Депутати "виправили" закон про недержавні пенсії

П'ятниця, 23 грудня 2011, 09:20

Верховна рада у четвер внесла низку поправок до закону "Про недержавне пенсійне забезпечення" (НПЗ), прийнявши відповідний законопроект, внесений до парламенту в жовтні 2007 року.

Про це повідомляє DT.UA.

"Ми прийняли базовий закон "Про НПЗ" вісім років тому, в 2003 році, відтоді він не змінювався. Тому накопичилася низка питань, які необхідно було вирішувати, і всі вони вирішені саме цим законом", - повідомив, представляючи документ, глава профільного комітету Віталій Хомутиннік.

Він уточнив, що комітет отримав 120 поправок до законопроекту, 117 з яких були враховані повністю або частково.

Реклама:

У прес-релізі на сайті парламенту йдеться, що прийнятий документ приводить закон про недержавне пенсійне забезпечення у відповідність до положень Цивільного кодексу (визначення засновників), закону про держреєстрацію (процедура реєстрації, початку роботи і ліквідації НПФ, виходу засновника НПФ), закону про фінансові послуги (поріг істотної участі знижено з 20% до 10%).

Також уточнюються положення чинного закону щодо можливості формувати пенсійні накопичення через банківські установи шляхом укладення договорів про відкриття пенсійного депозитного рахунку та участі страхових організацій на етапі пенсійних виплат через укладення договору страхування довічної пенсії з учасником пенсійного фонду.

Передбачається, що положення закону, що стосуються пенсійних депозитних рахунків, набиратимуть чинності після внесення змін до законодавства про банки.

Уточнено й визначення учасника НПФ для врахування випадків, коли особа залишається учасником фонду у випадках: отримання пенсійних виплат (протягом 10 років) через НПФ; коли сплату внесків до відкритого та професійного НПФ припинено, проте кошти продовжують працювати у фонді.

Уточнено також положення стосовно інформування учасника фонду протягом одного місяця адміністратором корпоративного НПФ про переведення коштів до іншого фонду у зв´язку із прийняттям його роботодавцем рішення щодо виходу зі складу засновників фонду або розірванням роботодавцем - платником договору про участь у корпоративному НПФ та неподанням таким учасником заяви про переведення накопичень до іншої фінансової установи.

Передбачено, що адміністратор корпоративного НПФ у разі, коли особа, яка звільнилася з роботи у платника корпоративного НПФ, не визначила установи, до якої спрямувати накопичення, перераховуватиме кошти, до НПФ визначеного радою корпоративного НПФ, а не на розсуд адміністратора, як нині практикується.

До числа суб´єктів, які зобов´язані інформувати про свою діяльність громадськість долучені адміністратори та компанії з управління активами.

Законом уніфіковано підходи до визначення граничного розміру сукупних витрат НПФ шляхом визначення такого розміру витрат спільним нормативним актом двох Регуляторів та визначення граничного розміру оплати послуг адміністратора також як відсоток від активів.

Доповнити перелік обмежень щодо напрямів інвестування в частині тримання не більш як 10 відсотків цінних паперів (корпоративних прав) одного емітента.

Передбачається, що ця норма набере чинності через п‘ять років з дати набрання чинності цим законом.

Внесені уточнення щодо розміщення у зобов‘язаннях однієї юридичної особи не більше як 10% загальної вартості пенсійних активів пенсійного фонду.

Законодавчо закріплено норми щодо можливості встановлювати двома Регуляторами (комісіями) особливості розміщення активів на банківських депозитних рахунках, державних цінних паперах та банківських металах - до досягнення пенсійним фондом обсягу активів у розмірі 500 тисяч гривень але не більше вісімнадцяти місяців з дати реєстрації пенсійного фонду як фінансової установи.

Уточнюється також, що в НПФ, який буде акумулювати кошти другого рівня, облік пенсійних коштів буде здійснюватись окремо по учасниках обов´язкової накопичувальної системи та по учасниках добровільної системи.

Передбачено й особливі вимоги щодо фізичних осіб, які можуть надавати агентські послуги з НПЗ (не мати судимості за умисні злочини, мають бути знайомі із законодавством про НПЗ, включені до реєстру таких осіб).

Адміністратор нестиме відповідальність за дії таких осіб щодо НПЗ.

Законом визначено, що особа, яка здійснює управління активами пенсійного фонду несе відповідальність за завдані збитки та відшкодовує їх за рахунок резервного фонду, а у разі його недостатності коштів - за рахунок іншого свого майна.

Передбачено, що порядок формування резервного фонду осіб, які здійснюють управління пенсійними активами буде визначати Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"

Реклама:
Підпишіться на наші повідомлення!