Як зупинити розкрадання на залізниці

Як зупинити розкрадання на залізниці

Кримінальна відповідальність за брухт із залізниці та серійні номери запчастин. Як боротися з крадіжками залізничної інфраструктури?
Вівторок, 4 липня 2023, 13:12
народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури

Нещодавно у пресслужбі української залізниці заявили про викриття схеми розкрадання майна компанії під час проведення ремонтів локомотивів. 

Працівники депо списували справні деталі локомотивів для їх реалізації стороннім організаціям. Повідомлялося, що вже встановлено кілька фактів розукомплектування та розкрадання деталей. Це призвело до заподіяння збитків "Укрзалізниці" на понад 7 млн грн.

На сьогодні проблема розукомплектування залізничної інфраструктури та вагонів залишається дуже актуальною, оскільки ставить під загрозу безпеку руху поїздів. 

За даними операторів ринку, приблизно 25-30% парку вагонів щороку зазнають розукомплектування. Це спричиняє сходження поїздів із рейок, результатом чого можуть бути значні людські жертви та великі фінансові збитки.

Реклама:

Здебільшого, викрадають деталі гальмівної системи вагонів, дефіцитні й дорогі головні та магістральні частини повітророзподільника, а також - деталі верхньої будови колії та рухомого складу (колісні пари, автозчеплення, кришки люків), кабелі контактної мережі, сигналізації та зв’язку, дросель-трансформатори. 

Як показує практика, більшість викрадених елементів інфраструктури і рухомого складу здають на металобрухт або перепродують у вигляді запчастин.

Вирішення питання з викраденням та перепродажем деталей залізничної інфраструктури потребує комплексного підходу. По-перше, в законодавче поле необхідно ввести поняття "ідентифікаційний номер", що присвоюється виробником деталей, агрегатів, вузлів залізничного рухомого складу з метою їх ідентифікації. 

Необхідно надати повноваження Кабінету Міністрів України затверджувати перелік деталей, агрегатів, вузлів залізничного рухомого складу, контейнерів чи спеціального рухомого складу, які повинні відповідати вимогам безпеки руху та мати ідентифікаційний номер.

Вбачається за доцільне розробити порядок приймання на брухт елементів інфраструктури залізничного транспорту, деталей і вузлів залізничного рухомого складу, згідно з яким таке прийняття можливе лише від суб’єктів господарювання (а не від фізичних осіб), при цьому виключно за наявності копії чи витягу з акта про списання такого майна з балансу та документів, що підтверджують його використання в господарській діяльності.

Необхідно передбачити кримінальну відповідальність за прийом на брухт елементів інфраструктури залізничного транспорту або деталей і вузлів залізничного рухомого складу, уповноваженими особами суб’єктів господарювання у фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання.

Також необхідно доповнити Кримінальний кодекс України новим положенням, яке посилило б відповідальність за знищення, підробку або заміну ідентифікаційних номерів на старих вузлах та деталях шляхом їх "омолодження" або незаконного використання "двійників" (зміни року виробництва, країни призначення тощо).

Крім того, потрібно ввести жорстку кримінальну відповідальність (у вигляді позбавлення волі) за використання вживаних деталей, агрегатів, вузлів залізничного рухомого складу при виробництві нових транспортних засобів.

Насамкінець, потрібно забезпечити стале щорічне фінансування безпеки руху поїздів. Для цього необхідно, щоб підприємства залізничного транспорту виділяли на безпеку руху мінімум 1% коштів від валового доходу за минулий рік.

Ці законодавчі зміни відображені у зареєстрованих мною законопроєктах №9066 та №9067. 

Запропоновані новації покликані унеможливити прийом на брухт елементів інфраструктури залізничного транспорту і знищення або підробку ідентифікаційних номерів, деталей та інших вузлів залізничного рухомого складу, що в свою чергу, сприятиме покращенню безпеки руху на українській залізниці та значною мірою зменшить збитки "Укрзалізниці".

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: