Запрошуємо на перший за час великої війни Банківський форум

Росія скручує крани. Як ЄС готується до безпрецедентної газової кризи

Росія скручує крани. Як ЄС готується до безпрецедентної газової кризи

Успішне проходження європейцями наступної зими може остаточно поставити хрест на залежній від експорту газу Росії. А що якщо ні?
Вівторок, 5 липня 2022, 09:30 -
getty images

Газовий шантаж – головний інструмент впливу Росії на європейських сусідів. З 2021 року агресор обмежує постачання блакитного палива в Євросоюз, щоб змусити цивілізований світ відмовитися від підтримки України і зняти з себе санкції.

За планом кремлівської верхівки, штучно створена енергетична криза мала б стати точкою розколу в Європейському Союзі та розмити їхню антиросійську риторику.

Поки що цей план не працює. Попри всі труднощі, країни ЄС залишаються солідарними та зберігають курс на посилення санкцій та надання українцям важкої зброї.

Європейські країни сподіваються за літо підготуватися до опалювального сезону та максимально скинути із себе російське газове ярмо.

Реклама:

Росія ж намагається зірвати ці плани та поставити ЄС у вразливе становище перед зимою, щоб вибити собі поступки в питанні України.

Чи зможе ЄС здобути енергонезалежність та підготуватися до важкої зими?

У "Газпрому" горять труби

Енергетична криза в Європейському Союзі неминуча. Надання Україні зброї, фінансової допомоги та введення антиросійських санкцій дали Кремлю достатньо приводів обмежити постачання газу.

Найбільш уразливий період – опалювальний сезон.

Європейці вже готуються до важкої зими, поповнюючи запаси. Щоб захиститися від зривів постачань з Росії, країни блоку ще в травні домовилися до листопада заповнити свої газосховища на 80%.

Досягти цього буде важко, адже в травні ціни на блакитне паливо зросли в чотири рази порівняно з 2021 роком.

Це означає, що необхідні 52,5 млрд куб м газу коштуватимуть європейцям 58 млрд євро. У 2021 році такий же обсяг коштував 14 млрд євро.

Попри всі труднощі, до поповнення запасів країни поставилися відповідально. З квітня по червень рівень заповненості газосховищ Євросоюзу зріс з 25% до 52%. Зміцнення позицій ЄС змусило Росію посилити економічний тиск.

 

У середині червня "Газпром" зменшив постачання палива на європейський ринок до мінімуму за останні 40 років.

У перерахунку на річний обсяг зараз з Росії постачається втричі менше газу, ніж у 2021 році. Через це ціна на блакитне паливо за кілька тижнів зросла на 95% до 1 700 дол за тис куб м.

Такі дії росіян змусили країни ЄС припинити наповнення сховищ. Тепер вони відкачують звідти газ для покриття дефіциту.

Привід для скорочення постачань був формальним. Офіційно газопровід "Північний потік-1" росіяни поставили на безстроковий ремонт, тож тепер труба працює лише на 40% своєї потужності.

Постпред Росії в ЄС Володимир Чижов переконує, що потік не можуть ввести в експлуатацію на повну потужність через нестачу турбін Siemens, які нібито не можуть повернути з ремонту через санкції.

У Німеччині таку поведінку РФ називають політичним шантажем. У Siemens заявили, що навіть якби Росії дійсно не вистачало турбін, це б не виправдало настільки сильного скорочення постачань.

Проте найбільшу "свиню" росіяни можуть підкласти в період щорічного технічного обслуговування трубопроводу, запланованого на 11-21 липня. Десять днів "Північний потік-1" не працюватиме зовсім.

Зазвичай, коли Росія тимчасово зупиняла поставки палива цим газопроводом, вона компенсувала ці об'єми додатковими постачаннями через Україну та Польщу.

Проте у 2022 році росіяни відмовилися бронювати додаткові потужності для транзиту газу через Україну, а постачання газопроводом Ямал-Європа з РФ припинені через конфлікт з Польщею.

Наприкінці липня "Газпром" може затягнути плановий ремонт "Північного потоку-1", пославшись на технічні труднощі, і позбавити Євросоюз ключової газової артерії на невизначений термін.

Росіяни говорять про необхідність укладання довгострокових контрактів, які вони нібито справно виконують, і натякають на готовність запустити скандальний "Північний потік-2", сертифікацію якого заблокували після вторгнення РФ в Україну.

У Міжнародному енергетичному агентстві попереджають, що агресор шукатиме будь-які приводи для шантажу і закликає готуватися до подальших зупинок постачань газу до країн ЄС.

Криза вдарить по всіх

На успішне проходження сезону холодів впливає безліч факторів: від обсягу запасів у газосховищах до температури повітря. "Газпром" має на меті нівелювати всі позитивні фактори.

Навіть якщо зима виявиться теплою, росіяни будуть регулярно обмежувати постачання до максимально дискомфортного рівня і заважатимуть європейцям готуватися до опалювального сезону.

Імовірно, агресор матиме успіх, адже за останні 20 років ЄС за участю російських лобістів підлаштував власну економіку під газову інфраструктуру. Втрата Росії як головного імпортера блакитного палива боляче вдарить по всіх.

На блакитне паливо припадають 23,7% загального споживання енергії Євросоюзом.

Близько третини домогосподарств використовують газ як основне джерело опалення, а п’яту частину електрики виробляють завдяки тепловим електростанціям, що працюють на блакитному паливі.

В окремих країнах залежність від газу особливо висока. За словами глави німецького енергетичного регулятора Клауса Мюллера, навіть з повними сховищами Німеччина в сезон холодів протримається без російського газу 2,5 місяця.

