента "Київміськбуду" Ігоря Кушніра. Холдинг "Київміськбуд" на 80% належить громаді Києва. За даними РНБО, на Klodius Investments Ltd був придбаний літак Gulfstream T7- ABC (s/n 203)".

Друга - Sandgate Commerce Ltd, яка належить колишньому народному депутату Віталію Хомутинніку. На фірму оформлений літак Gulfstream G280. Хомутиннік повідомив Liga, що вважає введення санкцій проти його компанії непорозумінням та готує відповідне звернення до РНБО.

Україна також запровадила санкції проти низки російських фармкомпаній: "Фармацевт плюс", "Біотек", "Гемодженікс", "Медобладнання". Компаніям анулювали ліцензії, заборонили проводити торговельні операції чи виводити кошти з території України.

"Біотек" працює у РФ з 1991 року та спеціалізується на виробництві ліків (186 найменувань власної розробки і розроблених іншими виробниками). Також вона має мережу з 257 аптек.

"Гемодженікс" спеціалізується на виробництві пристроїв для аферези крові (відокремлення окремих компонентів крові за допомогою центрифуг).

"Медобладнання" працює з 2002 року та спеціалізується на виробництві стерилізаторів. Їх використовують для очищення хірургічних інструментів, лабораторного посуду та обладнання.

Потрапили під санкції й кілька ІТ-компаній, зокрема "ИСС-софт" та "Індасофт".

Перша спеціалізується на розробці систем спостереження та безпеки. Друга – на системах автоматизації виробництва на підприємствах. Обом компаніям заборонили продавати свої програмні продукти, виводити гроші з України та розпоряджатися своїм майном на території України.

Крім того, вони не зможуть передавати свої технології та права на інтелектуальну власність іншим особам.

Ще один фігурант списку – "Тосол синтез" – позиціонує себе як один з найбільших виробників гальмівних та склоочисних рідин у Росії. За 2019 рік компанія заробила 253,3 млн руб чистого прибутку при виручці 6,8 млрд руб. Її єдиним власником є Михайло Чумкін.

Крім того, під санкції потрапили перевізник "Дон експорт" (реєстрація у Донецьку Ростовської області, РФ) та Севастопольський державний університет. Останній створений окупаційною владою Криму у 2014 році.

Університету анулювали всі українські ліцензії, заборонили передавання технологій та прав на об'єкти інтелектуальної власності, проведення культурних обмінів, наукового співробітництва, спортивних та розважальних програм, а також заборонили працевлаштування в Україні на підставі отриманих у цьому закладі дипломів.

"Труба Медведчука"

Ще одне важливе рішення, ухвалене на засіданні РНБО стосовно активів Віктора Медведчука, – повернення державі трубопроводів "Самара-Західний напрямок" та "Грозний-Армавір-Трудова" загальною протяжністю 1 433 км.

Трубопроводи були побудовані за часів Радянського Союзу і перебували у загальносоюзній власності. Після проголошення незалежності на підставі правонаступництва об'єкти мали перейти у власність України, проте зроблено цього не було.

До 2016 року компанія "Прикарпатзахідтранс", яка експлуатує ці трубопроводи, була структурним підрозділом "дочки" російської "Транснафти" – компанії "Транснафтопродукт".

У лютому 2016 року російська компанія продала "Прикарпатзахідтранс". Покупцем через International Trading Partners AG на папері став громадянин Німеччини Анатолій Шефер, якого пов'язують з Медведчуком.

У 2019 році 51% акцій компанії викупив близький до президента Білорусі Олександра Лукашенка бізнесмен Микола Воробей. За даними ЕП, угода відбулася після кількох особистих зустрічей Медведчука з Лукашенком на початку 2019 року.

Весь цей час в Україні йшов судовий процес, у якому ГПУ намагалася довести незаконність передавання трубопроводів у приватні руки. Крапку в цьому питанні у 2018 році поставив Верховний суд, який визнав вимоги Генпрокуратури неправомірними. Тоді цією справою займалося НАБУ.

Ані згадані об'єкти, ані їхні номінальні власники не потрапили до санкційного списку, їх повернення Україні має відбутися на підставі окремого рішення РНБО.

Рада Нацбезпеки доручила правоохоронцям встановити, як частина державного нафтопроводу опинилася в приватних руках, а уряду – вжити заходів для його збереження та експлуатації.

Щодо першого пункту процес уже йде. Напередодні НАБУ оголосило підозру експерту, через якого в України начебто забрали частину нафтопроводу. Схоже, саме на основі цієї справи об'єкт планують через суд повернути державі.

Паралельно Кабмін повинен визначити, кому віддати відібране в структур Медведчука майно.

За даними джерел ЕП, щодо цього питання йде підкилимна боротьба. Обговорюються два сценарії: управляти трубопроводами будуть або державна "Укртранснафта", або Міністерство внутрішніх справ.

Поборотися є за що. У трубі перебуває близько 130 тис тонн дизельного пального на 2 млрд грн.

Пам'ятаючи "кейс Курченка", коли конфісковані нафтопродукти молодого олігарха були "реалізовані" друзями ексдепутата від "Народного фронту" Сергія Пашинського із збитками для держави на сотні мільйонів гривень, державі варто було б пильно придивлятися до потенційних управителів.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!