Податки і збори: менше не завжди краще

Податки і збори: менше не завжди краще

Понеділок, 15 листопада 2010, 12:25 -
Українські підприємства витрачають на ведення податкового обліку 7 мільярдів гривень або 0,7% ВВП. За такої податкової системи країна буде і надалі залишатися псевдоринковою економікою з домінуванням бізнес-кланів, зацікавлених у розвитку низькотехнологічних та сировинних секторів.

Проект податкового кодексу відчутно змінює систему оподаткування України.

В окремих питаннях уряд зробив значний прогрес, в інших - явно керувався бажанням просто задекларувати формальне виконання президентської Програми реформ на 2010-2014 роки.

Тим не менш, з 2011 року Україна, скоріш за все, буде мати оновлену систему оподаткування, новації якої зачіпають інтереси більшості платників податків.

Головними завданнями, які поставив президент перед урядом в процесі податкової реформи, було зниження фіскального тиску на економіку, спрощення адміністрування податків та зменшення витрат підприємств, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків.

Справді, українська податкова система є однією з найбільш складних і найменш ефективних не тільки серед країн європейського регіону, але й у глобальному порівнянні. Це регулярно підтверджують міжнародні рейтинги, дослідження вітчизняних економістів, а також оцінки інвесторів, що працюють в Україні.

Так, у рейтингу податкових систем Paying Taxes 2010, підготовленому Світовим банком спільно з PriceWaterHouseCoopers, Україна посіла 181 місце із 183 досліджуваних країн.

За даними дослідження, звичайне українське підприємство протягом року робить 147 податкових платежів, що є найгіршим показником у світі - 183 місце. Для порівняння: у Росії компанія здійснює 11 платежів, у Польщі - 40, у Чехії - 12, у Білорусі - 107, у Грузії - 18, у США - 10, у Франції - 7, у Китаї - 7.

До слова, більша частина податків та внесків - 96 - в Україні пов'язана з оподаткуванням праці.

Сприятливість податкових систем країн світу

Країна

Кількість платежів

Затрачений час, години

Навантаження на прибуток, %

Рейтинг

Данія

9

135

29,2

13

Канада

9

119

43,6

28

Швеція

2

122

54,6

42

Латвія

7

279

33,0

45

Франція

7

132

65,8

59

США

10

187

46,3

61

Грузія

18

387

15,3

64

Німеччина

16

196

44,9

71

Греція

10

224

47,4

76

Болгарія

17

616

31,4

95

Росія

11

320

48,3

103

Азербайджан

22

376

40,9

108

Чехія

12

613

47,2

121

Угорщина

14

330

57,5

122

Японія

13

355

55,7

123

Китай

7

504

63,8

125

Аргентина

9

453

108,1

142

Румунія

113

202

44,6

149

Бразилія

10

2600

69,2

150

Польща

40

395

42,5

151

Індія

59

271

64,7

169

Україна

147

736

57,2

181

Білорусь

107

900

99,7

183

Вітчизняна система оподаткування нараховує 29 загальнонаціональних і 14 місцевих податків і зборів. Вартість адміністрування багатьох з них перевищує надходження від їх справляння. Закономірно, що розгалужена система податків вимагає значних матеріальних і часових затрат на їх облік та сплату.

Виконання обов'язкових податкових процедур щорічно забирає у підприємців 736 робочих годин - 175 місце. Для порівняння: у Росії аналогічні витрати становлять 320 годин, у Польщі - 395 годин, у Грузії - 387 годин, у США - 187 годин, у Франції - 132 години, у Китаї - 504 години, у Білорусі - 900 годин.

Майже половина витраченого часу українськими підприємствами йде на облік, нарахування, сплату податків та внесків, знову ж таки пов'язаних з оплатою праці.

Сукупні фінансові витрати українських підприємств на ведення податкового обліку становлять 7,1 мільярда гривень або майже 0,7% ВВП.

Очевидно, що за такої податкової системи Україна буде і надалі залишатися псевдоринковою економікою з домінуванням обмеженої кількості бізнес-кланів, зацікавлених у розвитку низькотехнологічних та сировинних секторів.

Обтяжливість податкової системи блокує доступ в Україну західних компаній. Ця система гальмує ринкові перетворення і не дає розвиватися українському бізнесу, тому її реформа - головний пріоритет уряду.

Перш за все, Кабміну дуже хочеться зменшити кількість податків. Візуально це продемонструвало б здатність уряду виконувати завдання президента. Проте зменшення кількості податків не завжди підвищує ефективність.

