За сланці чи засланці?

За сланці чи засланці?

Понеділок, 12 серпня 2013, 09:10 -
"Квадратний метр квартири коштує 200 дол. У випадку екологічної катастрофи він буде вартувати 20 дол. Хто відшкодує різницю людині, якщо вона захоче поїхати і придбати інше житло? В угоді про розподіл продукції такого пункту нема".

Чи могло бути інакше? Минуло небагато часу, а вже не чути жодних розмов про те, що видобуток сланцевого газу несе небезпеку для екології України.

Більш того, поступово цей момент замовчують. Точно так само, як колись робили у США: проводячи начебто незалежні аудиторські дослідження.

Наприклад, свіже дослідження показує, що спільний проект "Шелл" з "Укргазвидобуванням" є неймовірно екологічним.

Схоже, скоро подібний висновок буде отриманий щодо усіх українських свердловин з видобутку так званого сланцевого газу. Екологічним буде навіть гідророзрив порід і особливо безпечними - хімікати, які закачуватимуться у підземні щілини.

Ніхто не сперечається - Україні потрібні незалежні від Росії джерела постачання газу. Однак чи варто так нехтувати власною екологією та життями тисяч людей, які будуть отримувати хімікати у питній воді?

Аналогічним чином потихеньку здобувається всебічна підтримка цих проектів в експертних колах. Уже ніхто не згадує, що партнером компаній "Шелл" та "Шеврон" стануть структури, пов'язані з діючим президентом.

"Економічна правда" проаналізувала два особливі заходи. Вони ілюструють, як ідею видобутку сланцевого газу "відмивають" в очах суспільства.

Подія №1. Парламентські слухання

Навесні в одній урядовій будівлі відбулися парламентські слухання на тему "Видобуток сланцевого газу в Україні: перспективи та виклики".

Організатором заходу став паливно-енергетичний комітет парламенту, а слухачів набралося дуже багато. Щоправда, журналістів не пустили, і їм довелося чекати майже два місяці, поки на сайті комітету з'явилася стенограма засідання.

Цей документ справляє сумне враження. За старовинною традицією, все відбувається за схемою "караван історій", коли фахівці різних галузей висловлюються за тематикою видобутку нетрадиційних вуглеводнів.

За результатами слухань не пропонувалося ухвалити документи, пропозиції чи проекти законів. Все, що отримали учасники, - це фраза "комітет дуже ретельно відпрацює ці питання, і ми обов'язково проведемо відкрите засідання". Хоча в процесі обговорення звучали доволі цікаві думки та факти.

Найперше, що впадає в очі при знайомстві з тематикою нетрадиційних вуглеводнів і їх розвідкою в Україні, - різні оцінки покладів. Найчастіше переможні реляції лунають з приводу швидкого звільнення від російської газової залежності.

Однак, судячи з думок та оцінок експертів, це звільнення буде довшим. Більшість експертів підкреслювали необхідність додаткового вивчення питання і фінансування геологічних досліджень, в тому числі нетрадиційних вуглеводнів.

Фото oil-gas-energy.com.ua

За даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості, які оприлюднив директор департаменту з питань виробництва традиційних та альтернативних видів палива Ігор Рубан, поклади сланцевого газу оцінюються 40 трлн кубометрів.

У Державній службі геології та надр 2012 року оприлюднили іншу оцінку запасів: 7 трлн кубометрів, в самому Міненерговугілля схиляються до 5 трлн.

"Технічно можна видобути лише 1,2 трлн кубометра, тобто до 20% зазначених запасів. Значна різниця в оцінках ресурсів свідчить про недостатню вивченість питання і необхідність ретельного наукового супроводу робіт", - зазначив Рубан.

Не надто запаморочливими темпами йтиме видобуток і за оцінкою Державної служби геології та надр. За її даними у 2025 році загальні обсяги видобутку газу прогнозуються на рівні 35 млрд кубометрів, з яких 20 млрд - традиційний газ і 15 млрд - метан, газ ущільнених порід і сланцевий газ.

Декан геологічного факультету Київського національного університету імені Шевченка Володимир Михайлов каже, що ресурси вуглеводів нетрадиційного типу будуть набагато меншими, не більше 10% від 10-12 трлн кубометрів.

"Ми виходимо десь на 1,5-2 трлн кубічних метрів в Україні. На мій погляд, це більш-менш реальна оцінка ресурсів", - стверджує він.

Не менш помірковану думку висловив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

"Ймовірність того, що ми отримаємо комерційні запаси газу в промислових обсягах, не перевищує 30%. Значні поклади нетрадиційного газу, очевидно, будуть знайдені, але вони можуть залягати на великих глибинах", - прогнозує він.

Бурова установка з видобування сланцевого газу у США. Фото subscribe.ru

Як зазначив один з учасників слухань, "можливо, економічно вигідних для видобування ресурсів в Україні просто нема".

Ці міркування дозволяють робити наступні висновки.

По-перше, "сланцева революція" буде повільною. Як видно з текстів угод про розподіл продукції, перші п'ять років будуть витрачені на геологічну розвідку.

