На порозі газової війни: що буде, якщо не вдасться підписати транзит з "Газпромом"

На порозі газової війни: що буде, якщо не вдасться підписати транзит з "Газпромом"

Середа, 20 листопада 2019, 08:20 -
Ведомости
Російський газовий монополіст може відмовитися від підписання нового транзитного контракту. Якими можуть бути втрати України?

Газові війни між Україною та Росією не припиняються майже з першого дня незалежності.

Один з перших конфліктів стався у 1993 році, коли "Газпром" пригрозив припинити постачання блакитного палива через борг 300 млн дол, однак тоді відключення вдалося уникнути.

Уперше Росія закрутила вентиль на початку 1994 року, а владнати всі питання вдалося через місяць. Постачання були відновлені.

Після цього в українсько-російські газові відносини включалися сумнівні посередники на кшталт компаній "Ітера" та RosUkrEnergo, діяльність яких пов'язують з експрем'єром Юлією Тимошенко та олігархом Дмитром Фірташем.

Однак найбільш знаною та збитковою для України виявилася газова криза 2009 року, яка супроводжувалася зупинкою транзиту та звинуваченнями у крадіжці газу. Тоді без палива залишилися Румунія, Угорщина, Болгарія, Хорватія, Австрія та Греція.

Усе це завершилося підписанням десятирічних контрактів на постачання і транзит газу, через які Україна, за різними оцінками, втратила 10-20 млрд дол і була змушена звернутися до Стокгольмського арбітражу з вимогою переглянути окремі пункти угод.

З того часу енергетичні відносини України та Росії змінилися докорінно, однак зараз Україна знову на порозі газової війни. Тристоронні перемовини за участю ЄС поки не дали відповіді на питання, що буде з транзитом після 1 січня.

Збереження поточного стану речей загрожує Україні втратою 3 млрд дол доходів, а збитки "Газпрому" можуть перевищити цей показник в кілька разів. Поки що жодна сторона на поступки не йде.

На якій стадії перебуває процес переговорів щодо нового транзитного контракту, на чому наполягають сторони і яким може бути вихід?

Loading...

Транзитний контракт. Позиції сторін

Чинний транзитний контракт між "Нафтогазом" та "Газпромом" завершується 31 грудня 2019 року. До кінця 2019 року повинен завершитися процес анбандлінгу — відокремлення оператора ГТС. Нову угоду повинен підписати новий оператор.

Керівник "Оператора ГТС України" Сергій Макогон повідомив ЕП, що вже виконано понад 90% підготовчих робіт.

"Залишилося юридичне оформлення відділення і сертифікація оператора секретаріатом Енергетичного співтовариства з видачею ліцензії новому оператору від НКРЕКП.

На жаль, попередній уряд втратив два роки, але зараз почалася активна робота: Кабмін ухвалив оновлену дорожню карту, у Верховну Раду подані необхідні законопроєкти, регулятор почав вносити зміни до кодексів ГТС", — сказав Макогон.

"Новий оператор ГТС вже подав заявку на сертифікацію і тариф. Якщо все піде за планом, то 26 грудня новий оператор отримає ліцензію і з 1 січня почне роботу. Якщо не встигнемо до 1 січня, то це дасть додаткові аргументи "Газпрому", тому ми повинні докласти максимум зусиль, щоб успішно завершити цей процес", — додав він.

Чому для України критично важливі європейські правила? "Це додаткові гарантії, що контракт буде виконуватися. Прецеденти вже були, тож маємо підготуватися до будь-яких варіантів", — кажуть в "Нафтогазі".

Чого добивається Кремль? До останнього часу чітко сформульованої позиції "Газпрому" не існувало. З російського боку у розмовах з журналістами її озвучували передусім Володимир Путін та Олексій Міллер.

Офіційна пропозиція від російського монополіста надійшла у понеділок, 18 листопада. У "Нафтогазі" пообіцяли її уважно вивчити і дати конструктивну відповідь найближчим часом.

У зверненні "Газпрому" зазначено, що ключовою умовою продовження чинного контракту або укладення нового є відмова обох сторін від взаємних претензій в міжнародному арбітражі і припинення всіх судових розглядів.

Читайте також
Відокремлення ГТС від "Нафтогазу": навіщо це робити і як це допоможе у війні з "Газпромом"
Ключові "газові" виклики для команди Зеленського

Якщо простими словами, то Кремль пропонує забути про виграні арбітражі, поточний арбітраж (12 млрд дол) і штраф АМКУ. Загальний розмір бажаних росіянами поступок — близько 22 млрд дол.

Серед інших вимог Росії, які раніше оприлюднював "Нафтогаз", — узгодження українського законодавства із законодавством ЄС та гарантії незалежності регулятора, що важливо і для України.

При цьому пропозицію щодо відмови від виграних грошей та перспектив отримання додаткових коштів "Нафтогаз" називав неприйнятною. "Схоже, російська сторона під різними приводами підводить нас до думки, що серйозно розмовляти про контракт не готова", — заявили в компанії.

Позиція України щодо транзитного контракту добре відома і відходити від неї ніхто не планує.

Ключове — угода підписується на десять років на основі європейського законодавства, мінімальний обсяг транзиту — 60 млрд куб м газу на рік. Ще 30 млрд — додаткова опція, яка бронюється на випадок зростання попиту на ринку ЄС.

"Газпром" також чекає на позицію української сторони щодо її готовності напряму купляти російський газ з 2020 року. "Нафтогаз" неодноразово давав зрозуміти, що готовий до цього. Основна вимога – справедливі ціни.

Cпіврозмовник в "Нафтогазі" повідомив ЕП, що особливих проблем із початком імпорту газу з РФ не існує.

"Необхідно підписати технічну угоду між операторами ГТС України і Росії. Проект такої угоди був переданий в "Газпром" ще місяць тому. У нас на ринку працюють сотні трейдерів, тому багато хто може бути зацікавлений в закупівлі російського газу, якщо його ціна буде більш цікава", — зазначив він.

Якщо ж запропоновані умови знову не влаштують "Нафтогаз", компанія за необхідності може імпортувати ресурс з країн ЄС за контрактами з гарантованою поставкою. Наразі Україна фізично імпортує газ з території трьох країн ЄС, використовуючи наявні газопроводи.

Окрім "Нафтогазу" їх використовує ще багато відомих міжнародних компаній.

"Всі вони купують цей газ на ринку ЄС, де доля "Газпрому" почала знову скорочуватись і становить наразі близько 32%. Тобто, називати весь газ на ринку ЄС російським точно некоректно", — зазначав раніше голова "Нафтогазу" Андрій Коболєв.

Що ж стосується Єврокомісії, то там підтримуують українську сторону щодо бажання укласти контракт з прозорими умовами, а також щодо неможливості "обнулити" чи "забути" арбітражні рішення.

Що буде після 1 січня. Три сценарії

Опитані ЕП експерти та представник уряду розповіли про своє бачення газових відносин "Нафтогазу" та "Газпрому" після 1 січня. Вони розглядають три варіанти розвитку подій.

Перший — на початку січня російська сторона за зразком 2009 року оголошує, що Україна краде газ з транзитної труби і проводить зразково-показове закручування вентиля.

Після цього, за задумом "Газпрому", повинні початися термінові консультації і під тиском ЄС Україна, як і в 2009 році, повинна погодитися на якийсь компромісний варіант.

Другий — після 1 січня сторони просто не помічають Нового року і продовжують працювати за старим контрактом. Україна отримуватиме ту ж плату за транзит, що і до цього. "Виконання контракту 2009 року триватиме доти, доки не дійдуть до консенсусу", — прогнозує один з профільних експертів.

При цьому в уряді такий сценарій відкидають. "В рамках чинного законодавства продовження поточного транзитного договору неможливе", — каже представник Кабміну.