Проект податкового кодексу, який, серед іншого, має замінити закон про систему оподаткування, справді зменшив кількість податків та зборів. Замість 29 загальнодержавних та 14 місцевих обов'язкових платежів проектом кодексу пропонується запровадити відповідно 18 та 5 платежів.

Частину загальнодержавних податків пропонується скасувати: збір за проведення гастролей та податок на промисел, частину - перевести у режим неподаткового платежу: судовий збір і держмито, частину - передати місцевим бюджетам: єдиний податок, податок на нерухомість, плата за торговий патент.

Порівняння діючої системи державних податків і зборів з варіантом, запропонованим у проекті податкового кодексу

Закон "Про систему оподаткування"

Податковий кодекс, проект 7101-1, друге читання

Податок на додану вартість

Податок на додану вартість

Акцизний збір

Акцизний податок

Податок на прибуток підприємств

Податок на прибуток підприємств

Податок на доходи фізичних осіб

Податок на доходи фізичних осіб

Мито

Мито

Державне мито

Виключено

Податок на нерухоме майно

Передано до місцевих податків

Плата за землю

Плата за землю

Рентні платежі

Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами, транзитне транспортування трубопроводами та аміаку територією України

Рентна плата за нафту, газ і газовий конденсат, які видобуваються в Україні

Податок з власників транспортних засобів

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу

Податок на промисел

Скасовано

Збір за забруднення природи

Екологічний податок

Збір за геологорозвідувальні роботи

Плата за користування надрами

Збір за використання природних ресурсів

Збір за спеціальне використання води

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів

Збір до чорнобильського фонду

Скасовано

Збір на державне пенсійне страхування

Виключено

Збір до державного інноваційного фонду

Скасовано

Плата за торговий патент

Передано місцевим бюджетам

Фіксований сільськогосподарський податок

Фіксований сільськогосподарський податок

Збір на розвиток садівництва і хмелярства

Збір на розвиток садівництва і хмелярства, до 31 грудня 2014 року

Збір за пропуск через державний кордон

Виключено

Збір за використання радіочастотного ресурсу

Збір за користування радіочастотним ресурсом

Збори до фонду гарантування вкладів фізосіб

Виключено

Надбавка до електричного і теплового тарифу

Надбавка до електричного і теплового тарифу

Збір за проведення гастрольних заходів

Скасовано

Судовий збір

Виключено

Надбавка до тарифу на природний газ

Надбавка до тарифу на природний газ

Збір на компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження

Скасовано

Єдиний податок*

Передано місцевим бюджетам

* - не включений до закону про систему оподаткування, функціонує на підставі указу президента від 3 липня 1998 року про спрощену систему оподаткування.

Два податки були замінені одним. Збір за спеціальне використання природних ресурсів у частині платежів за надра та збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, які мають майже тотожну базу оподаткування, об'єднані в плату за користування надрами.

Низку податків і зборів, навпаки, було розділено. Рентні платежі диференційовано на рентну плату за нафту, газ і газовий конденсат, які видобуваються в Україні, та рентну плату за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами, транзитне транспортування трубопроводами газу та аміаку.

Збір за спеціальне використання природних ресурсів розділений на плату за користування надрами, збір за спеціальне використання води і збір за спеціальне використання лісових ресурсів.

Збір за забруднення природи пропонується замінити екологічним податком, що змінить режим його адмініструванням. Зміна поняття "акцизний збір" на "акцизний податок" продиктована необхідністю внесення термінологічної ясності.

Революційно реформований податок з власників транспортних засобів тепер буде називатися "збір за першу реєстрацію транспортного засобу".

Економічний зміст транспортного податку буде покладений на акцизний податок з нафтопродуктів, що відповідає світовій практиці. Так уряд перейшов до оподаткування власників транспорту залежно від обсягів спожитого пального.

У такому форматі цей податок видається більш економічно обґрунтованим і соціально справедливим, адже більше платить той, хто частіше користується дорогами і має більший обсяг двигуна. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу фактично належить до групи податків на розкіш.

Варто зазначити, що уряд залишив за собою право самостійно встановлювати розмір та механізм справляння збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію та збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ для споживачів усіх форм власності.

Очевидно, саме тому під час роботи над кодексом було відкинуто ідею замінити дані збори акцизом, бо це мінімізувало би вплив уряду на його адміністрування.

Скорочення кількості державних податків та зборів є позитивним кроком. Водночас, для уряду таке механічне обрізання стало самоціллю, хоча мало б виступати одним з механізмів зниження фіскального тиску на економіку.

Показово, що, намагаючись максимально зменшити кількість податків, уряд "видавив" ті податки та збори, які взагалі не створювали додаткового тиску на економіку, а лише перерозподіляли кошти на підтримку окремих сфер.