Дефіцит енергоносіїв у Нідерландах, Італії, Іспанії, Німеччині здатний створити хаос на всьому енергетичному ринку ЄС.

Дефіцит газу вдарить не тільки по гаманцях споживачів, а й по бізнесу та робочих місцях. Країни не допустять, щоб населення залишилося без газу, тому затягувати паски, скоріш за все, доведеться промисловому сектору.

За словами міністра економіки Німеччини Роберта Хабека, восени та взимку імовірні зупинки енергоємних підприємств, зриви ланцюгів постачань та віялові відключення. Рахунки споживачів електроенергії можуть зрости в два-три рази.

Зростання цін на енергоносії – головний драйвер рекордної інфляції в єврозоні. У травні вона становила 8,1%.

Щоб приборкати зростання цін, Європейському центробанку доведеться підвищувати ключову ставку. Це негативно позначиться на діловій активності і загальмує зростання ВВП.

Найгірше, що може статися, – повне відключення ЄС від російського газу. За прогнозами уряду Німеччини, це може коштувати країні сотень мільярдів євро та призвести до рецесії. Такий сценарій вважається маловірогідним.

По-перше, тоді Росія втратить потужний важіль впливу, яким можна погрожувати ЄС та маніпулювати цінами. У такому випадку Кремль може забути про збереження впливу на європейському ринку та про нові довгострокові контракти.

По-друге, родовища Ямалу залежні від експорту в ЄС. Якщо більшу частину постачань зупинити, то газ не буде кому продавати. Свердловини доведеться консервувати, що технічно складно та дорого.

До азійського ринку родовища Ямалу не приєднані, тому швидка переорієнтація на Китай неможлива.

По-третє, втрата європейського ринку може боляче вдарити по "Газпрому", який і без цього страждає від укріплення курсу рубля і не може знайти гроші для виплати дивідендів.

З іншого боку, ставки у війні постійно зростають, а ЗСУ отримує дедалі більше зброї. Ніхто не знає, як далеко готовий піти Путін, щоб зламати міжнародну підтримку України.

Відмовитися від російського

Скорочення постачань газу з РФ збіглося з аварією на американському СПГ-терміналі в Техасі, на який припадає п’ята частина експорту США. Ця обставина змусила європейців ще активніше шукати варіанти пом'якшення впливу кризи.

За пів року знайти альтернативних постачальників для заміни 150 млрд куб м російського газу неможливо, тому рішення про відмову від токсичних путінських енергоносіїв має бути комплексним та гнучким.

В останній рік європейські політики почали дискусію про впровадження масштабних заходів енергоефективності, якими довгий час нехтували через низькі ціни на російський газ.

Зокрема, Німеччина оголосила про початок великої кампанії, у рамках якої влада інформуватиме людей про необхідність утеплення будинків. Риторика про початок енергетичної кризи має стимулювати людей діяти швидко.

Тривають спроби пошуку альтернативних постачальників. За січень-травень 2022 року експорт СПГ із США у Євросоюз сягнув 25 млрд куб м, що у 2,5 разу більше, ніж за аналогічний період 2021 року.

У червні вперше в історії обсяг поставленого до ЄС американського скрапленого газу перевищив обсяги російського трубопровідного.

Збільшити постачання в ЄС готується Катар, який у найближчі пʼять років планує наростити експорт СПГ на 65%. Проте, за даними агентства Bloomberg, країна вимагає підписання жорстких довгострокових контрактів.

Допоможе й Норвегія. Вона повернула в експлуатацію СПГ-термінал у Гаммерфесті і планує запустити трубопровід у Польщу. У 2022 році країна зможе забезпечити на 10 млрд куб м газу більше, ніж у 2021 році.

Перспектива диверсифікувати російський імпорт реальна. У майбутньому очікуються нові угоди на постачання газу з Ізраїлю, Азербайджану, Алжиру, Нігерії. Також Євросоюз розраховує наростити постачання з Катару та США.

Проблема в тому, що більшість потенційних кубометрів, які може отримати ЄС для заміни російського палива, надійдуть через кілька років. Лише частина з них допоможе пройти наступний опалювальний сезон.

Це означає, що наступної зими треба не лише шукати постачальників газу, а й розвивати альтернативні джерела енергії.

Окрім відновлювальної енергетики, яка динамічно розвивається в країнах ЄС, Німеччина планує запустити вугільні електростанції. Цей тимчасовий відступ від "зеленого" курсу дозволить підтримати промисловість.

Ще один тренд – розвиток атомної енергетики.

Румунія планує зводити модульні ядерні реактори американського виробництва, Британія запланувала будівництво семи атомних станцій до 2050 року, а Бельгія погодилася не виводити з експлуатації свої ядерні об’єкти.

Утім, альтернативні джерела енергії теж не здатні повністю вирішити проблему.

Вугільну генерацію гальмуватиме система продажу квот CO2, від якої Євросоюз не відмовиться. Відновлювальна енергетика поки дорога та нестабільна, а розвиток мирного атома потребує більше часу та інвестицій.

Отже, для уникнення катастрофи знадобиться втручання держави.

Країнам ЄС доведеться субсидувати ціни, обмежувати споживання, зменшувати податки, націоналізувати російські активи та підтримувати промисловість. Усі ці заходи знайомі європейським політикам з 2021 року.

Імовірно, ця зима буде останньою, коли Росія зможе потужно тиснути на європейську енергетику. Отже, до опалювального сезону слід підготуватися так, щоб не довелося йти з агресором на черговий компроміс.

Реклама:
Слухайте подкаст "Хроніки економіки" на зручній платформі: