Переворот у "Нафтогазі": чи(м) кращий Вітренко за Коболєва?

Переворот у "Нафтогазі": чи(м) кращий Вітренко за Коболєва?

Напередодні відбулася серія неочікуваних кадрових змін на енергетичному ринку, яка ознаменувалася заміною Андрія Коболєва в "Нафтогазі" на його опонента Юрія Вітренка. Що сталося та хто від цього виграє?
Четвер, 29 квітня 2021, 15:30 -
vitrenkolibrary.com

Головний гравець газового ринку, НАК "Нафтогаз України", отримав нову першу особу – Юрія Вітренка.

Це рішення зробило вакантним крісло глави Міненерго, яке Вітренко займав з початку року, але вже скоро і ця вакансія буде заповнена.

ЕП розбиралася в поточних і майбутніх кадрових перипетіях.

Новий міністр. Хто він?

На початку квітня, коли стало відомо про звільнення Вітренка, питанням №1 було прізвище нового міністра енергетики.

Називалися різні кандидатури, але у фінал вийшов віцепрезидент НАЕК "Енергоатом" Герман Галущенко: напередодні парламентський комітет з ПЕК рекомендував затвердити його на посаді. З 24-х членів комітету утрималося тільки п'ятеро, двоє – не голосували, інші були "за".

До певної міри це співвідношення можна вважати дзеркалом майбутнього голосування Верховної Ради. Адже кістяк "енергокомітету" – це групи Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського, які разом із залишками депутатських "багнетів" Володимира Зеленського формують парламентську більшість.

Широкому загалу прізвище Галущенка ні про що не говорить, тому виникає резонне питання: звідки до "темної конячки" така довіра відразу двох найбільших бізнес-груп?

"Герман – надзвичайно гнучкий. Він ніколи першим не піде на загострення", – так ЕП описав нового потенційного міністра один з членів уряду. Ці слова знаходять підтвердження на практиці: Галущенко зміг зберегти відносини з командою Зеленського і за часів Олексія Гончарука, і при Денисі Шмигалі.

З попереднім прем'єром у нього склалися товариські стосунки завдяки спільному спортивному хобі. При цьому до себе в команду його кликав Тимофій Милованов. Будучи главою Мінекономіки, він планував зробити Галущенка державним секретарем цього відомства.

Втілити ці плани в життя не вдалося через відставку Гончарука, яка потягнула за собою глибоку кадрову перестановку в уряді.

Зараз, коли Гончарук ніяк не впливає на рішення влади, Галущенко спілкується з владою через інший канал – першого помічника президента Сергія Шефіра.

Для останнього думка Галущенка давно має значення. За словами співрозмовників в уряді, Шефір не перший рік радиться з Галущенком з кадрових питань в енергетиці.

 
Без п'яти хвилин міністр Герман Галущенко

За даними джерел ЕП, сам Галущенко від свого потенційного призначення не в захваті.

"У нього чудова зарплата в "Енергоатомі" – у рази більша, ніж буде в Міненерго. При цьому відповідальності в міністерстві в рази більше. Він не хотів, але його попросили так, що він не зміг відмовитися", – так зі слів співрозмовника ЕП, що представляє Кабмін, виглядала процедура визначення кандидата на роль господаря кабінету на вул. Хрещатик, 30.

Незважаючи на наявність у Галущенка універсальних зв'язків, сприймати його майбутню роботу в Міненерго як легку прогулянку точно не варто. У майбутнього міністра, наприклад, непрості відносини з главою парламентського комітету з ПЕК Андрієм Герусом, який був одним з тих, хто не голосував за його кандидатуру.

Цю неприязнь можна було б пояснити тим, що одним з кандидатів у міністри був сам Герус. За інформацією співрозмовників ЕП, від управління Міненерго Герус відмовився, запропонувавши замість себе Олега Семінського та Ольгу Белькову, але в Офісі президента сприйняли це як невдалу спробу уникнути відповідальності.

Від Міненерго до "Нафтогазу"

У своєму призначенні Галущенко впевнений до такої міри, що вже навіть почав формувати власну команду.

За даними джерел ЕП, вона складатиметься з чотирьох заступників міністра: Максима Немчинова (зараз заступник голови Міненерго), Юрія Власенка (директор департаменту енергоринку НКРЕКП), Олексія Куракова (член дирекції "Центренерго") і Юлії Підкоморної (глава Української енергоасоціації).

Ці прізвища і будуть вершити долю Міненерго. Однак свої дії команді Галущенка потрібно буде координувати зі своїм попередником Юрієм Вітренком, якого напередодні Кабмін призначив керівником головного гравця газового ринку НАК "Нафтогаз України".

Вітренко призначений замість Андрія Коболєва, і це рішення стало несподіванкою для всіх, включаючи самого тепер уже ексглаву правління. "Дізнався з новин. Коментувати не можу", – написав Коболєв у Facebook.

У "Нафтогазі" рокіровку Коболєва на Вітренка назвали "юридичною маніпуляцією".

Мова про те, що нормативна база передбачає можливість звільнення першої особи НАК тільки після схвалення наглядовою радою компанії, більшість членів якої повинні бути незалежними від уряду.

Зараз же вчинили простіше: разом з Коболєвим уряд звільнив всю наглядову раду, а потім її перепризначив.

У публічних поясненнях команди Коболєва йдеться, що "Нафтогаз" оперує великими сумами, які перебувають під загрозою нецільових витрат: "На наших рахунках еквівалент 57 мільярдів гривень. Ці гроші можуть бути використані не за призначенням".

Сам Коболєв, називаючи причини своєї відставки, у коментарі УП також підкреслив, що мета – кошти групи "Нафтогаз".

 
Андрій Коболєв та Юрій Вітренко колись працювали в одній команді, а потім стали заклятими ворогами 
фото "новое время"

Озвучена представниками НАК версія має право на життя, але вона точно не єдина причина звільнення Коболєва. 2020 рік знову став роком падіння видобутку газу, хоча і президент, і прем'єр не раз називали пріоритетним саме це завдання.

Із звітності "Нафтогазу" випливає, що найбільше підприємство країни з видобування газу "Укргазвидобування" у 2020 році видобуло 14,4 млрд куб м газу, погіршивши показник 2019 року майже на 5%.

Поки прогрес у цьому напрямку зводиться до переписування стратегій черговим менеджером, відповідальним за видобуток.

При цьому базові підходи не змінюються: як не було, так і немає прописаної відповідальності за невиконання програми видобутку або, наприклад, за зіпсовані запаси вуглеводнів.

"Беруться непрощенні, розстрільні ризики з операційною діяльністю та експлуатаційними режимами родовищ. Подивіться, що сталося з Тимофіївським і Західно-Хрестищенським родовищами (належать "Укргазвидобуванню". – ЕП).

Їх "обводнили", тому що газ потрібен був "сьогодні", у 2017-2018 роках. Грубо кажучи, вони вбили два родовища, женучись за миттєвим виконанням плану. Це шлях в нікуди", – описував роботу держкомпанії соратник Коболєва Андрій Фаворов.

Парадокс ще й у тому, що вже третя за каденцію Коболєва програма розроблялася за участю директора з трансформації "Нафтогазу" Отто Ватерландера, який на позиції менеджера McKinsey долучився до провальної інвестиційної програми "20/20" ("Укргазвидобування" до 2020 року повинна була щорічно добувати 20 млрд куб м газу).

У кабінетах НАКу нову стратегію Ватерландера називають "переписаним "Тризубом" з дорожчою презентацією". Останню готував Фаворов, який покинув компанію у квітні 2020 року.

Після відділення газотранспортної системи від "Нафтогазу" втрату частини доходів від транзиту в Коболєва планували компенсувати шляхом нарощування обсягів продажу газу населенню після запуску ринку з 1 серпня.

До цього весь обсяг побутовим споживачам за спеціальними зобов'язаннями поставляли газзбути, основна частина яких належить Дмитру Фірташу.

Однак після дев'яти місяців боротьби за споживачів команді Коболєва вдалося відвоювати в олігарха 7% ринку. Ця цифра далека від планів, які озвучували менеджери НАКу, але на ній усе й закінчилося.

Недавно "Нафтогаз" і "Йе енергія" Фірташа підписали договір, який передбачає, що НАК буде продавати свій газ компаніям Фірташа, а ті – перепродувати населенню.

Гарячі голови тут же почали говорити, що цей контракт – свідчення змови Коболєва з Фірташем, але це не так.

За даними джерел ЕП, "Нафтогаз" вирішив продавати ресурс "Йе енергії", щоб заблокувати плани Вітренка відібрати в НАКа монопольне право розпорядження газом "Укргазвидобування".

Ідея Вітренка полягала в тому, щоб нормативно дозволити "Укргазвидобуванню" продавати свій ресурс усім учасникам ринку, а не одному НАКу, як це відбувається зараз, але Коболєв спрацював на випередження.

"Він підписав з "Йе енергією" річний договір і показав, що "Укргазвидобуванню" на вільному ринку продавати вже нічого. Вона весь свій газ буде продавати "Нафтогазу", а той – "Йе енергії", – так ЕП пояснив стратегію один з членів Кабміну.

Це рішення ефективне з точки зору "Нафтогазу", але не "Укргазвидобування", яка втратила можливість продавати свій ресурс на конкурентному ринку за вищою ціною.

Утім, Коболєв не мав вибору. Фінансова звітність "Нафтогазу" свідчить, що компанія закінчила 2020-й фінансовий рік зі збитками 19 млрд грн, хоча був обіцяний прибуток, і у 2021 році цю ситуацію потрібно було виправляти.

Ера Вітренка

З 2020 року команда Коболєва не пропускала можливості донести до преси думку: оточення Зеленського націлене на встановлення тотального контролю над основними державними підприємствами. Ясна річ, одним з них є "Нафтогаз".

Основна роль у цій ініціативі небезпідставно відводилася команді глави Офісу президента Андрія Єрмака. Так що зараз, коли Коболєв залишився без роботи, його оточення має право сказати: "Ми ж попереджали!".

За даними джерел ЕП, з Єрмаком пов'язують і затвердження кандидатури Вітренка. На цьому етапі є одна начебто очевидна суперечність.

Річ у тім, що Вітренко має славу "неконтрольованого менеджера". Це показала його робота в "Нафтогазі", коли він, будучи інтегрованим в жорстку управлінську вертикаль, критикував свого керівника Коболєва.

Напрошується питання: як Єрмак збирається керувати "Нафтогазом" через "некерованого" Вітренка? Відповісти на це питання допоможуть два факти.

По-перше, Вітренко не такий некерований, як здається. Це добре показала його робота на попередній посаді.

За чотири місяці в статусі в. о. міністра енергетики Вітренко жодного разу не дозволив собі критикувати команду Зеленського, хоча було за що: та двічі провалила його призначення у Верховній Раді й ухвалювала явно неринкові рішення.

По-друге, він на практиці показав, що визначає союзників не за принципом професіоналізму, а за принципом одностайності. Це, напевно, найголовніша проблема нового глави "Нафтогазу".

Тут доречно згадати кейс з Віталієм Волинцем, колишнім главою "Нафтогаз-трейдингу", який у 2018 році працював у "Нафтогазі" у вертикалі Вітренка.

НАК створював "Нафтогаз-трейдинг" для нарощування обсягів продажу газу на ринку, але цей план не вдався.

"Я його (Волинця. – ЕП) звільнив, бо він "трейдер від Бога". Умудрився втратити понад 300 млн грн за два місяці роботи. У людини немає досвіду роботи в трейдингу, у нього два роки досвіду роботи в туристичному агентстві.

Волинець – типовий вітренківський кадр, він же його призначав і "кришував", коли цей "турист" втратив понад 300 млн грн", – таку характеристику Волинцю давав Фаворов.

Вітренко давно конфліктує з Фаворовим, тому останнього легко запідозрити в заангажованості. Однак цей випадок підтверджується документами.

У розпорядженні ЕП є внутрішні протоколи "Нафтогазу", з яких випливає, що "Нафтогаз-трейдинг" за часів керування Волинцем купив для трейдера ТОВ "Міжнародна газова компанія" велику партію газу, але згодом той від придбання ресурсу відмовився.

Через це "Нафтогаз-трейдинг" не тільки був змушений витрачати мільйони на закачування непроданого ресурсу в сховища, а й не зміг перепродати цей газ, тому що в той період ціни на ринку почали падати.

Через цю історію Волинець був з тріском звільнений з "Нафтогаз-трейдингу". Чи була критика на його адресу з боку Вітренка? Ні, як і не було публічного покаяння команди Коболєва.

Чи може в такому випадку щось принципово змінитися в стратегії "Нафтогазу" із зміною першої особи?


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!