По-друге, альтернативного вивчення з боку державних установ не буде, адже це зобов'язався робити інвестор. Країна отримає лише стислі висновки операторів. Як відомо, результати геологічного вивчення будуть власністю інвесторів.

По-третє, навіть зараз, після надвисокої активності, експерти дуже приблизно оцінюють об'єми вуглеводнів та наслідки їх видобування.

Крім того, як зазначив Омельченко, на шляху інвесторів стоїть інша перепона.

"Україна повинна виконати умови, які вона взяла на себе при вступі до Енергетичного співтовариства. Слід розукрупнити сектор і "Нафтогаз", але не так, як пропонує влада: під маркою реформ приватизувати компанії НАК владними структурами. Це лише погіршить інвестиційний клімат", - зазначив експерт.

Підтверджує це заява "Шелл". Компанія висловила стурбованість з приводу зобов'язання приватних видобувних компаній закачувати влітку газ до ПСГ.

Це перша песимістична "ластівка" від компанії. Згідно з текстом угоди вона може не виконувати закони і нормативно-правові акти, що погіршують її стан порівняно із законодавством, яке діяло на момент підписання УРП.

* * *

Екологічний фактор - ще один камінь спотикання. На жаль, і це питання залишається невизначеним. Ніхто нетрадиційного газу в Україні не видобував, тому всі розмірковування про безпечність ґрунтуються на закордонному досвіді.

Вчені підкреслюють, що геологічна структура у Дніпровсько-донецькій западині суттєво відрізняється від аналогічних структур у США.

"Отримані нами матеріали свідчать про складну форму порід. Дослідження свердловин деяких районів западини дозволяють стверджувати, що структура перспективних територій схожа на "листковий пиріг". Це не єдині великі поклади, це як торт "Наполеон", - зазначає Михайлов.

Відрізнятиметься і процес видобування. Як кажуть фахівці Міненерговугілля, для "сланців" необхідне потужніше обладнання. Через гідророзрив площа контакту свердловин з породою зросте у 30-50 разів. Відтак, строк дії "нетрадиційної" свердловини становитиме два-три роки, "традиційної" - сягає 10-15 років.

Як видобувають сланцевий газ

Геологи також припускають можливість забруднення водоносних горизонтів. "Питання видобутку сланцевого газу в Україні потребує ретельних наукових досліджень. Такі дослідження майже не проводилися", - підсумував Михайлов.

Дослідники навіть кажуть про вірогідність забруднення реліктових вод, які залишилися законсервованими в товщі порід тисячі років тому. Іронія долі: один з найбільших ресурсів такої води міститься саме у Дніпровсько-донецькій западині.

"В Україні єдиний ресурс реліктової води без техногенних інгредієнтів знаходиться у Дніпровсько-донецькому артезіанському басейні. Це 300-400 куб км води, яка буде затребувана у 2025 році усім світом", - відзначає доцент Харківської академії міського господарства, член екосуспільства "Зелена вежа" Валерій Яковлєв.

Хоча мова йде навіть не про якісь стратегічні запаси. За даними народного депутата Арсена Авакова, свердловина "Беляївська" з'єднана з Краснопавлівським водосховищем, яке на 50% живить Харків водою.

Ще більше запитань в екологів з приводу іншої води - рідини, за допомогою якої проводиться гідророзрив. Керівник Харківської міської екологічної організації "Мама-86-Харків" Ольга Цигульова зазначила, що перелік хімічних речовин даної суміші досі не розкритий. "Ми можемо лише здогадуватися про склад", - каже вона.

В компанії "Шелл" не раз підкреслювали, що мають намір використовувати рідину неодноразово, але не вся вона буде виходити з газом на поверхню.

"Там можуть бути токсичні речовини, перевищення гранично припустимих рівнів яких здатне загрожувати життю та здоров'ю людей", - розповідає Яковлєв.

Позиція держави більш стримана. У Державній службі геології та надр вважають, що при дотриманні технології видобуток сланцевого газу досить безпечний.

* * *

На слуханнях були присутні представники місцевих громад та органів виконавчої влади, здебільшого обласних. Дивно, що їх ставлення до проблематики - глибоко лояльне. Хтось хвалиться слайдами з Техасу, хтось - досвідом у нафтогазовій галузі.

Мабуть, їх настрій - це одна з причин, через яку до слухань не дуже хотіли пускати журналістів. Вони б не змогли не спитати, чому місцева влада думає інакше, ніж пересічні мешканці Харківщини та Донеччини.

Заступник голови Харківської обласної державної адміністрації, депутат обласної ради Юрій Сапронов розповів, що в області проведено 40 гідророзривів. Мовляв, достатньо перевірити стан води в цих районах, щоб отримати всі відповіді.

Він поскаржився на високі ціни на газ і зазначив, що альтернативи видобутку нетрадиційного газу нема - так Україна отримає енергетичну незалежність.

Протестний потенціал Донбасу проти видобутку сланцевого газу. Фото novosti.dn.ua

Ближчим до проблем народу був депутат Слов'янської райради Донецької області Дмитро Козацький.

