Бензин стане гіршим і подорожчає?

Бензин стане гіршим і подорожчає?

Середа, 7 липня 2010, 17:24 -
Останні ініціативи Мінпаливенерго ускладнили діалог між чиновниками та учасниками ринку. Одна із червневих спільних нарад закінчилася скандалом. У відповідь на відмову компаній продовжувати розмову у недружньому тоні, заступник міністра зобов'язав десять відомств перевірити автозаправні мережі.

Взаємодія бізнесу і влади, схоже, зайшла у глухий кут. Викручування рук податківцями та представниками МНС, нові митні ставки - такі нові реалії бізнесу в Україні. Непросто складаються взаємини і у сфері відповідальності Мінпаливенерго.

Куди подівся ПДВ

Учасники ринку нафтопродуктів характеризують нинішні відносини з профільними чиновниками Мінпаливенерго не інакше як конфліктні.

Найбільший резонанс отримала тема аукціонів, на яких, згідно із законодавством, повинні реалізовуватися нафта, газовий конденсат і зріджений газ компаній, у яких державі належить більше 50% акцій. Це АТ "Укрнафта" і ДК "Укргазвидобування", менеджмент яких контролює група "Приват" Ігоря Коломойського.

[B]

За допомогою аукціонів "Приват" скуповував українську нафту іноді в чотири рази дешевше від ринкових цін, що дозволяло групі демпінгувати на своїх заправках. За оцінками експертів, втрати де-юре державної "Укрнафти" склали 7-8 мільярдів гривень. Всі спроби змінити ситуацію упиралися в пасивність влади.

Ситуація почала змінюватися з приходом нового уряду. У закон про бюджет-2010 були внесені зміни до регламенту торгів, які, здавалося, покладуть край збиткам держави.

Стартову вартість сировини прив'язали до митних цін, за якими імпортна нафта заходить в країну. До того ж, була введена премія за якість української нафти у розмірі 17 доларів за тонну.

Перший аукціон, запланований на 22 травня, вселив надію, що дворічна епопея закінчилася. Аукціонний комітет, семеро членів якого знаходяться у сфері впливу Мінпаливенерго, а троє працюють в Мінекономіки, виставив стартову ціну на рівні 5 680 гривень за тонну, виходячи з травневих імпортних контрактів.

Однак цей аукціон було зірвано. Через тиждень він таки відбувся, але із стартовою ціною 4 690 гривень за тонну, за якою завод "Укртатнафти" та інша афільована з "Приватом" фірма "Галнафта" знову скупили весь обсяг сировини.

За даними Держмитслужби, "Укртатнафта" у травні завезла сировину з Казахстану по 5 830 гривень за тонну, а оператор заводу з постачання азербайджанської нафти компанія "Дайлінг" - по 5 648 гривень за тонну. "Лукойл" привіз російську нафту на свій завод в Одесі по 5 550 гривень за тонну.

З аналогічним результатом закінчився і червневий аукціон: при вартості імпортних ресурсів на рівні 4 880 гривень за тонну ті ж покупці скупили всю нафту за 4 290 гривень за тонну. За підрахунками учасників ринку, за два аукціони покупець заощадив близько 300 мільйонів гривень.

Офіційної інформації від Аукціонного комітету щодо принципів ціноутворення в пресі немає. Джерела у цьому органі посилаються на норми закону про бюджет, у якому нібито не сказано, що при розрахунку стартової ціни до митної вартості додається ПДВ.

"Не розумію, як три заступники міністра можуть не знати, що імпортна нафта обкладається ПДВ. Схоже, є завдання продати нафту якомога дешевше, хоча у компаній та урядів усього світу протилежні устремління", - каже президент "Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України" Леонід Косянчук.

Картину діяльності Аукціонного комітету гармонійно доповнює і хід аукціонів з продажу скрапленого газу пропан-бутану. "Укрнафта" і "Укргазвидобування" утримують близько 50% національного ринку цього продукту. Він стає все більш популярним серед автомобілістів завдяки економічності порівняно з бензином.

Наприкінці червня місячний обсяг виробленого держкомпаніями скрапленого газу був проданий на аукціоні за зниженою ціною - з 3 174 гривень за тонну до 2 864 гривень за тонну. У цей момент на ринку газ продавався вдвічі дорожче, а трейдери прогнозували зростання котирувань на тлі браку продукту в розпал сезонного попиту.

"Основний обсяг газу за пільговими цінами, що виставляється нібито для потреб населення на спеціальних аукціонах з обмеженою кількістю учасників, продається за комерційними розцінками. Комерційні ж аукціони, доступ до яких мали всі гравці, згорнуті", - заявив президент Української асоціації зрідженого газу Сергій Півень.

Найбільш симптоматичним моментом стало скасування Аукціонним комітетом травневого комерційного аукціону з продажу газу компанії "Укрнафта", на якому товар був проданий за ціною 5 000 гривень за тонну з подальшим його виставлянням на спеціальний аукціон, де його скупили по 3 174 гривні за тонну.

Джерела "Економічної правди" повідомляють, що представник "Укрнафти" в Аукціонному комітеті необхідні документи за підсумками спеціальних аукціонів з продажу ресурсів своєї компанії не підписує. Фактично це означає, що "Укрнафта", тобто Ігор Коломойський, зберігає можливість у майбутньому опротестувати невигідні для себе аукціони.

