Саміт лідерів G7 у Хіросімі: майбутнє економіки, безпеки та клімату в поляризованому світі

Саміт лідерів G7 у Хіросімі: майбутнє економіки, безпеки та клімату в поляризованому світі

Які питання будуть розглядати на "Саміті миру" в Хіросімі та як Японія може допомогти захистити суверенітет України?
Середа, 17 травня 2023, 08:15
засновниця та директорка Razom We Stand

У 2023 році саміт "Великої сімки" буде проходити під президентством Японії, яка збирає лідерів демократичного світу під гаслом захисту миру та безпеки у світі.

На думку японського прем’єр-міністра Фуміо Кісіди, який обирав місце проведення саміту, Хіросіма є "найкращим місцем для висловлювання відданості Японії миру".

Напередодні саміту Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія, Канада та США збільшили обсяг зобов’язань щодо бюджетної та економічної підтримки України на 2023 рік і початок 2024 року до 44 млрд дол.

Також є позитивні сигнали щодо посилення санкцій проти росії в енергетиці – у ключовій сфері для економіки країни-бензоколонки.

Реклама:

Зокрема, на саміті в Хіросімі країни "Великої сімки" та Єврокомісія мають остаточно узгодити принципове рішення щодо російського трубопровідного газу.

Очікується, що воно заблокує будь-яку перспективу відновлення поставок російського газу "північними потоками" в ЄС в обхід України в майбутньому.

Це значною мірою символічне рішення, адже три з чотирьох ниток "північних потоків" зруйновані вибухами, а газопровід "Ямал-Європа" росія зупинила рік тому.

Німеччина й Польща давно не отримують газ через ці трубопроводи з росії, але рішення про заборону імпорту газу ними буде значним успіхом для України та позитивним кроком у бік посилення енергетичних санкцій.

Заборона на постачання російського газу до Європейського Союзу, окрім як через Україну, була одним з пунктів "Плану дій 2.0 щодо санкцій проти росії", який у кінці квітня 2023 року запропонувала група Єрмака-Макфола.

Також символічно в геополітичному контексті, що на початку травня Єврокомісія вперше запропонувала санкції проти китайських компаній, які співпрацюють з рф.

Очікується, що в одинадцятий пакет санкцій ЄС увійдуть заходи, спрямовані проти компаній-виробників електронних компонентів, які використовує російська армія.

Ці рішення можуть відкрити дорогу для потужних санкцій в енергетичному секторі, здатних сильніше стиснути доходи кремля від експорту вуглеводнів, зупинити стратегічні інфраструктурні проєкти та поставити російську економіку на коліна.

Потужними кроками в цьому напрямку було б накладання санкцій на китайські компанії, які співпрацюють з Росією в нафтогазових спільних підприємствах.

Зокрема, Китайська національна нафтогазова корпорація (CNPC) і Китайська національна морська нафтова корпорація (CNOOC) є партнерами російської компанії "Новатек". Вони володіють по 10% акцій у проєкті "Арктик СПГ-2".

Санкції проти цих компаній можуть зупинити будівництво великого російського інфраструктурного проєкту у сфері видобутку викопного палива. Депутати Верховної Ради визначають його як ще один геополітичний інструмент росії, що становить загрозу глобальному клімату, миру і безпеці в Арктиці.

Як зазначив народний депутат Андрій Жупанин, голова підкомітету з питань газової політики, "зупинка розширення російської газової інфраструктури має важливе значення для позбавлення російської військової машини фінансування, припинення війни в Україні, захисту клімату й екосистем Арктики".

Поки що позиції країн G7 та Японії в питаннях санкцій щодо російського викопного палива розходяться через залежність Японії від імпорту вуглеводнів. На питанні російського скрапленого природного газу (СПГ) варто зупинитися окремо.

Попри санкції G7 проти рф, Японія збільшила імпорт російського скрапленого природного газу. У 2022 році з росії надійшли 9,5% загального імпорту СПГ порівняно з 8,8% у 2021 році, причому більша частина – з проєкту "Сахалін-2".

Японія також відновила імпорт російської нафти з цього ж проєкту після дев'ятимісячної перерви. Проєкт "Сахалін-2" частково належить російському "Газпрому" та японським компаніям, зокрема Mitsui, яка зберегла свою частку в проєкті, незважаючи на війну Росії проти України.

Mitsui спільно з Японською національною корпорацією нафти, газу та металів (JOGMEC) також має 10-відсоткову частку в проєкті "Арктик СПГ-2".

Отже, у геополітичному та економічному планах Японія перебуває в дуже суперечливому становищі. Перебираючи на себе роль головуючого в G7 на початку 2023 року, прем’єр-міністр Фуміо Кісіда зробив таку заяву.

"Зіткнувшись з агресією росії проти України, яка похитнула основу міжнародного порядку, міжнародна спільнота перебуває на історичному повороті. G7 рішуче відкидає спроби змінити статус-кво силою або загрозами використання ядерної зброї та підтримує міжнародний порядок, заснований на верховенстві права".

Щоб захистити міжнародний порядок, Японії доведеться переглянути економічну політику, яка значною мірою покладалася на імпорт російського викопного палива.

Минулого тижня ми надіслали Фуміо Кісіді відкритого листа як головуючому саміту G7 із закликом взяти на себе лідерство в питаннях переходу світу на чисту енергію та прискорення згортання індустрії викопного палива.

У ньому ми закликаємо Японію зайняти проактивну позицію щодо декарбонізації. Японія може посприяти світовій безпеці, спрямувавши інвестиції у відновлювану енергетику, зокрема в Україні в контексті післявоєнного відновлення економіки.

Як представники українського громадянського суспільства ми закликаємо Японію негайно позбутися залежності від російського викопного палива, дотримуватися первинних санкцій проти рф та підтримати вторинні санкції проти китайських компаній, що беруть участь у спільних нафтогазових підприємствах з росією.

Жорсткі санкції в енергетиці, опорі російської економіки, є ключем до того, щоб рф не могла фінансувати свою загарбницьку війну та плюндрувати міжнародне право.

Японія має підтримати такі санкції і зайняти сильну позицію, щоб разом з іншими демократичними країнами спрямувати світ до чистого енергетичного майбутнього, яке усуне війни та конфлікти, спричинені викопним паливом.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: