Привіт популістам з Кабміну: чому НБУ різко підвищив облікову ставку

Привіт популістам з Кабміну: чому НБУ різко підвищив облікову ставку

П'ятниця, 26 січня 2018, 08:30 -
Фото НБУ. Петро Порошенко і Яків Смолій
Облікова ставка зросла до 16%. Нацбанк не став удавати, що в економіці України все добре і підвищив ставку одразу на 1,5 процентного пункту.

Такого різкого підвищення ставки не спостерігалося вже кілька років. Чому НБУ це зробив?

Причин кілька: вже очевидно, що інфляція буде вищою, ніж очікувалося, посилилися валютні коливання, депутати роздули бюджет.

Також існує невизначеність щодо співпраці України з МВФ. Зустріч президента Петра Порошенка з головою фонду Крістін Лагард у Давосі не розвіяли побоювань.

Крім того, частина банкірів та експертів натякають, що настільки різке підвищення облікової ставки є наслідком непублічного конфлікту між Кабінетом міністрів та НБУ.

Мовляв, регулятор надіслав уряду чіткий сигнал, що не готовий миритися з популізмом.

Детальніше — далі.

Інфляція не таргетується

Правління Національного банку вирішило підвищити облікову ставку до 16% річних. Облікова ставка підвищувалася протягом двох попередніх місяців. До цього з 2015 року вона тільки знижувалася.

Проте надмірний оптимізм НБУ у 2017 році призвів до того, що інфляція вийшла за цільовий діапазон Нацбанку. Так, наприкінці 2017 року інфляція сягнула 13,7%, тоді як НБУ обіцяв, що вона не перевищить 9,1%.

Хоча в НБУ заявляють, що так сталося не через монетарні чинники, регулятор почав підвищувати облікову ставку. Більше того, він погіршив прогноз інфляції на 2018 рік. Про раніше задекларовані центробанком 6% інфляції у 2018 році вже не йдеться.

"Протягом 2018-2020 років інфляція поступово знижуватиметься. Це, насамперед, буде результатом жорсткої монетарної політики на прогнозному горизонті. Однак Нацбанк прогнозує, що у 2018 році інфляція залишатиметься високою: 8,9% загальна, 8,2% базова", йдеться у повідомленні регулятора.

На його думку, інфляція буде високою через такі причини.

По-перше — перенесення зростання цін на сирі продукти, що спостерігалося у 2017 році, насамперед, м'яса та молока, на ціни продуктів з високим ступенем обробки.

По-друге — активне зростання попиту через збільшення доходів населення. НБУ зазначає, що доходи у 2018 році будуть рости у зв'язку з підвищенням урядом соціальних стандартів та завдяки зростанню зарплат у приватному секторі через високий попит на робочу силу.

По-третє — зовнішня вразливість економіки України через труднощі із співпрацею з МВФ. Це ускладнює для країни залучення капіталу і, як наслідок, зумовлює тиск на обмінний курс гривні, вважає регулятор.

По-четверте — високі інфляційні очікування населення та бізнесу, спричинені поточними темпами зростання споживчих цін та волатильністю на валютному ринку в останні місяці.

По-п'яте — стрімке зростання світових цін на нафту, яке зумовлює подорожчання пального на внутрішньому ринку.

Логічна несподіванка

Більшість опитаних ЕП фінансистів не очікувала такого кроку від НБУ, проте логіка регулятора багатьом зрозуміла.

"Я сподівався, що НБУ не буде чіпати ставку до голосування за Якова Смолія (в. о. голови НБУ, головний кандидат на посаду керівника установи. — ЕП) у Верховній Раді, щоб не дратувати коаліцію, або підніме на 0,5 п. п., показавши ринку напрямок дій. Але ми стали свідками сміливого, законного і логічно обґрунтованого рішення", каже член українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.

На його думку, це свідчить про те, що між НБУ та урядом існує прихований конфлікт.

