Covid проти всіх: чи здатна інфраструктура врятувати країну?

Covid проти всіх: чи здатна інфраструктура врятувати країну?

Перерозподіл коштів з Covid-фонду на будівництво доріг – погана ідея, але ще гірше було б не використати ці кошти взагалі.
Четвер, 5 листопада 2020, 08:12
голова громадської організації "Розвиток інфраструктури"

Ситуація з Covid-19 давно вийшла за рамки суто медичної проблематики. Все частіше на перший план виходить економіка.

Поки у розвинутих країнах намагаються комплексно розглядати проблему, моделюючи постковідне майбутнє, у наших реаліях ми зациклюємося суто на сьогоденні і за важливими рішеннями бачимо лише зраду.

Загрози від Covid: що говорять світові експерти

Ми в розпалі пандемії коронавірусу. Незалежно від того, чи ви з березня самоізолювалися і не виходите з дому, чи вважаєте, що Covid-19 це вигадка спецслужб і не носите маску, сьогоднішня ситуація впливає на ваше життя.

Це наша спільна проблема, з якої ми будемо виходити разом. Власне, цей блог я пишу із самоізоляції – тиждень тому тест показав позитивний результат і мені.

У спілкуванні з українськими та світовими експертами тема наслідків коронавірусу виринає часто. Основна точка зіткнення позицій – як діяти? Усі варіанти можна спростити до трьох основних.

1. Жорсткі антиковідні заходи без урахування економічних наслідків.

2. Баланс боротьби з пандемією та з її економічними наслідками.

3. Акцент на економічному розвитку, без жорстких ковідних обмежень.

Який би варіант не обрав уряд, за будь-яких обставин ані смертей, ані економічних наслідків не уникнути. Єдине питання – як це все мінімізувати. Експерти ВООЗ також наголошують на тому, що зростання бідності через наслідки пандемії призведе до різкого зростання смертності.

Як би ми не хотіли розділити порятунок людей та економіку – це взаємопов'язані речі. За словами президента Світового банку Девіда Малпаса, пандемія та глобальна рецесія можуть призвести до того, що понад 1,4% населення світу опиняться за межею бідності. Він рекомендує країнам підготуватися до іншої економіки, яка буде орієнтована на зменшення бідності.

Яка ситуація в Україні

Україна – бідна країна. За останні десятиліття ми вилетіли з кількох просторів конкуренції: промислового, освітнього, транспортного. Ми залишаємося із сировинною економікою, повальною корупцією та величезними боргами. Перехідний процес децентралізації лише посилює цю кризу.

Тому для мене не новина, що медицина в Україні зіштовхнулася з великою кількістю проблем. Перша й основна проблема – це навіть не відсутність коштів, а невміння ними розпоряджатися. Варто лише подивитися на видатки з Covid-фонду: за весь час не закуплено жодного апарата ШВЛ.

До речі, левова частка надбавок лікарям (коли вони є) виплачується із загального, а не спецфонду, а йдеться про 5 млрд грн. Я не хочу тут прямо когось звинувачувати. Це все наша спільна відповідальність.

Ситуація аналогічна входженню у війну на Донбасі: держава не має адекватних механізмів, усі успіхи – завдяки волонтерам. Однак за шість років конфлікту військовий сектор був повністю перезавантажений. Вірю, що схожим чином, через набивання синців, будемо змушувати медицину працювати на нас.

Тому перерозподіл грошей з фонду на боротьбу з коронавірусом я сприймаю не як зраду, а як визнання недієздатності керівництва МОЗ. Уряду нічого не залишається робити, окрім як віддавати гроші у ті сектори, де їх буде використано. На щастя, такі сектори в Україні є.

Тут усе просто: невикористані за призначенням гроші несуть для економіки набагато більшу загрозу, ніж їх ефективне використання в іншому місці.

Потужний інфраструктурний ривок

Створення Дорожнього фонду у 2018 році – одна з небагатьох реальних макроперемог України поруч із впровадженням системи ProZorro та якісною монетарною політикою в останні роки. Одразу ж після його створення почав формуватися дорожній ринок, в Україну почали заходити міжнародні компанії.

Масштаб дорожнього ринку у 2020 році перевищив 110 млрд грн. З них 90,2 млрд грн – це гроші "Укравтодору" на оновлення доріг державного значення.

За даними OpenBudget, "Укравтодор" використав майже 60% запланованого фінансування, до кінця 2020 року обіцяє оновити 4 тис км доріг і 100 мостів. Ситуація з місцевими дорогами гірша: тут і корупція, і погана якість ремонтів.

Кейс з дорогами – один з небагатьох, де видно, що держава ще здатна на масштабні речі. Це бачать усі, у тому числі уряд. Я розумію, що віддавати кошти з медицини на дороги, особливо в умовах пандемії, це нонсенс.

Однак я також бачу, як МОЗ за рік провалило кампанії із закупівлі медичних препаратів не лише в рамках протидії Covid-19, а й препаратів для онкохворих, або як Мінсоцполітики недовиконує програму із субсидування населення.

Що ми отримуємо у підсумку?

Перше. У мене багато запитань щодо дій уряду. У тому числі – щодо заходів з протидії коронавірусу. Адже погана медична система – це не виправдання для того, щоб не контролювати базові закупівлі медпрепаратів та апаратів.

Друге. Я радий, що попри велику кількість проблем, залишається шанс для росту економіки й подолання наслідків коронакризи. Адже розвиток інфраструктури – це завжди про масштабні позитивні зміни в країні.

Побажання всім нам: годі жити одним днем, слід дивитися в перспективу. Наразі у нас їх не так багато. Інфраструктура – поки одна з найяскравіших.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!