Він поставив питання про те, що в угоді про розподіл продукції не визначено, хто саме повинен компенсувати наслідки екологічних ексцесів.

"Квадратний метр квартири коштує 200 дол. У випадку екологічної катастрофи він буде вартувати 20 дол.

Хто відшкодовуватиме різницю людині, якщо вона захоче поїхати і придбати інше житло?" - питав депутат.

Більше того, в угодах про розподіл продукції не відображено, хто повинен відшкодовувати витрати на утримання газопроводів.

Як зазначили фахівці Міненерговугілля, сланцевий газ має підвищену агресивність до металу, тож тривалість експлуатації газопроводів скорочується удвічі.

Не обійшлося на слуханнях і без згадки про агентів "Газпрому".

"Щотижня ми отримуємо десяток резолюцій різних мітингів. Я вже їх не читаю. Чому? Тому що всі вони написані однією рукою. Змінюється лише дата, місто та назва громадської організації", - зазначив заступник голови Донецької облради Олександр Кравцов.

Хоча, судячи з доповідей, складно сказати, хто більше загрожує видобутку нетрадиційних вуглеводнів: засланці чи ті, хто рішуче виступає за сланці.

Подія №2. Як депутати подорожували до США

Недавно у колі дискусій на сланцеві теми з’явився новий учасник - Інститут імені Горшеніна, який організував круглий стіл з цього питання. Виявилося, що його експерти думають про нетрадиційні вуглеводні ще з 2009 року.

А ще до теми приєднався Сергій Клюєв - рідний брат Андрія "Ясного Сонечка", власника найбільшої в Європі сонячної електростанції. Чому? Інтереси виборців.

 

Його округ знаходиться на території Юзівської ділянки. Тому заради інтересів виборців нардеп з колегами та загоном чиновників здійснив поїздку до США. Аж на чотири дні. Два дні - в благословенному штаті Пенсільванія, ще два - у Вашингтоні.

Графік був насичений, але час на відвідини церкви неподалік Пітсбурга таки знайшли. Виборці повинні розчулитися.

Сам круглий стіл в Інституті імені Горшеніна, до якого долучилися нардепи з інших фракцій, був досить млявим. Більшість спікерів до теми видобутку нетрадиційного газу мали дуже віддалений стосунок, що позначилося на спічах. Навіть присутність колишнього міністра енергетики Сергія Тулуба особливо не допомогла.

Загальний зміст виступів: "У США все гаразд - у нас буде так само". Але ось що цікаво. Чотириденний вояж відбувся за підтримки Європейського центру сучасної України, про що повідомив сам Сергій Клюєв на прес-конференції.

Більше року тому УП вже писала, що ця структура використовується для симуляції "крокування шляхом прогресивних реформ". Тепер же вона раптом переорієнтувалася на таку, можна сказати, екзотичну тему.

На заході був присутній також Роб Ван Де Вотер. Він є чоловіком пані Інни Кірш, про що зазначено на її та його профілях у Фейсбуці. А сама Інна Кірш є головою Європейського центру сучасної України. Сама вона частенько буває у Києві, про що свідчать часті світлини столиці та чек-іни з бориспільського терміналу D.

 Роб Ван Де Вотер. Фото із стрінки Вотера у Фейсбуці

З часу останніх публікацій на УП пана Роба легалізували в Україні. З листопада 2012 року він є радником прем'єр-міністра України з питань європейської інтеграції.

Принаймні так він пише у себе на Фейсбуці.

І якщо раніше прагнув показати маріупольцям можливості долучення України до європейських цінностей, то тепер зосереджується на співпраці із США в частині видобутку нетрадиційних вуглеводнів.

Про це повідомили одразу Укрінформ та Перший національний.

До чого така зміна пріоритетів? Адже пан Ван Де Вотер використовувався для "проєвропейських симуляцій" ще з 2006 року.

Навіщо Європейський центр сучасної України переорієнтували з "європейського" на енергетичний напрямок?

Можливо, своє перше завдання він уже не виконує. Довірливих, що вірують у відданість української влади європейським ідеалам, мабуть, не залишилось.

Можливо, тому керманичі вирішили кинути центр на інший перспективний напрям.

Не виключено, що "європейськість" назви даної структури повинна стати гарним прикриттям для ризикованих заходів, результат яких не може спрогнозувати ніхто.

Як відомо, геологічні дослідження з точки зору видобування нетрадиційного газу в Україні не проводилися. І скільки б разів депутати не їздили до США і не дивилися на зелену травичку навколо свердловин, все одно ніхто не дасть ніяких гарантій повної безпечності та безаварійності при видобутку чи розвідці.

Який стосунок до цього мають Клюєви? Поки складно сказати. УП вже писала, що компанії братів мають деяку спорідненість в офшорних країнах із скандальними межигірськими структурами.

Можливо, Клюєви разом з головою адміністрації президента взялися допомогти "татусеві" у новій сфері інтересів? Адже перспектива 50-річного бізнесу разом із світовими мейджорами дуже і дуже приваблива.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!