"Я з жалем весь грудень спостерігав за декларуванням планів уряду і їх втіленням щодо збільшення державних витрат. В результаті ми отримали інфляційний бюджет із закладеним зростанням державних видатків, яке, швидше за все, не буде підкріплене економічним зростанням.

Наскільки мені відомо, ці плани з НБУ не узгоджувалися і писалися без урахування вимог режиму інфляційного таргетування і тих інфляційних цілей, які НБУ встановлював. Підвищення ставки одразу на 1,5 п. п. це чергова порція реакції НБУ на накопичення в економіці ліквідної гривні з державного сектору", — каже Шапран.

Ще однією причиною такого різкого підвищення ставки фінансисти називають сезонні курсові коливання. Тобто, підвищуючи ставку, регулятор сподівається, що депозити у гривні стануть більш привабливими, і це прибере зайву ліквідність з валютного ринку.

"Тиск на гривню посилився не тільки з боку уряду, який роздає обіцянки і пільги перед виборами та одночасно підвищує регульовані ціни, але і з боку попиту на іноземну валюту. Вважаю, що таке суттєве підвищення ставки — це в тому числі і спроба реакції на падіння гривні", — каже фінансовий аналітик Іван Угляниця.

Проблеми з бюджетом і валютою відбуваються на фоні жорстких меседжів з боку міжнародних партнерів України. Вони розуміють, що без їх підтримки перед виборами втримати стабільну макроекономічну ситуацію буде непросто.

Ставки вгору

Для населення нинішнє підвищення облікової ставки, насамперед, означатиме зростання вартості кредитів — на той же рівень, на який зросла облікова ставка. Так само повинні зрости ставки за депозитами.

"Процентні ставки за депозитами у гривні, як мінімум, не будуть знижуватися, а з врахуванням нестабільності курсу і перехід частини вільної гривні у валюту можуть зрости на 1-2%", — зазначає казначей одного з українських банків.

Складніша архітектура змін буде на рівні державних фінансів. Схоже, державні банки невдовзі перестануть залучати рефінансування НБУ в мільярдних обсягах, як робили це в останні місяці, фактично створюючи приховану емісію.

"Ухвалене рішення може позитивно вплинути на інфляцію та урезонити апетити валютних трейдерів, оскільки скоротить обсяг ліквідності, який мав би опинитися на валютному ринку. З іншого боку, 16% — це стеля процентних ставок за депозитами фізичних осіб.

За моїми даними, 25 січня менше десяти банків залучали депозити у населення за ставкою понад 16%. Це означає, що схема вкидання на ринок порівняно дешевого рефінансування закрита. Вартість залучення рефінансування від НБУ для банків зросте до 18%, що навіть дорожче за депозити, які можна залучити у населення", — зазначає Шапран.

На його думку, підвищення ставки також означає автоматичне зростання витрат державних банків на ресурсну базу — депозити, поточні рахунки підприємств та місцевих органів влади, що призведе до зростання вартості їх кредитів.

Виходить, що дешевий кредитний ресурс залишився переважно у банків з іноземним капіталом, які не будуть поспішати з кредитними рішеннями.

Разом з тим, деякі аналітики вважають, що нинішній крок НБУ навряд чи кардинально змінить ситуацію з інфляцією і девальвацією.

"Це рішення важливе, якщо говорити про разову подію. Проте я не думаю, що цей рівень достатній для стримування інфляційних або девальваційних тисків. Інфляція лежить поза полем НБУ.

В останні роки вона провокується спіраллю зростання регульованих цін (комунальні тарифи, транспорт. — ЕП) та підвищенням "соціальних стандартів", — наголошує Угляниця.

До того ж, додає аналітик, судячи з оцінок населення, інфляція в реальному житті перебуває далеко від тих показників, які показує Держстат.

"Нема очікувань щодо зниження інфляції з названих вище причин. Аналогічні очікування, судячи з усього, і в бізнесу.

Бізнес і населення будуть і далі витрачати гривню або купувати валюту. З цієї ж причини рівень гривневої депозитної ставки особливо не впливає на зниження девальваційних настроїв", — констатує Угляниця.

powered by lun.ua