ПДВ: тиск збільшиться, доходи - ні

ПДВ: тиск збільшиться, доходи - ні

Понеділок, 3 січня 2011, 12:07 -
Здавалося б, кодекс містить достатньо інструментів для збільшення доходів бюджету від сплати ПДВ вищими темпами, ніж це дозволяє зростання економіки. Однак, згідно з бюджетом-2011, очікування уряду стосовно цього податку досить помірні. Загальні надходження від його сплати мають зрости лише на 3,4%.

кономічна правда завершує цикл матеріалів, присвячених аналізу ключових змін, прийнятих у Податковому кодексі.

Одним з головних завдань податкової реформи було підвищення фіскальної ефективності ПДВ. Для цього у Податковому кодексі уряд запровадив додаткові вимоги та обмеження для платників податків з метою перекриття схем мінімізації нарахування податку, а також розширив повноваження контролюючих органів.

Проте аналіз бюджету-2011 показує, що на відчутний прогрес у цій сфері уряд не розраховує. Відтак постає питання щодо ефективності запропонованих ідей.

В останні роки через недоліки адміністрування і проблеми вчасного відшкодування ПДВ на адресу цього податку лунала колосальна кількість критичних зауважень. Уряд не влаштовувало те, що через застосування схем мінімізації бюджет втрачав мільярди, бізнес - те, що уряд використовував ПДВ для латання бюджетних дірок.

Через значні масштаби проблем з ПДВ ця тема стала надмірно політизованою. Доходило до того, що іноземні інвестори, які працюють в Україні, зверталися до своїх урядів з проханням посприяти відшкодуванню податку українською владою.

Більше того, окремі політики та вищі чиновники захопилися небезпечними ідеями на кшталт скасування податкового кредиту або самого ПДВ.

Перша пропозиція викривила би сам зміст ПДВ і перетворила його у багатостадійний податок з брутто обігу із ставкою 20%. Дискусія ж стосовно скасування ПДВ часто закінчується після актуалізації питання щодо джерел покриття недоїмки у розмірі третини доходів державного бюджету, яка виникне після реалізації такої пропозиції.

В Україні ПДВ став чинником негативних тенденцій в економіці, однак у світі це ефективний податок з обігу. Крім того, він є обов'язковим податком у ЄС.

В Україні законодавство передбачає необхідність гармонізації податкової системи з європейськими стандартами, відтак ПДВ у Податковому кодексі був очікувано збережений. Трохи змінилося лише його адміністрування.

Розробники документа намагалися вирішити комплекс завдань: перекрити найбільш поширені схеми мінімізації оподаткування, вирішити проблему з відшкодуванням податку, а також знизити внутрішні ціни зерно та металобрухт.

Оскільки ПДВ є ключовим фіскальним податком, на який припадає більш ніж половина податкових надходжень, то головним завданням для розробників Податкового кодексу був саме перший блок. Ключових новацій кілька.

1. Обмеження можливості добровільної реєстрації платником ПДВ.

Підприємствам, сума постачання товарів і послуг яких не перевищує 300 тисяч гривень, зберегли право на добровільну реєстрацію. Проте обов'язковою вимогою реєстрації став загальний обсяг постачання за останні 12 календарних місяців іншим платникам ПДВ, який повинен бути не меншим від 50% від сукупного постачання.

Тобто, щоб стати платником ПДВ, новій фірмі слід пропрацювати, як мінімум, рік. Ймовірно, таке обмеження має унеможливити роботу компаній-одноденок, що використовуються для виписки необґрунтовано завищених податкових накладних, які інші компанії зараховують до податкового кредиту, мінімізуючи нарахування ПДВ.

2. Заборона реєстрації платниками ПДВ суб'єктів господарської діяльності, що є платниками єдиного податку.

Це рішення, очевидно, обумовлене намаганнями звузити практику використання  фірм-одноденок, які часто є платниками єдиного податку, для мінімізації ПДВ, а також звузити ареал застосування спрощеної системи оподаткування.

Платники єдиного податку зможуть компенсувати сплату вхідного ПДВ лише через підвищення цін на свою продукцію - на ті ж 20%.

За таких умов будь-яке підприємство-покупець, яке є платником ПДВ, надасть перевагу співпраці з постачальником-платником ПДВ, оскільки зможе зарахувати сплачений податок до податкового кредиту. Це чергова норма кодексу, яка зводить спектр контрагентів платників єдиного податку до фізичних осіб.

3. Виведення з об'єктів оподаткування ПДВ операцій з надання консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних, бухгалтерських послуг, а також послуг з розробки, постачання і тестування програмного забезпечення.