"Більше того, поточний договір дозволить "Газпрому" повністю відмовитися від транзиту вже через рік-два без будь-яких штрафних санкцій, оскільки в рамках чинного договору "Газпром" оплачує відтранспортовані обсяги і не має жодних зобов'язань ні щодо термінів, ні щодо обсягів", — каже він.

"Цей договір украй не вигідний для України і спричиняє енергетичні ризики для ЄС, тому повинен бути підписаний новий довгостроковий договір із зобов'язанням "качай або плати", заснований на законодавстві ЄС. Єврокомісія та Україна виступають єдиним фронтом у цих переговорах", — додає співрозмовник.

Третій — після Нового року через відсутність контракту українська сторона зупиняє транзит, тому що відсутні підстави для його здійснення.

На який компроміс може піти Україна задля підписання нового контракту? "Будь-яке відхилення від стандартних правил ЄС створює великі ризики для України і послаблює нашу переговорну позицію", — коротко відповідає представник уряду.

Базовий сценарій Кремля — "0 транзиту через Україну"

Президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар вважає, що до кінця 2019 року підписати новий контракт не вдасться.

"Рішення щодо створення кризової ситуації у "Газпрому" вже є і відмовлятися від нього ніхто не планує. Ми чудово розуміємо, що за розмовами щодо готовності продовжити транзит насправді стоїть сценарій "0 транзиту через Україну", — каже експерт.

"Російська сторона не встигла підготувати інфраструктуру — "потоки". Для реалізації сценарію, який вони обіцяли з 1 січня 2020 року, потрібен час, тому вони хитрують, маневрують, говорять, що ми готові продовжити транзит", — додав Гончар.

Чи готова Україна до затяжної газової війни? Міністр енергетики та навколишнього середовища Олексій Оржель не раз давав зрозуміти, що країна без транзиту газу обійдеться.

"У нас рекордні запаси газу в підземних сховищах — 21,7 млрд куб м. Це означає, що Україна цієї зими без транзиту не замерзне", — сказав міністр.

Оржель додав, що найбільші ризики можуть виникнути у лютому-березні, коли запаси у сховищах стануть меншими.

Проте проведені оператором ГТС стрес-тести свідчать, що навіть у пікові дні українським споживачам газу вистачить. При цьому міністр вкотре наголосив, що пріоритетом для України є підписання нового договору на транспортування газу, але на вигідних умовах.

За словами експерта Геннадія Рябцева, сила переговорної позиції Москви у тому, що ЄС поки не може відмовитися від постачань газу з Росії. Він вважає, що Кремль спробує повторити сценарій 2009 року і сподіватиметься на поступки Києва.

"Не просто так "Газпром" протягом року вів перемовини з операторами європейської газотранспортної системи щодо форс-мажорних обставин: що таке форс-мажорні обставини і що треба робити, коли вони настають", — сказав Рябцев.

"Результатом цього стали контракти низки операторів ЄС, які підписали гарантійні зобов'язання про постачання газу з інших напрямків. Плюс на 98% заповнені газові сховища ЄС. Євросоюз готується до можливого зриву постачань", — додав експерт.

Реалістичність такого сценарію розуміє й українська сторона.

"Ми готові до будь-якого розвитку подій. Усі розуміють, що "Газпром" може не підписати контракт і спробувати шантажувати і нас, і споживачів ЄС. Однак великі запаси в українських і євросоюзівських "підземках" максимально перешкоджають реалізації такого сценарію", — заявили в "Нафтогазі".

"Ми не знаємо, скільки часу "Газпром" буде готовий втрачати частку європейського ринку і наражатися на штрафи від своїх клієнтів. Востаннє, коли "Газпром" робив таку вправу — узимку 2014-2015 років, — він втратив понад 5 млрд дол. Рішення щодо угоди там ухвалює особа в Кремлі, і на які збитки вона ладна піти, — питання до неї", — підсумували в компанії.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!