Так, збір за проведення гастрольних заходів, який спрямовується до спеціального фонду бюджету, використовується як інструмент підтримки вітчизняної культури за рахунок оподаткування діяльності в Україні іноземних артистів.

У даному контексті його скасування не видається необхідним. Крім того, це не полегшить податковий прес на економіку. Те саме стосується і збору на розвиток садівництва і хмелярства, який пропонується скасувати 31 грудня 2014 року.

Крім того, уряд просто вилучив із системи оподаткування низку платежів, що абсолютно не полегшує життя їх платникам. Вилучити - не означає скасувати. Вони продовжать справлятися, але в іншому режимі.

Те, що окремі обов'язкові платежі залишилися поза сферою регулювання податкового кодексу, лише ускладнює систему оподаткування.

Природу податкових платежів мають: плата за ліцензії, реєстраційний збір за проведення держреєстрації, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, держмито, єдиний збір, що справляється на державному кордоні, та збір до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У ході підготовки проекту кодексу депутати пропонували повернути окремі видалені платежі, а також лобіювали запровадження нових податків.

Наприклад, висувалася пропозиція запровадити потоннажний збір як спеціальний податок, який стягується щорічно з суден, зареєстрованих у міжнародному реєстрі суден України замість всіх інших передбачених цим кодексом податків.

Враховуючи критичний стан торгівельного флоту України, така пропозиція видається досить перспективною. Проте проурядова більшість, здається, надмірно "зациклилася" на формальному аспекті, тому розширювати кількість загальнодержавних податків категорично відмовилася.

Ще суттєвіше скорочені місцеві податки. Відповідно до проекту кодексу, підготовленого до другого читання, скасовуються 12 місцевих податків та зборів.

Порівняння діючої системи місцевих податків та зборів з варіантом, запропонованим проектом податкового кодексу

Закон "Про систему оподаткування"

Проект податкового кодексу

Податок з реклами

Скасовано

Комунальний податок

Скасовано

Збір за припаркування автотранспорту

Збір за місця для паркування автотранспорту

Ринковий збір

Скасовано

Збір за видачу ордера на квартиру

Скасовано

Курортний збір

Туристичний збір

Збір за участь у бігах на іподромі

Скасовано

Збір за виграш на бігах на іподромі

Скасовано

Збір з гравців на тоталізаторі на іподромі

Скасовано

Збір за право використання місцевої символіки

Скасовано

Збір за право проведення кіно- і телезйомок

Скасовано

Збір за проведення місцевого аукціону

Скасовано

Збір за розміщення об'єктів торгівлі

Скасовано

Збір з власників собак

Скасовано

Збір за деякі види підприємницької діяльності

Єдиний податок

Податок на нерухомість, відмінний від землі

Місцеві ради обов'язково встановлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельних ділянок, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Інші податки - факультативні.

Скасування комунального податку, ринкового збору і податку з реклами відчутно вдарить по доходах бюджетів місцевого самоврядування. На ці податки припадає 90% доходів від місцевих податків. Таке урядове рішення дисонує з деклараціями про необхідність укріплення ресурсної бази місцевих бюджетів.

Надходження від місцевих податків та зборів в Україні

Назва місцевого податку або збору

Обсяг та частка місцевого податку або збору у загальному їх обсязі

2007

2008

2009

Ринковий збір

59,9

60,4

63,3

Комунальний податок

23,0

21,0

19,3

Податок з реклами

7,1

8,0

6,2

Збір за паркування автотранспорту

3,5

4,9

3,7

Збір за розміщення об’єкта торгівлі

3,8

3,6

3,5

Збір за право використання місцевої символіки

2,3

2,7

2,6

Інші податки і збори

0,4

0,4

0,4

Всього

100,0

100,0

100,0

Джерело: Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень

Водночас, уряд дав значний ресурс місцевим бюджетам у вигляді єдиного податку та податку на нерухоме майно. Відповідно до нового Бюджетного кодексу, вони включаються до доходів загального фонду місцевих бюджетів, які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Іншими словами, ці кошти будуть залишатися у місцевих бюджетах і можуть бути спрямовані на фінансування власних потреб територіальних громад.

Загалом, перебудовуючи податкову систему "у найбільш конкурентоспроможну в Європі", слід пам'ятати, що конкурентоспроможність податкової системи означає не тільки низький рівень оподаткування і невелику кількість податків, а передусім високий рівень ефективності адміністрування, прозорості і рівності.

Олексій Молдован, завідувач сектора грошово-фінансової стратегії Національного інституту стратегічних досліджень

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!