"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Стимулювання інновацій у місті: як ефективно використовувати місцеві бюджети під час війни

Стимулювання інновацій у місті: як ефективно використовувати місцеві бюджети під час війни

Для посилення обороноздатності не обовʼязково централізувати весь бюджет під вертикаллю Міноборони. На допомогу прийдуть локальні інноваційні компанії.
Середа, 21 лютого 2024, 13:19
проєктний менеджер КУ "Інститут міста"

Забезпечити ринкову спроможність економіки задовольняти оборонні потреби – це виклик воєнного часу, особливо зважаючи на зменшення населення України.

За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН, кількість населення зменшилася на 17-41%. Руйнування капіталу та збитки, завдані економіці, становлять близько 700 млрд дол, це 3,5 ВВП за 2021 рік.

За таких соціодемографічних та економічних умов важливим джерелом економічної стабільності та розвитку є інновації. За час великої війни на технологічному ринку з’явилися десятки компаній у галузі miltech, медичної реабілітації та енергетики. Однак дефіцит пропозиції на проривні рішення, що забезпечують потреби ЗСУ та цивільного населення, залишається високим.

Усі ці інновації з’явилися не просто на приватних підприємствах, вони з’явилися у містах, які є серцем технологічного розвитку. Саме в містах зосереджуються людський капітал, офіси компаній, інвестиційні фонди та знання.

Реклама:

Територіальні громади, особливо великі міста, мають повноваження і ресурси, аби стимулювати науково-дослідну діяльність (R&D) приватних компаній.

Розвиток екосистеми інновацій – комплексний і довготривалий процес. Однак досвід інших міст демонструє, що війна, попри людські втрати, – найкращий поштовх, аби почати трансформацію громади в технологічний хаб уже зараз.

Що потрібно для розвитку інновацій

Для R&D-діяльності компаніям потрібні два ресурси: висококваліфікований людський капітал (дослідники та менеджери, які генерують і впроваджують інноваційні ідеї, що згодом стають ринковими продуктами) та фінансовий капітал (довгостроковий доступ до інвестицій для розробки нового технологічного продукту, який зокрема необхідний для оплати праці персоналу).

Держава, компенсуючи вартість цих ресурсів, дозволяє компаніям збільшити об’єми інвестування або здешевити процес R&D. Для цього уряд запроваджує податкові пільги, гранти, кредити та інші прямі інструменти державної підтримки.

Враховуючи розмежування повноважень у рамках децентралізації, для досягнення цієї мети доречніше втручання центральної влади, хоча органи місцевого самоврядування можуть використовувати механізми ваучерної підтримки чи відшкодування відсотків за кредитами. Наприклад, Львівська міська рада провела конкурс ваучерної підтримки для проєктів подвійного призначення.

Разом з тим, місто більш спроможне сприяти ефекту перетікання знань серед компаній, що стимулює інноваційну діяльність кластерів підприємств. Основним чинником розвитку інновацій у галузі є концентрація: людей, ідей, інвестицій.

Це завдання доречно делегувати муніципалітетам, адже концентрація можлива лише в реальному, а не віртуальному, просторі. Точки концентрації креативних людей (акселератори, інкубатори, науково-технологічні парки, коворкінги, нетворкінгові заходи, заклади вищої освіти, лабораторії прототипування, сучасна житлова та офісна інфраструктура) – ключ для розвитку екосистеми інновацій.

У таких точках народжуються проривні ідеї, однак для масштабування вони потребують коштів та кадрів. Муніципалітету важливо зробити місто магнітом для венчурних інвестиційних компаній, R&D-інженерів, експертів і навіть молоді, аби постійно підживлювати екосистему ключовими ресурсами.

Ці інструменти потребують адаптації до запитів конкретної галузі. Наприклад, miltech-розробникам потрібні додаткові локації для тестування виробів або консультаційної підтримки. Ще одна риса таких компаній – закритість. Точки концентрації для таких команд не можуть бути публічними.

Як це роблять у світі

Інновації вимагають асиметричного мислення і новаторських підходів, вони є результатом спроб та помилок. Парадоксально, але стимулювання інноваційної діяльності не потребує "винаходження велосипеда".

