Україна майбутнього: чотири головні технологічні тренди

Україна майбутнього: чотири головні технологічні тренди

Людство шукає способи, як подолати розрив між фізичними та цифровими реаліями. Нові тренди свідчать, що ми наближаємося до цього.
Вівторок, 10 листопада 2020, 15:40
технічний директор Ericsson Ukraine

Пандемія змінила наше життя та звички. Ми значною мірою перейшли в онлайн і, скоріш за все, не повернемося назад.

Наприклад, дані Ericsson Consumer Lab свідчать, що після кризи шість з десяти робітників у США будуть використовувати відеодзвінки на постійній основі.

Нова реальність – наше теперішнє і майбутнє в частині звичок. У цьому є переваги – саме нинішня ситуація пришвидшує впровадження технологічних трендів, оскільки з'являється попит на нові продукти та рішення.

Що вже актуально в Україні та які глобальні тренди залишаться з нами назавжди?

Тренд №1. Віртуально вже реально?

Ще до карантину українці проводили близько восьми годин онлайн. Зараз фізичні та цифрові реалії стають більш взаємопов'язані. Це впливає на наше життя: удень ми працюємо в онлайн-режимі, а решту часу проводимо офлайн.

Балансувати між віртуальним та реальним світом – це про сучасність, а в недалекому майбутньому – створення цифрових копій фізичних об'єктів і загальна цифровізація. Спеціальні датчики збиратимуть інформацію про об'єкти та взаємодію між ними, а також комунікуватимуть між собою.

Вони будуть поєднувати зібрані дані й відтворювати цифрових близнюків – віртуальні копії фізичних об'єктів, якими людина може керувати віддалено. Це означає, що робочі процеси зазнаватимуть змін: перевірити стан механізму або всього виробництва можна буде дистанційно.

Наприклад, в італійському місті Ліворно Ericsson створила для місцевого порту систему цифрових близнюків. У режимі реального часу вона використовує дані від підключених об'єктів: датчиків, камер і транспортних засобів.

Інтелектуальна система управління працює на цифровій моделі для визначення послідовності логістичних завдань та видів діяльності. Завдяки технологіям VR та AR керівники отримують оновлення інформації про стан порту.

Таким чином, цифрові копії віддалено надають всі необхідні дані про реальний об'єкт. В умовах пандемії та локдауну такий варіант роботи стає більш безпечним, надійним і мобільним.

Тренд №2. Штучний інтелект говорить з вами

Автоматизація переходить на новий рівень також завдяки штучному інтелекту (ШІ). Ця тенденція не нова, однак з кожним роком вона набирає обертів. Машини з ШІ дізнаються про навколишній світ та розширюють свій "кругозір", а далі будуть комунікувати та підтримувати зв'язок між собою.

Це може бути передавання даних між автономним автомобілем та об'єктами навколишнього середовища чи між розумними машинами на виробництвах. Це також необхідно для впровадження повноцінної концепції розумного міста, яка зараз частково імплементується в різних містах України.

Наприклад, у Києві запустили "зелену хвилю", щоб запобігати перевищенням швидкості. Використання останніх технологій дозволяє регулювати рух, вмикати зелене світло для швидкої допомоги чи пожежної машини.

За даними Іспанського центру глобалізації та стратегії Київ у рейтингу найрозумніших міст світу поки що посідає 115-те місце. Однак столиця має великий потенціал для диджиталізації та модернізації. Мінцифри працює над впровадженням таких технологій і в інших містах України.

ШІ може давати інформацію про досвід взаємодії. Такі машини здатні швидко адаптуватися, що дозволяє їм визначати складність завдань та вирішувати їх. У майбутньому ШІ матиме нові функції: високоточне позиціювання та розподілені обчислювальні можливості, що для людства означає подальшу автоматизацію.

Тренд №3. Edge-обчислення, або Чого потребують додатки на смартфонах

Запускаючи додаток, ваш телефон може робити обчислення самостійно. Однак для цього йому потрібні потужний процесор та великий об'єм енергії. Натомість edge-обчислення забирають навантаження з пристрою у своє хмарне сховище та сервери, а користувач звідти отримує необхідні дані.

Завдяки цьому пристрої можуть ставати доступнішими та більш енергоефективними. Ця технологія також актуальна для сфери кіберспорту, який минулого місяця в Україні визнали офіційним видом спорту. Так до ігор може приєднатися багато людей, а не лише ті, хто купував потужні пристрої.

Загалом новітні обчислювальні архітектури включають багато видів обчислень: орієнтовані на пам'ять, оптичні, нано, нейроморфні і навіть квантові. У майбутньому ці архітектури дозволять нарощувати потужності для більшості додатків без додаткових складнощів для смартфонів чи інших пристроїв.

Тренд №4. Когнітивні мережі: приєднатися до мережі – більше не проблема

Отже, змінюється інфраструктура телекомунікаційних мереж. Вона ускладнюється, проте процеси для кінцевих користувачів спрощуються.

Щоб правильно налагодити систему та керувати нею, на перших погляд, треба багато ресурсів. Однак найближчими роками це відбуватиметься автоматично завдяки когнітивним мережам. Вони поєднають технології машинного навчання та ШІ, який ухвалюватиме рішення в режимі реального часу.

Тобто система буде постійно вчитися на своїх спостереженнях за середовищем, взаємодії з людьми та попередньому досвіді і робити висновки.

Когнітивна мережа – основа, на якій триматимуться багато процесів без втручання людини. Наприклад, ця мережа зможе аналізувати симптоми пацієнта, порівнювати їх з медичними записами та підбирати імовірний діагноз.

Натомість простий штучний інтелект збирає дані про серцевий ритм, дихання чи контролює рівень анестезії без глибокого аналізу.

Готуємося до змін

Технологічні тренди свідчать про нові можливості для користувачів і покращення процесів, що вже функціонують. Це може бути мінімальна затримка передавання в стримінг-сервісах чи кіберспорті, автоматизація виробництв.

Проте інновації – це не тільки про бізнес та користувачів, а й про держави, які використовують новітні розробки. Україна піднялася із 47-го на 45-те місце із 131-го в рейтингу Global Innovation Index. У категорії "освіта" – на 20 щаблів, на десять – у високотехнологічній R&D-розробці. Ці позитивні зрушення свідчать про високий потенціал та готовність до запровадження технологій.

Насправді Україна вже запускає електронні цифрові послуги, компанії запроваджують електронний документообіг, а українці загалом стають більш прихильними до інновацій. Так, дані Нацбанку за перше півріччя 2020 року свідчать, що 50% безконтактних оплат відбуваються саме через NFC.

Це лише початок диджиталізації: мережі нового покоління сприятимуть розвитку всіх сфер економіки. Якісна цифрова інфраструктура потрібна користувачам, бізнесам і навіть державам, адже вона відкриває нові можливості для взаємодії між усіма сферами життя.

Саме мережеві платформи поєднають користувача, сервіси та організації. Це можна порівняти із спинним мозком цифрової інфраструктури, який передає сигнали до головного мозку. Тобто ми зможемо передавати важливу інформацію і різні типи повідомлень на будь-яку відстань у реальному часі.

З'являється новий стандарт спілкування між людьми, організаціями і навіть програмами. Уже зараз людство шукає способи, як подолати розрив між фізичними та цифровими реаліями, переказувати свої думки та почуття онлайн. Нові тренди свідчать, що ми наближаємося до цього.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!