Білоруський ІТ-бізнес на порозі великого переселення: чи скористається цим Україна

Білоруський ІТ-бізнес на порозі великого переселення: чи скористається цим Україна

Середа, 19 серпня 2020, 09:10 -
issoft.by
Відключення доступу до інтернету і жорстоке придушення протестів завдали білоруському ІТ-сектору значних фінансових та репутаційних збитків. Галузь прогнозує масовий виїзд фахівців за кордон, у тому числі в Україну.

Через відсутність доступу до інтернету Білорусь за три дні втратила понад 141 млн дол ВВП, деякі білоруські ІТ-компанії не отримали 50% доходів і зазнали на світовому ринку безповоротних репутаційних втрат.

У відкритому листі 2,5 тис засновників та розробників білоруських ІТ-компаній пишуть, що їм украй важко працювати в умовах, коли звичайних людей затримують без жодного приводу, б'ють і заарештовують, а доступ до інтернету обмежують на кілька днів.

"Найближчим часом ми почнемо спостерігати масовий відплив фахівців за кордон, відкриття офісів у сусідніх країнах, уповільнення темпів зростання IT-сектору", наголошують автори листа.

Ці побоювання вже матеріалізуються. Десятки білоруських ІТ-компаній ведуть перемовини з українськими коворкінгами щодо умов релокейту в Київ, деякі ІТ-компанії вже перевезли в українську столицю частину своїх співробітників.

Чому донедавна міцна і перспективна ІТ-галузь Білорусі заговорила про масовий виїзд за кордон? Яким є білоруський сектор інформаційних технологій, і чи готові українські уряд та бізнес допомогти білорусам перенести бізнес в Україну?

Про ІТ в Білорусі

На відміну від України, де ІТ-галузь розвинулася всупереч незадовільному бізнес-клімату і завдяки контрактній моделі працевлаштування айтівців (ФОП третьої групи на єдиному податку 5%), у Білорусі ІТ-сектор почав рости з 2005 року після підписання декрету про парк високих технологій.

Парк високих технологій це спеціальний податково-правовий режим для розвитку ІТ-бізнесу в Білорусії. Він не є вільною економічною зоною, але є юрисдикцію, яка функціонує за принципом екстериторіальності.

Зареєстровані в парку компанії та індивідуальні підприємці можуть користуватися наданими їм преференціями незалежно від місця розташування їх білоруського офісу.

На території парку діють положення білоруського декрету, яким до 1 січня 2049 року резиденти парку звільнені від більшості податків, включаючи податок на прибуток.

Завдяки цьому у 2019 році частка білоруського ІТ-сектору забезпечила половину приросту ВВП Білорусі. Експорт ІТ-послуг за 2017-2019 роки виріс у 2,4 разу.

Зростання обсягу виробництва за перше півріччя 2019 року становило 166%, а загальний експорт послуг резидентів парку за 2019 рік перевищив 2 млрд дол. Для порівняння: в Україні експорт IT-послуг у 2019 році становив 4,17 млрд дол.

У липні 2020 року кількість резидентів парку зросла до 886 компаній, у яких працює близько 63 тис осіб. Для порівняння: в Україні на початку 2020 року в ІТ-галузі працювало близько 190 тис осіб.

Найбільш відомою IT-компанією, заснованою в Білорусі є Wargaming. Вона була створена у 1998 році, а у 2010 році випустила культову гру World of Tanks. У 2018 році гра мала 160 млн зареєстрованих користувачів. Річний оборот компанії обчислюється сотнями мільйонів доларів.

Не менш відомою IT-компанією, заснованою в Білорусі і білорусами, є EPAM. Це один з провідних світових постачальників послуг з розробки програмного забезпечення і цифрових платформ. Річний оборот компанії у 2019 році становив 2,2 млрд дол, а кількість співробітників у всьому світі сягає 39 тис осіб.

У п'ятірку провідних білоруських ІТ-компаній також входять IBA Group, яка розробляє ПЗ та впроваджує програмні рішення для бізнесу, Itransition, постачальник широкого спектра IT-послуг, та iTechArt Group, яка розробляє, тестує і підтримує програмні продукти, модернізує та інтегрує бізнес-додатки.

Як у Білорусі блокували доступ в інтернет

У неділю, 9 серпня, у день виборів президента Білорусі, по всій країні виникли проблеми з доступом до інтернету. Проблеми відчули користувачі стаціонарного та мобільного інтернету. Доступ до мережі був відсутній майже три дні.

Технічний директор американської компанії Cloudflare (послуги CDN, захисту від DDoS-атак, безпечного доступу до ресурсів) Джон Грем-Каммінг виклав у твіттері графіки перебоїв у роботі інтернету в Білорусі 9-12 серпня. На них видно, як зникав трафік у трьох найбільших провайдерів: "Белтелекоми", МТС та А1.

 
Джерело: twitter.com

Міжнародна неурядова організація NetBlocks, що захищає права в цифровій сфері і відстежує блокування мережі, за допомогою інструменту, який дозволяє розрахувати приблизну вартість відключення інтернету для різних країн, повідомила, що день без інтернету коштує для Білорусі 56,4 млн дол.

Loading...

ІТ-бізнес заговорив про масовий відплив за кордон

Через два дні після виборів і початку жорстоких розгонів мирних акцій протестів понад 2,5 тис засновників і працівників білоруських ІТ-компаній опублікували відкрите звернення із закликом до влади зупинити насилля.

"В останні місяці ми спостерігаємо розкручування спіралі насильства. Виборцями і спостерігачами зафіксовані численні порушення, які вказують на фальсифікацію результатів виборів. Ми припускаємо, що вибори президента Республіки Білорусь були сфальсифіковані.

Затримані і засуджені тисячі людей. Мирні акції протесту розганяють з неадекватним застосуванням сили…

Ми не експерти в політиці, але ми експерти в технологічному бізнесі. У країні формуються умови, у яких технологічний бізнес не зможе функціонувати. Стартапи не народжуються в атмосфері страху і насильства. Стартапи народжуються в атмосфері свободи і відкритості.

Найближчим часом ми почнемо спостерігати масовий відплив фахівців за кордон, відкриття офісів у сусідніх країнах, уповільнення темпів зростання IT-сектора, зменшення інвестицій в білоруські IT-компанії, зменшення податкових надходжень".

Український ІТ-бізнес та уряд пропонують підтримку

Одним з перших на події в білоруській ІТ-галузі в Україні відреагував співзасновник мережі креативних бізнес-просторів Creative States Ілля Кенігштейн. 11 серпня він написав, що його команда отримує дзвінки і листи з Мінська від компаній, які збираються перевозити свої команди в Україну.

"Ми навіть зробили там таргетовану рекламу, у якій повідомили, що чекаємо їх в Україні. Багато компаній залишають Білорусь, причому переїжджають передусім IT-проєкти. Поки тимчасово, у майбутньому, ймовірно, надовго", написав Кенігштейн.

Наступного дня з'явилися звернення представників українського ІТ-бізнесу з пропозиціями надати білоруським колегам місця для роботи в разі їх переїзду в Україну.

Фінансовий директор ІТ-компанії S-PRO Олена Ізрайлевіч написала"Звертаємося до всіх IT-компаній Білорусі, які все ще не знайшли вихід з цієї ситуації. В IT співтоваристві немає меж. Якщо ви вирішите приїхати в Україну, тут є друзі, які хочуть підтримати вас.

Чим можемо допомогти? Виділимо частину офісу, де ви одразу зможете продовжити роботу з безперервним інтернетом і всім необхідним для роботи. Зараз в офісах достатня кількість місць. Допоможемо з пошуком житла. Надамо будь-яку іншу підтримку і покажемо українську гостинність".

Директор луцького ІТ-кластеру Віктор Левандовський записав відеозвернення із запрошенням білоруських колег з ІТ-сектору.

Згодом стало відомо, що загалом 25 українських IT-компаній відгукнулися на ініціативу S-PRO та Європейської асоціації програмної інженерії (EASE) і підготували понад 500 робочих місць у своїх офісах для команд з Білорусі.

У той же день з’явилася реакція представника українського уряду.

Віцепрем'єр-міністр міністр цифрової трансформації Михайло Федоров написав, що його відомство разом з українським ІТ-бізнесом готові створити умови для комфортного переїзду білоруських ІТ-компаній та фахівців до України.

CEO та співзасновник білоруської ІТ-компанії Gismart Дмитро Липницький

— Які чинники мотивували вас розглянути можливість релокейту частини команди?

— Рішення про тимчасову і часткову релокацію ми ухвалили за кілька днів до виборів. Нам стало відомо, що в Білорусі можливе введення обмежень доступу до інтернету.

Щоб уникнути прямих фінансових ризиків, ми перемістили до Києва 16 осіб. Це частина UA- і маркетингової команди, яка управляє рекламними кампаніями, що впливає на виручку.

— За якими критеріями була обрана Україна?

— У нас є офіси в Лондоні, Пекіні та Мінську. На початку 2020 року ми відкрили офіс у Києві. Коли постало питання про релокейт, ми обрали Київ. Для співробітників з Мінська це найбільш комфортна локація. Наш офіс розташований у самому центрі Києві, у БЦ "Леонардо".

— На який термін ви розглядаєте релокейт?

— Команда провела в Києві тиждень, довгострокових рішень поки що не ухвалювали.

— Наскільки це масове явище в білоруському ІТ розгляд можливості релокейту або сам релокейт в Україну?

— Відключення інтернету, нестабільна політична обстановка, неправомірні затримання людей, тортури усе це негативно позначається на репутації Білорусі.

Минулого тижня були затримані двоє наших співробітників. Про місце їх перебування ми дізналися через кілька днів, до цього співробітники значилися зниклими безвісти. Зараз з ними все добре, вони на волі.

Ми не єдина компанія, чиї співробітники були затримані. Якщо не будуть проведені нові вибори і ситуація в країні не стабілізується, багато IT-компанії закриють офіси в Мінську і перевезуть співробітників у сусідні країни, у тому числі в Україну.

Співзасновник мережі креативних бізнес-просторів Creative States Ілля Кенігштейн

— Чи звертаються до вас представники білоруського ІТ-бізнесу?

— Зараз дуже великий попит на житло і послуги коворкінгів. Приїжджають і поодинці, і групами. Надовго це чи ні, поки що ніхто не знає. Тим не менш, низка компаній переїхала до нас.

— Вони розглядають лише Україну чи і, наприклад, Польщу та Естонію, які активно залучають іноземних ІТ-фахівців?

— Ми (Україна. ЕП) конкурентні не з точки зору позиції держави. Вона традиційно не помічає цю історію і нічого не робить. Принаймні, я не бачив жодних офіційних висловлювань з боку влади про те, щоб поборотися за білоруських ІТ-спеціалістів. 

У світі йде війна за мізки, і держави бачить у цьому серйозну можливість. Ми конкурентні тим, що ми поряд. Щоб переїхати до нас, не потрібна віза – на відміну від Литви та Естонії. Вони намагаються спростити візовий режим, але всі знають, що до них потрібна віза.

У нас життя дешевше. Крім цього, ми всі російськомовні або, принаймні, більшість, тому із соціальної точки зору ми, безумовно, більш конкурентні, ніж Литва й Естонія.

— Скільки білоруських компаній приїхало, подало заявки або звернулося до вас з проханням розглянути можливість релокейту і працювати у вас?

— За останні п'ять-шість днів у нас було близько 30 запитів – від великих міжнародний компаній до невеликих проєктів. Усі запити в роботі, у всіх різні таймінги, хтось ще не приїхав, хтось збирається приїхати.

Поки що йдеться про три-п'ять компаній, але підозрюю, що з вересня, якщо в Білорусі нічого не зміниться, рахунок піде на десятки. Компаніям потрібно працювати щоденно.

Комерційний директор мережі коворкінгів Сreative Quarter Андрій Шеховцев

— Скільки білоруських ІТ-компаній звернулося до вас щодо релокейту?

— Ми спілкуємося з представниками чотирьох компаній, показуємо їм офіси, але вони ще нічого не вирішили.

Одна білоруська компанія, яка вже була нашим клієнтом, перемістила сюди частину співробітників. Це порівняно невелика компанія, у них близько 15 людей, вони перевезли п'ятьох співробітників.

— Які причини релокації називають?

— Нестабільна ситуація в країні. У перші дні після виборів у них був нестабільний інтернет, а це головне для IT. Навіть через VPN вони з труднощами підіймали сайти. Зараз з цим трохи легше, але компанії не розуміють, як все буде розвиватися.

Скоріше за все, їх чекають місяці нестабільності. Це головна причина, чому компанії розглядають Україну як місце для релокейту, принаймні тимчасово. До того ж, тут можна перебувати 90 днів без візи. Це теж грає на користь України.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!