Ця норма повинна перекрити схеми мінімізації сплати ПДВ та прибутку підприємств. Без права виписувати податкові накладні обсяг оплати названих послуг повинен зменшитися до економічного обґрунтованого.

Надмірно інтенсивно користуючись названим переліком послуг, фірми не матимуть змоги зменшити свої податкові зобов'язання з ПДВ. Якщо зменшаться витрати на ці послуги, то відповідно також зросте база оподаткування податку на прибуток.

4. Обмеження терміну дії податкових накладних, які дають право на зарахування сплаченого ПДВ до податкового кредиту.

Згідно з Податковим кодексом, фірма має право включити до податкового кредиту суму ПДВ, сплата якого підтверджена податковою накладною, виписаною не пізніше, ніж за 365 днів. Для тих платників податку, що застосовують касовий метод, - 60 днів.

Роз'яснення ДПА - у законі про ПДВ дане питання не виписане - дозволяло це зробити в будь-який момент протягом трьох років з дня виписки накладної.

Практика, коли підприємство раптово знаходить податкову накладну дворічної давнини і на цій підставі розширює податковий кредит, часто свідчить про застосування фірм-одноденок. Трьох років більш ніж достатньо, аби постачальник, який виписав податкову накладну, зник у невідомому напрямку.

Відтак довести факт безтоварної поставки або просто виведення коштів контролюючим органам доволі складно. Податкова мала два варіанти вирішення цієї проблеми, які вона періодично намагалася або "протягнути" через парламент за допомогою депутатів, або просто ввести в дію постановою Кабміну.

Перший - обмеження терміну дії податкових накладних трьома місяцями. Другий - внесення факту подачі "старих" накладних у перелік підстав для виїзної позапланової перевірки. Таким чином, у кодексі відображений певний компроміс.

5. Поетапне запровадження розширення реєстру податкових накладних. Податковий кодекс детально регламентує реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Тільки внесена у Єдиний реєстр податкова накладна є підставою для включення "вхідного" ПДВ до податкового кредиту.

Розширення реєстру буде відбуватися поетапно: понад 1 мільйон гривень підлягають реєстрації з 1 січня 2011 року, понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року, понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року, понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, у якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню у Єдиний реєстр. Обов'язковою залишається вимога надання платниками разом з декларацією копій реєстрів в електронному вигляді.

Теоретично Єдиний реєстр повинен сприяти більш оперативному виявленню фактів ухиляння від сплати та мінімізації сплати ПДВ через зіставлення даних платника податку та його контрагентів. Однак на практиці це ускладнить адміністрування і збільшить відповідні затрати підприємств, які в Україні і так одні з найвищих у світі.

Крім названих обмежень, кодекс відчутно розширив права контролюючих органів. Здавалося б, документ містить достатньо інструментів для збільшення доходів бюджету від сплати ПДВ вищими темпами, ніж це дозволяє зростання економіки.

Однак, згідно з бюджетом-2011, очікування уряду стосовно ПДВ досить помірні. Загальні надходження від його сплати мають зрости лише на 3,4%.

З урахуванням інфляційного чинника, в умовах зростання ВВП на 4,5% і промислового виробництва на 6%, реальні доходи з ПДВ взагалі знизяться. Одна з причин - двократне зростання у 2011 році обсягів відшкодування цього податку.

Оскільки уряд прогнозує лише 10-відсоткове зростання експорту при стабільності гривні, то збільшення обсягів відшкодування, очевидно, обумовлене наміром уряду повністю погасити нинішній борг з ПДВ і частково погасити ПДВ-облігації.

Цікаво, що при зростанні імпорту уряд очікує зниження як реальних, так і номінальних доходів від імпортного ПДВ, проте зростання - від внутрішнього. Це може свідчити, що фіскальна ефективність у 2011 році буде підвищуватися, у першу чергу, за рахунок боротьби з внутрішніми схемами мінімізації оподаткування.

Загалом, якщо очистити розрахунки від "додаткових затрат" бюджету на виплату боргів з відшкодування ПДВ минулих періодів, то доходи з даного податку у 2011 році номінально зростуть на 16% порівняно з 2010 роком, реально - майже удвічі менше.

За умови високих прогнозованих темпів відновлення економіки, підвищення фіскальної ефективності ПДВ, що має забезпечити не економіка, а боротьба з мінімізацією оподаткування, може виявитися не таким вже й відчутним.

Читайте також:

Податківці готуються збирати гроші по-новому

Податок на доходи фізосіб: бідним бути дорого

Податок на прибуток: на що чекати бізнесу

Спрощена система: чи можливий компроміс?

Податки і збори: менше не завжди краще

Податківці: апетит приходить під час їди


Олексій Молдован, завідувач сектора грошово-фінансової стратегії Національного інституту стратегічних досліджень


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!