Мабуть, найвідомішою столицею інновацій є Сан-Франциско (Кремнієва долина). Поштовхом до розвитку інновацій на цій території стали військові компанії Lockheed Missiles and Space, що виконували державні інноваційні військові замовлення у період Другої світової війни та згодом Холодної війни.

Центрами R&D-діяльності стали кампуси Каліфорнійських університетів. У них народжувалися технологічні рішення, які через трансфер технологій знаходили ринкову нішу і ставали конкурентними продуктами.

Ще одним важливим чинником стрибка в галузі інновацій став доступ до фінансування, зокрема з боку держави. Наприклад, уряд Каліфорнії у 2016 році інвестував у R&D-діяльність 573,9 млн дол.

Успіх Кремнієвої долини – результат скоординованої діяльності університетів, бізнесу та влади впродовж 80 років. Проте приклади швидких перемог у стимулюванні R&D можна знайти і на пострадянському просторі.

Таллінн, столиця Естонії, завдяки системній підтримці з боку міста і держави перетворився на передовий технологічний хаб Східної Європи.

Міська влада у 2009 році затвердила стратегію розвитку інновацій, у рамках якої створює університетські кампуси, наукові парки та житлово-офісні площі, стимулює відкриття офісів технологічних гігантів, таких як Amazon та AWS, працює над адаптацією освітніх програм у співпраці з університетами.

Одним з останніх інструментів, запроваджених муніципалітетом Таллінна, стала програма Test in Tallinn ("Тестуй у Таллінні"). Місто забезпечує локації та послуги, де виробники нових продуктів можуть безоплатно відтестувати свої ідеї, аби адаптувати їх до потреб ринку. Тестувальниками стали жителі Таллінна.

Якщо ці ідеї вирішують міські проблеми, влада міста на умовах грантового фінансування готова підтримувати такі проєкти на суму до 100 тис євро.

Останній приклад – місто Єрусалим. Теза про те, що Україна має стати наступним Ізраїлем, набуває дедалі більшої популярності. Разом з тим, перетворення на Ізраїль передбачає велику роль держави в стимулюванні інновацій. Муніципалітет Єрусалима спільно з органами державної влади створили Агенцію розвитку Єрусалиму, яка стимулює R&D-діяльність компаній міста.

Агенція надає пряме грантування до 2 млн дол компаніям, займається просторовим планування інноваційних районів, організацією міжнародних подій, залученням прямих іноземних інвестицій. За десять років завдяки роботі агенції кількість технологічних компаній в Єрусалимі потроїлася, кількість працівників цих компаній зросла на 40%, а частка річних інвестицій збільшилася в сім разів.

Що робити українським містам

Дрони, що долітають до Москви, нові системи реабілітації та засоби енергозбереження – це інноваційні продукти, ідеї яких народжуються в містах.

Аби стимулювати цей процес, муніципалітетам варто керуватися принципом "Щільність та концентрація креативних людей з метою забезпечення взаємодії всіх стейкхолдерів ланцюга виробництва інновації". Трансформація цього принципу в конкретні політики різнитиметься для кожного міста, однак назагал я виділяю чотири основні напрямки міської підтримки.

1. Забезпечити умови для розробки, тестування та серійного виробництва нових продуктів, створюючи R&D-лабораторії та науково-технологічні парки, індустріальні парки та промислові території, а також майданчики для тестування мінімально життєздатних продуктів.

2. Розвивати людський капітал для технологічної галузі, взаємодіючи із закладами вищої освіти, щоб покращити якість освітніх програм та збільшити кількість випускників, а також залучити талановитих людей з інших міст.

3. Забезпечити доступ до конкурентного фінансування, надаючи грантову і ваучерну підтримку, закуповуючи інноваційні продукти, а також залучаючи інвестиційні фонди та мобілізуючи локальних інвесторів.

4. Просторово планувати інноваційні райони для креативного класу з комфортною інфраструктурою, громадським транспортом, публічними просторами та іншими міськими послугами.

Втілення таких політик потребує скоординованої діяльності різних підрозділів міської ради, а також чіткої дорожньої карти поетапного впровадження інструментів стимулювання R&D з ефективною системою моніторингу.

Хоча результат більшості з них буде помітний у довгостроковій перспективі, певні швидкі перемоги місто зможе відчути навіть в умовах воєнного стану. Це допоможе стимулювати місцеву економіку та підсилити обороноздатність України.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: