Надто пізно, надто мало — суть корпоративної реформи "Нафтогазу"

Надто пізно, надто мало — суть корпоративної реформи "Нафтогазу"

Що не так із реформою системи корпоративного управління "Нафтогазу" та чому збій стався не зараз.
Вівторок, 18 травня 2021, 17:42
фінансовий контролер "Нафтогазу" у 2016-2020 роках

Рішення Кабінету Міністрів України щодо припинення повноважень колишнього керівника НАК "Нафтогаз України", очікувано, викликало широкий резонанс. 

Немає дискусій з приводу підстав для цього рішення. Мова йде, перш за все, про механізм його реалізації шляхом припинення повноважень Наглядової ради та звільнення голови правління всупереч статуту, проте відповідно до Закону України про Управління об’єктами державної власності. 

Саме Наглядова рада приймала незаконні рішення всупереч статуту із заміни членів правління у січні 2020 року, мотивуючи протиріччя у статуті із Законом про акціонерні товариства. 

Таким шляхом Наглядова рада створила прецедент із порушення норм корпоративного управління, використовуючи недоліки законодавства. 

Критики рішення акцентують увагу на тому, що відбулось грубе порушення засад системи корпоративного управління із акцентом на праві та механізмах обрання голови правління акціонером в особі Кабінету Міністрів України лише із подання Наглядової ради НАК "Нафтогаз України". 

Повний перелік завдань із впровадження системи корпоративного управління наведено за посиланням. Стан реалізації завдань не є актуальним у документі. В цілому, можна зробити висновок, що:

  1. Впроваджено розподіл повноважень між Наглядовою радою та акціонером, обмежено політичний вплив на діяльність компанії.
  2. Реорганізовано роль НАК "Нафтогаз України" як корпоративного центру – ліквідовано Наглядові ради та правління акціонерних товариств, що підконтрольні НАК "Нафтогаз України".
  3. Державні контролі (затвердження фінансових планів та обмеження витрат до затвердження фінансових планів) залишились в силі.

Водночас, впровадження реформ мало значні недоліки:

  1. Не створено механізму відповідальності Наглядової ради, правління та голови правління за невиконання виробничих та фінансових планів.
  2. Впровадження системи внутрішнього контролю шляхом створення незалежних служб ризик-менеджменту, фінансового контролю та комплаєнсу було фактично зведено нанівець. 

Зокрема, службу фінансового контролю розформовано Наглядовою радою за поданням правління без жодних внутрішніх комунікацій. Жодних зустрічей Наглядової ради із фінансовим контролем не відбулось за весь час роботи нового складу Наглядової ради із 2017 року. 

Аналогічна ситуація відбулась із службою ризиків. Наглядова рада прийняла рішення щодо переведення обох служб в підпорядкування операційного підрозділу із трансформації.

Керівника служби комплаєнсу звільнено без обгрунтування із метою призначення на посаду лояльної особи. Головою правління знехтувано незалежною роллю комплаєнса та прийнято на керівну посаду особу із конфліктом інтересів та громадянством Росії, що було неписаним табу. 

Такі приклади вказують на те, що компанії управлялись в ручному режимі без належного використання механізмів внутрішнього контролю.

  1. Залишено в силі правління НАК "Нафтогаз України" попри постійні гасла голови правління про необхідність впровадження індивідуальної відповідальності. Таким чином, індивідуальну відповідальність було формально впроваджено в акціонерних товариствах, окрім управляючої структури.
  2. Було впроваджено нелегітимні дивізіони як керівні операційні органи, що зруйнувало принципи індивідуальної відповідальності та підзвітності (більше за посиланням).

Надто пізно

Іншим порушенням засад корпоративного управління є факти:

- дворазового продовження контракту діючого голови правління спочатку терміном на один рік, а згодом на чотири роки без проведення конкурсу;

- продовження терміну виконання обов’язків окремим членам Наглядової ради після закінчення передбаченого законодавством максимального строку.

Кабінет міністрів щорічно оцінював діяльність Наглядової ради та правління НАК "Нафтогаз України", зокрема визнано їх роботу: 

  • відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 461-р у 2018 році незадовільною;
  • відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 665-р у 2019 році задовільною;
  • відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 р. № 370-р у 2020 році незадовільною.

У 2019 році на час продовження контракту із чинним головою правління можна було знайти підстави з метою завершення судової справи із "Газпромом", анбандлінгу та підписання нового транзитного договору попри відсутність позитивних операційних результатів. 

Проте, беззаперечних підстав для продовження контракту на безальтернативній основі у 2020 році без конкурсу не було. Навпаки, існували яскраві сигнали провалу виконання програми 20/20 та відсутності результатів трансформації операційної діяльності. 

Як підтвердилось протягом 2020 року, єдиним результатом трансформаційних процесів є зростання адміністративних витрат (витрати на оплату праці адміністративного персоналу перевищують витрати на виробничий персонал), впровадження нелегітимної непрозорої системи управління діяльністю в розрізі дивізіонів, прискорення падіння видобування. 

Якщо ж розглянути результати діяльності за 2020 рік, на основі яких було прийнято рішення про звільнення голови правління, НАК "Нафтогаз України" стверджує про консолідований збиток у розмірі 19 млрд грн у порівнянні із плановим прибутком у розмірі 11 млрд грн відповідно до фінансового плану, що був затверджений наприкінці грудня 2020 року. 

Проте, НАК "Нафтогаз України" маніпулює даними, оскільки 11 млрд грн прибутку було заплановано у НАК "Нафтогаз України" як окремої юридичної особи, що включає також чистий результат від участі в капіталі дочірніх та акціонерних товариств. 

Фактичний фінансовий результат НАК "Нафтогаз України" як окремої юридичної особи за 2020 рік склав збиток у розмірі 37,7 млрд грн, який необхідно порівнювати із плановим. 

Основними причинами збитків НАК "Нафтогаз України" називає економічні обставини – падіння ринкових цін на природний газ та необхідність створення резервів під сумнівні борги, котрі не сплачують споживачі за режимом ПСО (постачальник зі спеціальними обов’язками) та обласні газорозподільні мережі.

НАК "Нафтогаз України" вдається до маніпуляції фінансовими результатами у заниженні собівартості реалізованого газу та заниженні збитків, а саме відображає як реалізований придбаний дешевий газ внутрішнього виробництва від АТ "Укргазвидобування" протягом 2020 року, залишаючи дорогий імпортований газ середини 2019 — початку 2020 років у товарних запасах. 

Резерв сумнівних боргів зріс за 2020 рік на 40 млрд грн, що НАК "Нафтогаз України" називає основною причиною збитків. Проте, маніпуляція у цьому питанні також має місце у двох факторах. 

Перший, дії НАК "Нафтогаз України" спричинили появу боргів, коли компанія не надавала номінації споживачам за режимом ПСО понад попередньо заявлені обсяги споживання, та будь-яке додаткове використання природного газу збільшувало небаланси системи газопостачання. 

Друге, НАК "Нафтогаз України" не виграв судових справ (за винятком декількох на незначні суми) як у споживачів, так і у регіональних газорозподільних мереж із правом вимоги боргу, тобто правовий нігілізм НАК "Нафтогаз України" частково (окрім регуляторних рішень НКРЕКП) призвів до значного зростання дебіторської заборгованості та резерву сумнівних боргів.

Разом з тим, у видобувній діяльності АТ "Укргазвидобування" як єдине газо-видобувне підприємство, що безпосередньо одноособово контролюється НАК "Нафтогаз України", продемонструвало прискорення темпів падіння видобування природного газу.

План видобування та фактичний рівень видобутку АТ "Укргазвидобування"

Показник

2016

2017

2018

2019

2020

Всього

План видобування, млрд м3

14.5

15.2

16.5

18.3

20.1

84.6

Видобуто всього природного газу, млрд м3

14.6

15.25

15.5

14.89

14.23

74.47

Відхилення, млрд м3

0.1

0.05

-1.0

-3.41

-5.87

-10.13

Відсоток виконання плану, %

100.7

100.3

93.9

81.4

70.8

88.0

Як підсумок, відсутність вчасного рішення про зміну голови правління та Наглядової ради призвели до ще одного року експерименту із найбільшою компанією України, що має наслідком стрімке зростання адміністративних витрат, збитковість підприємств, втрату керованості виробничою діяльністю.

Надто мало

Консолідовані результати діяльності НАК "Нафтогаз України" не є єдиною підставою для звільнення Наглядової ради та голови правління. 

Безперечним фактором збитковості є абсолютний провал із виконання програми видобутку 20/20 попри інвестиції в розмірі щонайменше 163 млрд грн відповідно до даних Прозорро. Очікувалось, що створена міжвідомча комісія із аналізу виконання Концепції розвитку газовидобувної галузі України надасть відповідний звіт.

Іншим звітом, який залишився без уваги, є висновок Державної служби аудиту стосовно фінансових порушень, що призвели до збитків бюджету. 

Додатково, в пресі з’являлись неодноразові повідомлення про передачу фірмам із фіктивним походженням великих обсягів природного газу та про проведення неефективних закупівель.

Аналогічним чином повного аналізу вимагають причини виникнення непогашеної дебіторської заборгованості та аналізу достатності юридичних кроків НАК "Нафтогаз України" для її стягнення.

Відповідальність чи велика помилка?

Наглядова рада не виконувала належним чином свої обов’язки з метою забезпечення збільшення цінності "Нафтогазу" для акціонера – народу України. 

Більше того, усі недоліки операційної діяльності, відсутність чіткої стратегії, впровадження нелегітимної системи управління нехтувались Наглядовою радою. Голова Наглядової ради вважала результати власної діяльності та керівництва як єдино прийнятні для України.

Не викликає сумніву необхідність зміни Наглядової ради та голови правління, яку було проведено. 

Єдине відкрите питання, чи є все ж таки відповідальність за принципами корпоративного управління за безрезультатне закопування в трубу понад 150 млрд грн народних коштів, що не лише не збільшило видобування, а навпаки, прискорило темпи його падіння, та за 127 млрд грн резерву сумнівних боргів — малоймовірних до повернення коштів від споживачів та регіональних газорозподільних компаній?

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!