Склад Аукціонного комітету з продажу нафти, газового конденсату і скрапленого газу компаній, в яких державі належить більше 50% акцій

Член

Посада

Сфера впливу

Олександр Сухомлин

заступник міністра економіки

Мінекономіки

Ігор Кирюшин

заступник міністра палива та енергетики

Мінпаливенерго

Костянтин Бородін

директор департаменту Мінпаливенерго

Мінпаливенерго

Євген Корнійчук

заступник голови правління "Нафтогазу України"

Мінпаливенерго

Андрій Кущ

начальник департаменту АТ "Укрнафта"

Мінпаливенерго

Оксана Мас

заступник директора ДК "Газ України"

Мінпаливенерго

Олексій Прохоренко

начальник управління ДК "Укргазвидобування"

Мінпаливенерго

Михайло Русницький

заступник міністра економіки

Мінекономіки

Тетяна Волович

начальник відділу Мінпаливенерго, секретар Аукціонного комітету на Українській аграрній біржі

Мінпаливенерго

Лариса Гребенникова

начальник відділу Мінекономіки, секретар Аукціонного комітету на УАБ та УМВБ

Мінекономіки

Джерело: учасники ринку

Рівняння на відстаючих

У червні відомство запропонувало ліцензувати виробництво, оптову та роздрібну торгівлю нафтопродуктами. Крім того, воно заявило про намір відмовитися від переходу з 1 січня 2011 року на поліпшені стандарти якості пального, перенісши цю дату на два роки, і повідомило про плани ввести мита на імпорт пального.

Ініціював відстрочку введення нових стандартів заступник міністра Ігор Кирюшин. На засіданні у Мінпаливенерго він закликав поставитися з розумінням до проблем заводів, які "не встигають провести модернізацію у визначений термін".

"У 2007 році заводи в Кременчуці, Надвірній і Дрогобичі уже просили перенести запровадження нових стандартів якості до 2010 року і обіцяли провести модернізацію. Сьогодні вони просять про чергову відстрочку", - говорить Косянчук, який тоді обіймав посаду директора нафтогазового департаменту Мінпаливенерго. До речі, тоді це відомство очолював нинішній міністр Юрій Бойко.

"Якщо були озвучені терміни переходу з 1 січня, то несправедливо змінювати правила під час гри. Це несправедливо щодо підприємств, які модернізувалися", - вважає прес-секретар концерну "Галнафтогаз" Олесь Пограничний.

Йдеться про ТНК-ВР і "Лукойл", які провели модернізацію для випуску пального за стандартами "Євро-4" і "Євро-5". Проте "Галнафтогаз" та їхніх колег, які зробили ставку на торгівлю пальним "Євро-5", більше хвилює інша ініціатива Мінпаливенерго.

"Одним з методів стимулювання виробництва нафтопродуктів в Україні має стати запровадження мита на імпортне пальне", - заявив директор департаменту газової і нафтової промисловості Мінпаливенерго Костянтин Бородін.

За задумом відомства, введення мит дозволить подвоїти виробництво пального на вітчизняних НПЗ. При цьому джерела у Мінпаливенерго стверджують, що "Нафтогаз", який планує створити спільне підприємство з "Белнафтохімом", буде звільнений від сплати мита на імпорт нафтопродуктів.

Зараз обсяг українського ринку становить близько 10 мільйонів тонн бензину і дизельного пального, з яких тільки 6-7 мільйонів тонн вироблені в Україні. Решта - це імпорт, який, за підрахунками експертів, становить 30-40% усього ринку.

Втім, мита не вирішать проблеми демпінгу, до якого вдаються окремі країни-експортери, вважає голова українського представництва литовської компанії "Орлен Летува", колишня "Мажейкю нафта", Ігор Майстренко.

"З Білоруссю, Росією і Казахстаном Україна уклала угоди про вільну торгівлю. Це означає, що мита на імпорт з цих держав не поширюватимуться", - сказав він.

Майстренко упевнений, що внаслідок введення мит зникнуть нафтопродукти європейської якості виробництва Литви, Румунії та Польщі. Їх нішу займе менш якісний продукт з країн СНД. Виняток - Білорусь, яка модернізувала свої заводи.

За словами представника литовської компанії, зниження якості пального буде супроводжуватися його подорожчанням, бо всі податки завжди лягають на покупця.

Єдиною новацією, від якої чиновники Мінпаливенерго поки що відмовилися, стало введення ліцензування оптової та роздрібної торгівлі нафтопродуктами.

Можливо, причиною такого кроку стала заява прем'єра Миколи Азарова про наміри уряду скоротити число ліцензованих видів діяльності удвічі. Тепер міністерство просуває ідею ліцензування випуску пального.

Чи знає міністр

Сумнівні ініціативи Мінпаливенерго ускладнили діалог між чиновниками та учасниками ринку. Одна із червневих спільних нарад закінчилася скандалом.

У відповідь на відмову компаній продовжувати розмову у недружньому тоні, Ігор Кирюшин зобов'язав десять відомств перевірити автозаправні мережі. Про це йдеться в аналітичній записці заступника міністра, яка є у розпоряджені "Економічної правди".

 
 
 

Сам Кирюшин протягом останніх трьох днів на дзвінки не відповідав. Надісланий "Економічною правдою" запит прес-служба відомства переадресувала до "Нафтогазу України", хоча зрозуміло, що компанія не може офіційно коментувати діяльність департаменту Мінпаливенерго, який курує порушені питання.

Тим не менш, редакція готова чекати і опублікувати точку зору чиновника у будь-який час.

А от в учасників ринку терпець може урватися. "Такий шантаж ми терпіти не будемо", - говорить керівник мережі АЗС з іноземним капіталом. Він стверджує, що вже звернувся за допомогою до дипломатичних представництв. Втім, його рішучість доволі сумнівна - він відмовився назвати своє ім'я, щоб "не нагнітати обстановку".

Основне питання - чи знає про ініціативи своїх підлеглих глава Мінпаливенерго Юрій Бойко, який багато часу проводить у літаку між Києвом, Москвою і Брюсселем.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!